Напр. "за якою ознакою у таблиці вишикувано види пального" -- цілком природно звучить.
Параметр це те, що передаємо в якусь функцію. А ознака це особливість цієї функції - її коду чи поведінки.
Ні не ознака.
________________
величина - (параметр, вказівник, показник),
якою характеризують певну властивість, стан, розмір або - (ознаку, ознаки.)
У рівнянні параболи у = ax² + bx + c величини a, b і c є параметрами, певні значення яких (а = а1, b = b1, с = с1) виділяють одну параболу з множини всіх парабол, заданих цим рівнянням.
У рівнянні параболи у = ax² + bx + c величини a, b і c є ознаками, певні значення яких (а = а1, b = b1, с = с1) виділяють одну параболу з множини всіх парабол, заданих цим рівнянням.
Значення ознаки — це як?
В квадратному рівнянні є змінна х. В цьому ж рівнянні також є а, b та с - це незмінники.
Перве, то є заміна й плутання де в чім суміжних, утім суттєво різних тям із тої самої галузи, або близьких чи суміжних галузей: "параметр", "константа", "перемінна", "властивість" тощо.
Друге, звати тяму так є що на "рівнину, діл" казати "негора".
Манить, явно, слово "постійний" у текстах визначення тями "параметр" (напр., 
sum.in.ua: parametr "...зберігає своє постійне значення..."). Та конотація ж "постійности" є тут лише бічний розвиток із вузького конкретного контексту. Примітно, і в ягельськім визначенні слова parameter є слово "constant" (A value kept constant during an experiment, equation, calculation or similar, but varied over other versions of the experiment, equation, calculation, etc; https://en.wiktionary.org/wiki/parameter#Noun) та то, знову таки є одне з визначень, і слово constant є в нім коли й ключове, то тільки для того одного з визначень тями "параметер" у спеціальнім ужитку. Ниже ж (див. https://en.wiktionary.org/wiki/parameter#Noun) в инших визначеннях уже станує слово variable – в загальнім значенні прямий противок значенну слова constant. В инших же визначеннях слова parameter не станує жаден ни constant, variable. Тож "постійність, немінність, сталість" тощо не становить загальну суть тями параметер. Найліпше ю каже се визначення:
A parameter (from the Ancient Greek παρά, para: "beside", "subsidiary"; and μέτρον, metron: "measure"), generally, is any characteristic that can help in defining or classifying a particular system (meaning an event, project, object, situation, etc.). Тобто, в самій сути сеї тями є: *"те, до чого можна примірити", тобто дещо (напр. величина, міра абощо), якою мірять і цінять іншу річ.
у рівняннях параметр зазвичай описують як "довільно-фіксовану величину", себто її значення може бути будь-яке (можливо, в певних межах), але його ми вважаємо відомим. Часто треба визначити, як змінюється розв'язок, коли ми вибираємо ті чи ті значення параметра. Ліпше тому назвати його "довільник".
У розробництві (програмувані)
ЕСУМ:
Насть «прикмета, ознака» можливо від давнішого *навість, пов’язане з вість, ві́дати, пор. ч. návěst «сигнал».
goroh.pp.ua: насть
var - variable - змінник
const - constant - незмінник / сталик / сталець
щодо функції.
"Інтуїтивно, функція — це певне «правило», або «перетворення», яке зіставляє унікальне вихідне значення кожному вхідному значенню. "
А може то правило перетворення - зміни. тобто якщо y = f(x), то x це змінник (той що змінює) для y
Грецьке παραμετρέω означає «міряю, відмірюю», утворене з префікса παρα- «поруч, біля, від-» і дієслова μετρέω «міряю», похідного від μέτρον «міра».
Так само як і "вимір , визмірка"
/
Посяжник зміненої величини, даних..
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
Посяжник рівня величини (сягнуло певного рівня , виміру до відповідно)
=
ПОСЯЖНИК
Собою здатен вказувати, бо
(!) це його роль (!) для орієнтування очей людини (!)
/
/
◊
Посяжник - теж -
(вимір величин/и)
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
◊
Я́сно як [бо́жий] день
◊
Так само як і "вимір , визмірка"
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
Посяжник рівня величини (сягнуло певного рівня , виміру до відповідно)
=
ПОСЯЖНИК/параметр
Собою здатен вказувати, бо
(!) це його роль (!) для орієнтування очей людини, чи вух, взалежності від способу отриманої інформації ,
ОСОБЛИВО
,
через різний спосіб отриманого визначення величин - це ближче саме до ПОСЯЖНИКА !
