ТРЕ́НЕР, а, чол. Фахівець, що керує тренуванням спортсменів із певного виду спорту. Хіврин міг би тепер поновити працю фізкультурного тренера (Юрій Яновський, Мир, 1956, 178); Петрусів вітчим був тренер із баскетболу (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 179); Інститути фізичної культури готують викладачів фізичного виховання і тренерів з окремих видів спорту для учбових закладів і спортивних організацій (Спорт на Україні, 1958, 174); Заслужений тренер.
Від вправляти — тренувати.
Галицьке.