Буквально "без исті" — без справжнього, істинного
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#Y
Українській мові властива йотація початкової …
В зложінні з без- йотування не є судне (потрібне), ба зайве, й невиправдане з огляду на йсторию вкраїнської фонологиї (на кінці без исторично никда не було *ъ). Стало би (достатньо було би) просто *безисть.
sum.in.ua: prymarnyj
Віртуальна реальність — не уявна, в тому й річ. Вона створена комп'ютерною симуляцією, даруйте за два иншомовних слов…
Відштовхуючись від значення первинного слова (лат. virtus — потенційний, можливий), було придумане мною от-таке слово.
Контамінація «мнимий, мниманий» і «мир» у значенні «світ».
В дорадянських словниках цього слова немає, а отже воно було невідоме українцям до політики "злиття зближення двох братських мов".
r2u.org.ua: мни*
Не забувайте, ЕСУМ — радянський словник.
А слово цілком може бути церковнослов'янізмом.
Ну й дурень, чесне слово.
Торочить те саме ги мантру про "політику зближення", про "радянські" та "дорадянські" словники. Жадної конструктивної аргументації, лише "цілком може бути". То "політика зближення за СРСР" є виною, то "церковнослов'янізм" — визначте вже свою версію.
Уже богато разів твердження (пусті!) про незнання слова йиншими словйянськими мовами (крім "московської") чи "дорадянськими" словники було спростовано. Але пана то доси не спонукало переглянути свій підхід. И користуючи з нередагованих форматів словників, сумнівної якости викладу матерйалів, не читає їх уникливо, але похапцем, и видить там те, чого там нема. Про користання з редагованих словників є годі вже й гадати.
___
Желехівський (Львів, 1886) І, 446:
мнимий "vermeint, angeblich, eingebildet" (ГШ); мнити, мнїти "meinen, denken, wissen" (Ле, Ме); посилання: ГШ — Григорий Шашкевич, Мала граматика языка руского (Відень, 1865); Ле — Павло Леонтович; Ме — Амврозий Метлинський, Южный русскій зборникъ (Харьковъ, 1848), Народныя южнорусскія пѣсни (Кієвъ, 1854), Думки и пѣсни зъ замітками и словаремъ (у Харкові, 1839).
Амврозий Метлинський, Народныя южнорусскія пѣсни (Кієвъ, 1854), стор. 305:
Сызенькы голубчыку
Та седыть на дубчыку;
Очы його кары,
Бровы його чорны,
Лыченько биленьке.
Прылетила пава,
На дворыку пала,
Вона про те знала,
Вона про те МНЫЛА,
Що мыленькы робыть.
Мыленькы-ж те робыть:
Коныка сидлае,
За двир выи́жжае
До малои́ в гости.
Вин про тее знае,
Вин про те видае,
Що мыленька робыть. [...]
Єлисію, ви переходите на особистості. Як негарно з вашого боку.
Що й казати, коли навіть у словнику Уманцю та Спілки російське мни́мый перекладають українськими га́даний, не пе́вний, не правди́вий. І як говорю не про сам корінь (ну ясно же як божий день!) а про саме слово "мнимий". Бляха, ну Єлисіє, якщо ми маємо слово "пити", це доводить, що має бути слово "пимий"? Може якщо маємо чудове слово "брити", то має бути слово "бримий"?! Читайте нарешті уважніше, я турав не саме слово "мнити" та схожі, а те, що українці буцімто мають слово "мнимий" в значенні "уявний"!
Коли злюся, то ще стримую себе, щоб по-московськи не заговорити.
Ви, до речі, уже знайшли приклади посилань-пакетів? Жду ж!
Ще розакжіть, що мої закиди на росіянізацію марні.
Іванку, ти знову вдарився голівкою? Пичий та п'ючий ж не одне й теж!
Липнути є. Липнучий є. А липнимий нема.
Линути є. Линучий є. А линумий нема.
Блиснути є. Блискучий є. А блисчимий нема.
Минути є. Минучий є. А минумий нема.
Старайся, й колись подужаєш українську мову й перетворишся на справжнього козака!
pitati, *pisti → pitwm, pitom-,
pitéti → pitim, pitim-,
vidéti → vidim, vidim-,
roditi → rodim, rodim-
terpéti → terpim, terpim-,
leubiti → leubim,
muisliti → muislim,
zréti → zrim,
raniti → ranim,
prostiti → prostim,
pripoustiti → pripoustim,
perenositi → perenosim,
léciti → neizlécim,
gasiti, ougasiti → neougasim,
toliti, outoliti → neoutolim,
izpovédati → neizpovédim,
rouxiti → nerouxim,
loviti → oulovim
<Єлисію>
Eliséye.
Ранимий, любимий, переносимий, неісповідим? Єлисію, українська дійсно ваша рідна мова?
<Eliséye>
Хіба мяка відміна не потребує закінчення ю, як вчать у школах?
Буквально "без исті" — без справжнього, істинного
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#Y
Від "хиба" та "світ",
віртуальність - уявлЯність, віртуально - уявлЯно, віртуальний - уявлЯний
МНИ́ТИ «думати, гадати, знати»
псл. mьněti
Слово слов'янське, не треба його цуратися.
Віртуальна реальність — не уявна, в тому й річ. Вона створена комп'ютерною симуляцією, даруйте за два иншомовних слова поспіль. Тому закликаю утриматись від додання новотворів, що містять в собі щось пов'язане з уявою
Віртуальна дійсність таки уявна. Ви вдивляєтесь в плаский екран з цяточками різних кольорів, але здається, що перед вами, наприклад, дорога чи місто.
Зображення та звук справжні (ви дійсно їх бачите й чуєте), але дійсність, яку вони відтворюють, уявна.
Шановний Віталіє!
Ця дійсність є штучно створеним алґоритмом. Людині не треба нічого уявляти, все зґенеровано за неї.
Ваша правда, людині, яка це споглядає, нічого уявляти не треба. Втім ця дійсність є плодом уяви иншої людини — комп'ютер не створює, а лише відтворює те, що хтось вигадав.
Якщо хтось дає, а хтось бере, то це «взятка» чи «датка»? ;-)
Витвір мистецтва є так само плід в'яви гиншої людини, та він, безперечно, не є в'явним.
Словосполука "уявна/уявлена/удавана/позірна/мнима (тощо) дійність", як на мене, є оксюморон.
компʼютер
Зі слів Єлисія Поруша: "Від па- (*pa- ← *pō- : *po- "по-"), що надає основному значенню кореня слова значення зокрема з відтінками несправж…
Дав +