Ну "жила" це взагалі "кровоносна судина", не лишень вена:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15140-zhyla.html#show_point
А стане йно "вена". :)
А що бути з иншими товками ("кровоносна судина", "сухожилля" (до речі, росіянізм), "нерв", "підземна струя")?
Вена - жила, так само й польською żyła, чеською žíla, словацькою žila.
"кровоносна судина" - кровожила, кровосудина.
"сухожилля" - тужень, тягло.
"нерв" - проводожила, провідножила.
-- (Див. - Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. К.: УЛТК, 2003. с. 213, 348, 401, 548. https://archive.org/details/inshnaz2003/page/213/mode/1up?view=theater )
Вена — жила, артерія — жила.
Не підходить
Наче артерії не є жилами 🤦♂️
Калька з москвинської: будто артерии не являются жилами
По-українськи:
Наче артерії — не жили.
Та таки жили
вена синьожила, син(є)жила, вена, жила, доводня -- (Володимир Юкало. Синоніми вибраних українських медичних термінів у словниках 20-х рр. Х…
"Вена (vеnа) — син(є)жила, вена, доводня"
- Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології
Ред. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. М. А. Галин. – Київ, 1920. – с. 16.
https://archive.org/details/slov30/page/n35/mode/1up?view=theater
Вена - жила, синьжила, синьожила, доводня, вена // Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. К.: УЛТК, 2003. с…
Вена - син(є)жила, вена, доводня // Російсько-український медичний словник. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.), 1920. https://archiv…
Від "виносить з організму діоксид вуглецю або вуглекислий газ".
Анахронична дурня. Коли люди вже знали про "вени", вони ще не знали, що вони несуть з організму діоксид вуглецю чи вуглекислий газ". Аби мова не мала вигляд виниклої позавчора, слід брати до уваги й аспект реалій та світосприйняття людини в минулости – річи та яви давніша людина звала відповідно до досвіду та спостережень у контексті своєї доби, а "вена" як орган не є відкриття нашої доби. Наприклад, голандці тяму "нерв" зовуть zenuw, що первісно є просто "струна, жила, тятива, нить", бо саме таке первісне сприйняття було навіяно першим зовнішнім емпіричним досвідом з "нервом", а не функціями "нерва". Звісно, при такій тямі як "кандидат" не годить іти з первісного значення "одітий у біле", бо воно тягне до суто місцевого культурного й медженого добою контекста, проте при тямах "вена, нерв" і под. досвід, сприйняття та пізнання їх у давніх людей було однотипне.
"Модрий" це давній забутий синонім блакитного кольору (звідти й назва дерева "модрина"), що дійшов до нас ще від праслов'янської мови!
Повноголосся від давнього modrъ?
Яке ту може бути "повноголосся"???
Даруйте, натрудився на роботі. Мав написати про "і" замість "о".
Мало бути "мідрий" а не "модрий", так?
А має бути "добрий" або "дібрий"?
На роботі? А що, Вкраїна не сидить на карантині?
З голоду не хочеться помирати, карантин наче є, але щодня на роботу ходити є потреба.
А дійсно добре питання.
Чому "добрий", "природний"?
Я ось не знаю.
Є в згаданих словах між приголоснима */ъ/ чи */ь/? Нема. Тому нема вини вузити *о.
До річи, словники руські прямо чи кісно свідчать твари з "і" <= *о, перед слабим *ъ, в прикметниках чи прикметникових таврії, що свідчить про більшу кількість т.зв. нечленних тварів прикметників у руській мові, про які нині загально твердять, що вони суть руській мові непитими. Міню сякі твари: скірен (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54446-skiren.html#show_point), де "і" могло стати йно за первісного твару *"скір" – нечленного твару прикметника до членного твару "скорий", де "скір" є *скѡръ; "хоріш" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63128-khorish.html#show_point) – нечленний твар до "хороший"; у "знакімець" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20672-znakimec.html#show_point) "і" могло стати йно з первісного твару *"знакім" = *знакѡмъ, що тякне членному твару "знакомий". Ще більше є прикладів сяких нечленних тварів прикметників є та без *о: "ніжен", "рівен" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50926-riven.html#show_point), "чорен" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64997-choren.html#show_point), "сив" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53858-syv.html#show_point), бойк. "бів" ( = *"біл" = "білий") "лебідь". Нині заичайно пишуть про репіння (рудименти) сяких тварів, згадуючи йно кілько тварів: повен, кожен, жаден, та видко є їх більше.
Ну, у "природний" таки є *rodъ (що дало "рід"), тож за Вашою логікою чи не мало би бути "прирідний"?
Є в *modr- *u слабе (*ъ) по /d/? У *rodu- (рѡдъ) є, і від його – так – име бути "прирідний". А від *modr- не йме бути "мідрий".
Про "прирідний" дуже дивно мені чути.
Чому дивно? Між /д/ та /н/ там є /ь/, тому має бути "і".
<Є в *modr- *u слабе (*ъ) по /d/? У *rodu- (рѡдъ) є, і від його – так – име бути "прирідний". А від *modr- не йме бути "мідрий".>
<Про "прирідний" дуже дивно мені чути.>
<Чому дивно? Між /д/ та /н/ там є /ь/, тому має бути "і".>
Wd *rod-yn- e tacui pravilno <ròdn->, coreiny bo tou e *ord- → ròd-, a ne *rod-.
r2u.org.ua: вена
++
М. Галин, К., 1920, с. 16
++