"Робити переднім/передним, важливішим; ставити на перед".
Новотвір від "передній/передний" (також у значенні "ліпший", зокрема, в Грінченка). Не всюди згодиться, але для багатьох речень зійде.
- I prefer tea to coffee — Я передню чай за/над каву/кавою.
- Generally, I prefer painting with watercolours — Загалом, я передню малювати аквареллю.
"Першити", "первити" тоді.
»Може це ближче до to prioritize?«
»"Першити", "первити" тоді.«
Yac ‹prioritize› e œd ‹priority›, a ne œd ‹prior›, to muisliu bui boul tvar ‹pervchostiti›, œd ‹pervcheisty› ‘prioritas’, œd ‹pervchuy› ‘prior’.
"За своїми смаковими навподобаннями"
¬
"Які ваші навподобання"
вподобляється
(вподобля́ю - вподобля́єте)
/По нутру - подобається, до вподоби.
_________________
(Це новотвар, довтворений, щойно, Захищений.
Усі пригідні здобутки - належать сПадщині українського народу та культурі)
комільфо
По нутру - ближче;
(подобається, приглядається)
· "чого вам по нутрі ближче " ?
[до]вподоби, [з]надоба[-итись]
є ближчим[-], наразі чи взагалі
знадоблюється,
· чого знадоблюєте (?)
· що вам більше знадобується( )
/
(Думка та новотвар до відповідника М.С.Я.)
[Щойно змінив у більш лучніший непротиречевий твар]
__________
"
Це новотвар, довтворений, щойно, Захищений
"
.
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать сПадщині українського народу та культурі)
льну́ти – «прагнути; прилягати; горнутися, тулитися». Інакше кажучи бути до чогось схильним, охочішим.
goroh.pp.ua: льнути
🫡
»повживання горохом«
👀
Pocorcy yz céixscoho ‹používat› iz veatscuimy ‹пользоваться чем›.
Мені більше подобається / до вподоби / вподобніше...
"одволите", ..
з волі, бажання – зволювання (зволення) -
¬> одволювати (зволює)
коли ж - воліти - це вже дещо БІЛЬШЕ, аніж - надавати перевагу.
(це новотвар)
[узнаджувати]
/
· "що вам назнаджується більше?"
· "чого вам більше до назнади.."
· "які ваші назнади, назнадження.." ?
(Це новотвари, щойно
Йдуть під захист, з щойно)
(створено М.С.Я.)
_______________
"
Це новотвар, довтворений, щойно, Захищений
"
.
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать сПадщині українського народу та культурі)
(у новотвар) Пояснення:
· Що вам ближче до душі = предпочитаєте;
· Мені до душі = предпочитаю;
· Це мені до душі = [придпочтительнєй], [предпочтєніє]
__________
ЗАВЖДИ - "до душі" = )
(до вподоби)
· уподоба́ння
УПОДОБАТИ (ВПОДОБАТИ), аю, аєш, док., перех. Виявити схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін
______________
___________
Є/ведеться Український відповідник
"сповитається мною"
,
· сповитання
[вітається] - витати
сповитати тут - це ймати / вітати до свого одобрення
сповитається
сповитання
/
(автор думки у новотвар і новотвару М.С.Я.)
ра́чити – «прихильно ставитися; зволити; бажати;
goroh.pp.ua: рачити#10424
[предпочтения] - зодобрення
·
зодобрюється/ що саме вам зодобрюється/ ви зодобрюєте
Може бути
навздоблюється
навздоблення
. .
/
(Автор новотвару - М.С.Я. як щойно так і раніше..)
_________________
"
Це новотвар, довтворений, щойно, Захищений
"
.
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать сПадщині українського народу та культурі)
Інше повноцінне значення, у
вжиток прямісінько, доліпине мною:
· я йму робити саме так
· мені йметься більше класична музика
¬>
= я йму більше жовтий колір =
(це новотвар)
+
/захищений, щойно/
(створено М.С.Я.)
до себе ближче = віддавати перевагу [предпочитать]
·
(Автор думки та зміни у новотвар, МСЯ)
}·подобляти·{
сподобати ~ привдобити
.
[сподоблюється, сподоблюєте]
· чого привподоблюєте (?)
· що вам більше привподобляється
/
"
Це новотвар, довтворений, щойно, Захищений
"
.
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать сПадщині українського народу та культурі)
сприймати
Мені сприйнятніше робити так
більш (с)прийнятніші смаки
radxye
/rɑdʃɛ/
‹I prefer to sleep› — ‹Supiõ radxye›, ‹I'd prefer to live in› — ‹Radxye buimy méxycal u/na›, ‹I prefer to use› — ‹Radxye coristaiõ iz›, ‹I prefer to swim in the swallow end› — ‹(Ya) Radxye plavaiõ na méliné›
"Рáдше – дуже часте в Г[аличині]; на В[еликій] У[країні] зовсім не вживається, тут тільки – скорíще, раднíще, охотнíще" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/332/mode/1up?q=радше).
Мені здається, це нагадує англійське rather, де ймовірно th перейшла до літери "д".