(!)
Друга частина визначає визміт/параметр = вимір[ку] показника та вказує на те, чи описується показник одним визмітом/параметром чи їх групою
..
(ТАКОЖ)
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
/
◊
посяжник
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
◊
Очевидно
◊
Так само як і "вимір , визмірка"
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
Посяжник рівня величини (сягнуло певного рівня , виміру до відповідно)
=
ПОСЯЖНИК/параметр
Собою здатен вказувати, бо
(!) це його роль (!) для орієнтування очей людини (!)
Посяжка зміненої величини, даних..
Змінено від "посяжник"
Див. посяжник
новотвар
/приклад/
Друга частина визначає визміт/параметр = вимір[ку] показника та вказує на те, чи описується показник одним визмітом/параметром чи їх групою
Ні те ні те. Морфологічна будова цього слова дає значіння: "щось величне". "Величина" в значінні "число", "міра" - це московщина.
"Параметри параболи" = "Властивості параболи"
параметр = рівень/величина вказує / відповідно
можливо
(ще новотвар від мене)
який сприймається за значенням та утворою/формою
Мій відгук під перекладом "незмінник":
у рівняннях параметр зазвичай описують як "довільно-фіксовану величину", себто її значення може бути будь-яке (можливо, в певних межах), але його ми вважаємо відомим. Часто треба визначити, як змінюється розв'язок, коли ми вибираємо ті чи ті значення параметра. Ліпше тому назвати його "довільник".
ЕСУМ: ста́ті «частини тіла тварин і зовнішні ознаки їх будови».
Ну дав ж, Ви про що?
Не дали'сте.
від відмірювати (goroh.pp.ua: відмірювати)
як вислід відміряння
◊
Посяжник (або)
, по́сяжка
Змінено від "посяжник"
- теж -
(вимір величин/и)
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
◊
Очевидно
◊
Так само як і "вимір , визмірка"
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
Посяжник рівня величини (сягнуло певного рівня , виміру до відповідно)
=
ПОСЯЖНИК/параметр
Собою здатен вказувати, бо
(!) це його роль (!) для орієнтування очей людини, чи вух, взалежності від способу отриманої інформації ,
ОСОБЛИВО
,
через різний спосіб отриманого визначеннявеличин - це ближче саме до ПОСЯЖНИКА !
(!)
Вимір, вимірка ~ змірюванна величина, /чи/ змінених даних
-
(посяжник, теж, Або - по́сяжка )
/
змірювання (насяжного рівня) - посяжник
/приклад/
Друга частина визначає параметр показника та вказує на те, чи описується показник одним параметром чи їх групою.
Єрьоміна Н., Банківські інформаційні системи
визміт
1
· новотвар
/приклад/
______
Друга частина визначає визміт/параметр = вимір[ку] показника та вказує на те, чи описується показник одним визмітом/параметром чи їх групою.
_____
"тямлик"
·
/можливо/
(ще новотвар від мене)
який сприймається за значенням та утворою/формою
Що саме показує отой показник?
Якісь дані. Ви міните, що слово є від московського "показатель"?
Він же їх не показує, а тільки називає. Це певно московське значіння слова "показатель". Як, утім , і слово "дані". Бо хто ж їх дав? Москалі переклали до слова латинське "data", а за Сталіна "подарували" переклад українцям.
Хіба не може бути значіння "дані" як щось уже нам дане, відоме?
Відоме - так. Та не дане.
По-моєму, досить логічний розвій "дане" → "те, що маємо" → "відоме".
Але я не сперечаюся за московськість того слова.
-
Конкретний суржик російської мови.
А люди далі віддають голоси суржику :(
ПОСЯЖНИК/параметр
(вимір величин/и)
як вказівник, показник, але в ширшому значенні.
ДО
Посяжник рівня величини (сягнуло певного рівня , виміру до відповідно)
=
ПОСЯЖНИК/параметр
Собою здатен вказувати, бо
(!) це його роль (!) для орієнтування очей людини, чи вух, взалежності від способу отриманої інформації ,
ОСОБЛИВО
,
через різний спосіб отриманого визначення величин - це ближче саме до ПОСЯЖНИКА !
(!)
Хто там вам що показує?
Мені підійшло у вислові "технічні параметри ноутбука" (технічні показники -- чом би й ні)
Мені підійшло у вислові "технічні параметри ноутбука" (технічні показники)
Rœzni rieci.