Напр. "за якою ознакою у таблиці вишикувано види пального" -- цілком природно звучить.
В квадратному рівнянні є змінна х. В цьому ж рівнянні також є а, b та с - це незмінники.
Перве, то є заміна й плутання де в чім суміжних, утім суттєво різних тям із тої самої галузи, або близьких чи суміжних галузей: "параметр", "константа", "перемінна", "властивість" тощо.
Друге, звати тяму так є що на "рівнину, діл" казати "негора".
Манить, явно, слово "постійний" у текстах визначення тями "параметр" (напр., 
sum.in.ua: parametr "...зберігає своє постійне значення..."). Та конотація ж "постійности" є тут лише бічний розвиток із вузького конкретного контексту. Примітно, і в ягельськім визначенні слова parameter є слово "constant" (A value kept constant during an experiment, equation, calculation or similar, but varied over other versions of the experiment, equation, calculation, etc; https://en.wiktionary.org/wiki/parameter#Noun) та то, знову таки є одне з визначень, і слово constant є в нім коли й ключове, то тільки для того одного з визначень тями "параметер" у спеціальнім ужитку. Ниже ж (див. https://en.wiktionary.org/wiki/parameter#Noun) в инших визначеннях уже станує слово variable – в загальнім значенні прямий противок значенну слова constant. В инших же визначеннях слова parameter не станує жаден ни constant, variable. Тож "постійність, немінність, сталість" тощо не становить загальну суть тями параметер. Найліпше ю каже се визначення:
A parameter (from the Ancient Greek παρά, para: "beside", "subsidiary"; and μέτρον, metron: "measure"), generally, is any characteristic that can help in defining or classifying a particular system (meaning an event, project, object, situation, etc.). Тобто, в самій сути сеї тями є: *"те, до чого можна примірити", тобто дещо (напр. величина, міра абощо), якою мірять і цінять іншу річ.
У розробництві (програмувані)
var - variable - змінник
const - constant - незмінник / сталик / сталець
щодо функції.
"Інтуїтивно, функція — це певне «правило», або «перетворення», яке зіставляє унікальне вихідне значення кожному вхідному значенню. "
А може то правило перетворення - зміни. тобто якщо y = f(x), то x це змінник (той що змінює) для y
Ні те ні те. Морфологічна будова цього слова дає значіння: "щось величне". "Величина" в значінні "число", "міра" - це московщина.
"Параметри параболи" = "Властивості параболи"
ЕСУМ:
Насть «прикмета, ознака» можливо від давнішого *навість, пов’язане з вість, ві́дати, пор. ч. návěst «сигнал».
goroh.pp.ua: насть
ЕСУМ: ста́ті «частини тіла тварин і зовнішні ознаки їх будови».
Ну дав ж, Ви про що?
Не дали'сте.
Грецьке παραμετρέω означає «міряю, відмірюю», утворене з префікса παρα- «поруч, біля, від-» і дієслова μετρέω «міряю», похідного від μέτρον «міра».
визначник - визначає певну річ
f(x) = y (x визначає y)
sum.in.ua: vyznachnyk
uk.wikipedia.org: Функція (математика)
На мою думку, я б не звужував тяму такого широкого слова, до детермінанту. Також завжди можна уточнити і сказати "визначник матриці"
Ще детермінант не визначає матрицю (чи їй подібне), detA=detБ⇏A=Б. Він є більше ознакою.
А якщо A = Б => f(A) = f(Б). Тобто А,Б повністю визначають значення залежника.
Але можливо моє мислення хибне)
> Ще детермінант не визначає матрицю (чи їй подібне), detA=detБ⇏A=Б. Він є більше ознакою.
Правду кажете, що то є радше ознака, (наприклад, вказує на (не)оборотність матриці), та й коли СЛАР розв'язуємо, то можемо ранг матриці зокрема через мінори визначити.
> А якщо A = Б => f(A) = f(Б). Тобто А,Б повністю визначають значення залежника.
Залежить, що то є за функція. Коли функція є багатозначна, то вже не можемо сказати, що кожне значення з области визначення має єдине значення в області значень, то чи можемо загалом сказати, що аргументи повністю визначають значення функції...
<кожне значення з области визначення має єдине значення в області значень>
Я намагався сказати, що А точно визначає f(A). Це не важливо чи иснують ще визначники що вказують на f(A). Головне щоб А не вказувало на декілька значень. Щоб це сталося, на скільки мені відомо залежник "функція", має бути випадкової природи. Наприклад, f(2) = 1, f(2) = 2. І тут вже питання, чи ми це можемо назвати залежником.
А, так, згоден.
Що саме показує отой показник?
Якісь дані. Ви міните, що слово є від московського "показатель"?
Він же їх не показує, а тільки називає. Це певно московське значіння слова "показатель". Як, утім , і слово "дані". Бо хто ж їх дав? Москалі переклали до слова латинське "data", а за Сталіна "подарували" переклад українцям.
Хіба не може бути значіння "дані" як щось уже нам дане, відоме?
Відоме - так. Та не дане.
По-моєму, досить логічний розвій "дане" → "те, що маємо" → "відоме".
Але я не сперечаюся за московськість того слова.
-
Конкретний суржик російської мови.
А люди далі віддають голоси суржику :(