Теж помічав, але це скорочення від радіше, а там радіший-радий
» се є скорочення від радіше «
Ni, nie. Tó sõty sõbiegyni tvari iz ta bez *-ē- iesce indo-éuroupscui. Taçi sõbiegyni tvari sõty viedomi po slovianscuix móuvax ouge yz ranieychix dœub. Porœunayte u drous.:
‹liepliy, lieplych•› ← *loyp•yu[s→∅]+y, *loyp•yu[s+y• → ʃ ] i ‹liepiey, liepieych•› ← *loyp•ē•yu[s→∅], *loyp•ē•yu[s•y• → ʃ ] "liepchiy" (œd ‹liepu›),
‹criepiey, criepieych•› ← *krēp•ē•yu[s→∅]+y, *krēp•ē•yu[s+y → ʃ ] i ‹criepliy, crieplych•› ← *krē[p•yus → pʎə]+y ([plə+j → plij]), *krē[p•yus•y• → pʎʃ]• "criepchiy" (œd ‹criepucu› "criepoc"),
‹louciay, louciaych•› ← *lou[k•ē•yus → t͡ʃaj], *lou[k•ē•yus•y• → t͡ʃajʃ]• i ‹louciy, loucych•› ← *lou[k•yus+y• → t͡ʃə+j → t͡ʃij], *lou[k•yus•y• → t͡ʃᵊʃ•] "loucychiy".
Cyto tvari iz *ē (*•ē•yus) ne bea vuiclioucyno pervœstni, ale cyto pervóstno biesta i *•ē•yus i *•yus (bez *ē), na se cazjõty yzocrema drous. tvari: ‹nizjay› /niˈʒaj/, ‹nizjaye› /niˈʒajɛ/ ‹nizjaych•› /niˈʒajʃ•/, cde /ʒa/ e vuiniclo ne preamo yz *niz•ē•yus, cyto inacye bui pràvilno dalo /niˈzi͡ej/, /niˈzi͡ejɛ/, /niˈzi͡ejʃ•/, ale cerez tvarui *niz•yu[s→∅] → /niʒə/ + *yis [→ j ] → /ˈniʒij/, a œdtac ouge /niʒ•/ + *ē•yus /•i͡ej/ → /niˈʒaj/ ; tóge iz drous. ‹vuisjaye› /wɤˈʃajɛ, wɯˈʃajɛ/ "vuisje" — ne prodóujaié *ūps•ē•yes, cyto inacye bui dalo pràvilno /wɯˈsi͡ejɛ/, ale cerez *ūps•yes → /ˈwɯʃɛ/, *ūps•yus → /wɯʃə/ + *yis /•j/ → /wɯʃə•j → wɯʃij/, *ūps•yus•y• → /ˈwɯʃᵊʃ•/, i agy pac ouge utorinno œd /wɯʃ•/ + *ē•yus → /wɯˈʃaj/ ; tóge i iz utorinnuimy drous. tvaromy ‹gloubliey, gloublieye› — *gloub•ē•yus/yes bui pràvilno dalo ‹gloubiey, gloubieye›, atge /bʎi͡e/ bui moglo bouti ino u razie *y */j/ méidj *b ta *ē, a yeoho tam ne bie — pratvar e ne *gloub•y•ē•yes/yus, ale *gloub•ē•yes/yus. Simy i veat. ‹нижайше, нижайший› ne e pervœsten proti rousscoho ‹nizjchiy› /ˈnɪʒ.ʃɪj/, ale na opacui, rousscuy tvar ‹nizjchiy› /ˈnɪʒ.ʃɪj/ e pervœsten.
Dauniœsty tvara ‹radche› /ˈrad.ʃɛ/ u rousscie e pœdcrieplena ‹раждьше / rajdyche› u starobóugarscax pameatcax, prodóujaiõtchi pratvar *rad•yus•yes — bez *ē, cyto œd yeoho bie pervche proméidjnuy daunio- ci seredniorousscuy tvar */ˈrad͡ʒ.ʃɛ/, cde /d͡ʒʃ/ bie dalieye ròztocmleno na [d.ʃ]. A sõbiegyno iz simy tvaromy bie u seredniorousscie i tvar ‹radieye› œd *rad•ē•yes, iz *ē.
_________________
"
Це новотвар, довтворений, щойно, Захищений
"
.
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать сПадщині українського народу та культурі)
________
( навподоба́ння )
,
навподобля́ти
1
"За своїми смаковими навподобаннями"
¬
"Які ваші навподобання"
вподобляється
(вподобля́ю - вподобля́єте)
"ближче до душі"
·¡´
Пояснення:
· Що вам ближче до душі = предпочитаєте;
· Мені до душі = предпочитаю;
· Це мені до душі = [придпочтительнєй], [предпочтєніє]
_________
ЗАВЖДИ - "до душі"
= )
Уподоба́ння
/ вподоба́ння
_____________
до вподо́би
_____________
· вподобати [^]
· > уподоба́ти
/уподоблювати/
·>
вподо́бувати
· ¬
"які ваші уподобання.."
___________
Є/ведеться Український відповідник
(звернено увагу)
r2u.org.ua: вивищити
з волі, (з) бажання – зволювання - зволювати.
коли ж - "воліти" - це вже дещо БІЛЬШЕ, аніж - надавати перевагу, й ближче до
ЖАДАю - ПРАГНУ - ЖАЖДУ
А чи не можна розширити його значення? Використовувати не тільки з дієсловами, а ще й з іменниками чи прикметника?(Я волію синій колір, наприклад)