r2u.org.ua: вена
Ну "жила" це взагалі "кровоносна судина", не лишень вена:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15140-zhyla.html#show_point
А стане йно "вена". :)
А що бути з иншими товками ("кровоносна судина", "сухожилля" (до речі, росіянізм), "нерв", "підземна струя")?
Вена - жила, так само й польською żyła, чеською žíla, словацькою žila.
"кровоносна судина" - кровожила, кровосудина.
"сухожилля" - тужень, тягло.
"нерв" - проводожила, провідножила.
-- (Див. - Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. К.: УЛТК, 2003. с. 213, 348, 401, 548. https://archive.org/details/inshnaz2003/page/213/mode/1up?view=theater )
Вена — жила, артерія — жила.
Не підходить
вена синьожила, син(є)жила, вена, жила, доводня -- (Володимир Юкало. Синоніми вибраних українських медичних термінів у словниках 20-х рр. ХХ ст.) https://tdmuv.com/kafedra/theacher/sus_dusct/inf_jukalo/Українська/Наукові інтереси/Мовні поради у газеті Ваше здоровя/porady_4.htm
Вена - жила, синьжила, синьожила, доводня, вена // Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. К.: УЛТК, 2003. с. 213. https://archive.org/details/inshnaz2003/page/213/mode/1up?view=theater
Вена - син(є)жила, вена, доводня // Російсько-український медичний словник. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.), 1920. https://archive.org/details/slov30/page/n35/mode/2up?view=theater
Від "виносить з організму діоксид вуглецю або вуглекислий газ".
Анахронична дурня. Коли люди вже знали про "вени", вони ще не знали, що вони несуть з організму діоксид вуглецю чи вуглекислий газ". Аби мова не мала вигляд виниклої позавчора, слід брати до уваги й аспект реалій та світосприйняття людини в минулости – річи та яви давніша людина звала відповідно до досвіду та спостережень у контексті своєї доби, а "вена" як орган не є відкриття нашої доби. Наприклад, голандці тяму "нерв" зовуть zenuw, що первісно є просто "струна, жила, тятива, нить", бо саме таке первісне сприйняття було навіяно першим зовнішнім емпіричним досвідом з "нервом", а не функціями "нерва". Звісно, при такій тямі як "кандидат" не годить іти з первісного значення "одітий у біле", бо воно тягне до суто місцевого культурного й медженого добою контекста, проте при тямах "вена, нерв" і под. досвід, сприйняття та пізнання їх у давніх людей було однотипне.
"Модрий" це давній забутий синонім блакитного кольору (звідти й назва дерева "модрина"), що дійшов до нас ще від праслов'янської мови!
Від праслов'янського *modrъ,
Від протоіндоевропейського *modʰros (теж означало голубий колір)!
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/modrъ
Повноголосся від давнього modrъ?
Яке ту може бути "повноголосся"???
Даруйте, натрудився на роботі. Мав написати про "і" замість "о".
Мало бути "мідрий" а не "модрий", так?
А має бути "добрий" або "дібрий"?
На роботі? А що, Вкраїна не сидить на карантині?
З голоду не хочеться помирати, карантин наче є, але щодня на роботу ходити є потреба.
А дійсно добре питання.
Чому "добрий", "природний"?
Я ось не знаю.
Є в згаданих словах між приголоснима */ъ/ чи */ь/? Нема. Тому нема вини вузити *о.
До річи, словники руські прямо чи кісно свідчать твари з "і" <= *о, перед слабим *ъ, в прикметниках чи прикметникових таврії, що свідчить про більшу кількість т.зв. нечленних тварів прикметників у руській мові, про які нині загально твердять, що вони суть руській мові непитими. Міню сякі твари: скірен (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54446-skiren.html#show_point), де "і" могло стати йно за первісного твару *"скір" – нечленного твару прикметника до членного твару "скорий", де "скір" є *скѡръ; "хоріш" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63128-khorish.html#show_point) – нечленний твар до "хороший"; у "знакімець" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20672-znakimec.html#show_point) "і" могло стати йно з первісного твару *"знакім" = *знакѡмъ, що тякне членному твару "знакомий". Ще більше є прикладів сяких нечленних тварів прикметників є та без *о: "ніжен", "рівен" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50926-riven.html#show_point), "чорен" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64997-choren.html#show_point), "сив" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53858-syv.html#show_point), бойк. "бів" ( = *"біл" = "білий") "лебідь". Нині заичайно пишуть про репіння (рудименти) сяких тварів, згадуючи йно кілько тварів: повен, кожен, жаден, та видко є їх більше.
Ну, у "природний" таки є *rodъ (що дало "рід"), тож за Вашою логікою чи не мало би бути "прирідний"?
Є в *modr- *u слабе (*ъ) по /d/? У *rodu- (рѡдъ) є, і від його – так – име бути "прирідний". А від *modr- не йме бути "мідрий".
Про "прирідний" дуже дивно мені чути.
Чому дивно? Між /д/ та /н/ там є /ь/, тому має бути "і".
<Є в *modr- *u слабе (*ъ) по /d/? У *rodu- (рѡдъ) є, і від його – так – име бути "прирідний". А від *modr- не йме бути "мідрий".>
<Про "прирідний" дуже дивно мені чути.>
<Чому дивно? Між /д/ та /н/ там є /ь/, тому має бути "і".>
Wd *rod-yn- e tacui pravilno <ròdn->, coreiny bo tou e *ord- → ròd-, a ne *rod-.
