Додам і запис Олисіївкою в описі 🤝

У мене в описі є »Нагадаю, що фонема /ф/ може реалізуватися багатьма алофонами, зосібна й [x͡w ~ p ~ x ~ k͡w ~ ʍ]«

Так, але не всіма водночас. Може десь бачили/чули "піст" (фіст), "Пастів" (Фастів)?

Фіст? То що? Хвіст? Коли так, то там не та фонема /ф/, що а запозичених словах, а дві фонемі /хв/, отож [p] там бути не може. Коли ж то щось інше, то прошу пояснити що саме, а то трохи не розумію 😅

x͡w звісно...

»x͡w звісно«

Саме так, /хв ~ xw/

От я й кажу, що x͡w не всюди стане з онозвуком p. Тому сучасним письмом краще прямо вказувати, що це є ф /x͡w/, чи п /p/, чи т /t/. "Фіст" і "піст" же єста різні слові.

Не розумію, про що саме Ви 🤔

Бо ж /хв/ у питомих словах — це сполучення двох окрімних фонем — у них в такій сполуці може бути тільки декілька алофонів, окроме й [xw ~ ʍ ~ɸ].

Коли ж /ф/ у запозичених словах — це інша від сполуки /хв/ фонема з іншим алофонним рядом. Вона має низку алофонів, котрих не має сполука фонем /хв/.

А /п/ це взагалі інша фонема з єдиним алофоном [p] ну і, можливо, з деякими незначними відмінами в артикуляції.

Тобто, коли писати ‹фіст› замісто ‹хвіст›, то такий запис указуватиме (хибно) на можливість таких реалізацій, як [k͡wis̪t̪ ~ xis̪t̪ ~ pis̪t̪], а, наприклад, написання ‹пранцький› вказуватиме на тільки одну можливість, як ['prɑn̪t̪͡s̪ʲkɪj], та й хибно, бо фонема /ф/ в запозиченнях може мати ще багато інших алофонів.
А в слові ‹піст› там фонема /п/, а не /ф/ (через те, що та фонема нині однозначно співпадає з фонемою /п/ в питомих словах і не може мати інших алофонів), отож там може бути тільки один варіант її реалізації як [p] з, як я казав, невеликими відмінами в артикуляції для кожної окрімної людини.

Стане писати в запозиченних словах "ф", позначаючи відповідну фонему, звукосполуку /xw/ позначати як "хв", а "п" писати там, де є фонема /p/.

Tobto xvœst, ale Phreagycina

>Тобто, коли писати ‹фіст› замісто ‹хвіст›, то такий запис указуватиме (хибно) на можливість таких реалізацій, як [k͡wis̪t̪ ~ xis̪t̪ ~ pis̪t̪]

Бачили/чули десь "Пастів"?

Не чув, саме тому слід би писати ‹Хвастів› (Хва́стѡвъ / Xvastœu) замість ‹Фастова›

Як гадаєте, чому стали писать із 'Ф'?
uk.wikipedia.org: Фастів

»Бачили/чули десь "Пастів"?«

@Carolina Shevtsova

Ne pisiémo ge ‹Phastœu›, ale ‹Xvastœu›, iz ‹xv› za /xw (xʋ ~ xβ̞), a inchogouc’ho mogé bouti [ɸ̞] — ne [p]. Odinacovo pisiémo i ‹xvœst› — /xwyst/ i [ɸ̞yst], ta ne [pyst], ‹xvaliti› — /xβ̞aˈlɪtɪ/ i [ɸ̞aˈlɪtɪ], ta ne [paˈlɪtɪ].

‹xv› = /x͡w (xʋ ~ xβ̞), inchogouc: [ɸ̞] (xvat, xvieiati, xvoya, xvœrtca, xvœlyvaroc);

‹f› = /ɸ̞/, inchogoucui: [xw, xʋ, xβ̞, ʍ, x] (fœlyvaroc, fœrtca);

‹ph› = /ɸ̞/, inchogoucui: [x͡w, x͡ʋ, x͡β̞, ʍ, x, p] (Philip, photograph);

‹th› = /xʷ͜t/, inchogoucui: [x͡w], [x͡t], [xʷ͜t], [t] (onathima, Theodœr).

Vuibœr yna inchogouca u yaçie slovie œdvisity i na ougitcou ci ceastotie, otge ne neminõtche cògen inchogouc e u odinie slovie.

I aino, u imenax osœb pravopisy mogé bouti i ‹Xvedœr›, ‹Todœr›, ‹Thedœr›, ‹Thodœr›, ‹Xvilip›, ‹Pilip›, ‹Souproun› (popri ‹Souphroun›), za bajagnemy nosieya.

@Carolina Shevtsova

»Як гадаєте, чому стали писать із 'Ф'?«

Tó e t. zv. „eye dialect“ (en.wikipedia.org: Eye dialect). U razie ‹Фастів› zamiesty *‹Хвастѡв›, tó e tomouge ceomou i ‹Чернігів (*Чернігѡв)› a ne ‹Чернигів (*Чернигѡв)›, ceomou ‹Полта́ва (*Пѡлтава)› a ne ‹Пілтава (Пѡлтава)›, ceomou ‹При́петь (При́пѧть)› (ranieye) a ne ‹При́п(’)ять› — use œdguibati vidotvœrnœsty ynui miestnui vuimóuvui proti vuimóuvui rodovoï.

Оце є корисно, міню Вам 👍

@Bœgdan Youxyco

»Tobto xvœst, ale Phreagycina«

Phreagyscina abo Phreazscina, atge •sc•ina, ne •c•ina.

A ceomou Phreazscina?

»Короче, я скорочую на письмі
/t͡s/ — ц
/t͡ʃ/ — ч
/ʃt͡ʃ/ — щ
/x͡w/ — ф
Бо сучасне письмо не каже, що, на приклад, "скло" можна читати так само як "шкло", треба явно вказати як читати певне слово.«

Ясно 👍🤝

Znaiõ, tomou podau boul dvie œdmienie ;)

@Є. Ковтуненко
Чому podau, але boul?

Не знаю як записати олисіївкою інакше 🤷‍♂️
Гадаю ж ледве чи bouu 🙂

@Carolina Shevtsova

Bo bouu vuigleadaié yacos’ nedoriecyno.

@Carolina Shevtsova

Чому podau, але boul?

He vuineatoc u pravopisi, ya biex tacui pisau ‹boul›, yac ‹bouu› bui boulo prosto crivo vidomy, he pisiéte @Bœgdan Youxyco ta @Є. Ковтуненко.
Ta, zaxovauxi ‹•u› mogemo pisati ‹boü›. Olni ‹óu› znacity /ow/, ‹oü› mogé znaciti ‹ou+u›, otge /u+w/.

Prote, perédminõluy cies imé bouti poprauno: ‹biex dodau›, por. eag. ‹I had added›, phran. ‹j’avais ajouté›, niem. ‹ich hatte hinzugefügt›, bóulg. ‹бях добавил›.

@Є. Ковтуненко

»Znaiõ, tomou podau boul dvie œdmienie«

Cde? Ou Vas i dosi e ‹франчскъıи брѡдъ | phrançscuy brœd›. Tvar |ɸ̞rant͡ʃʲskɘ̞j| ucladé */ɸrɑnk/, ne */ɸ̞ranət͡ɕ/.

Усе ж не розумію чому "dau" і "boul". Чому не "dau, bou" або "dal, boul"?

bou daié бу

Тоді писати "dal", "boul", "guil", "puil".

Ranye tac i pisau pan Porouch

Чому PorouCH, а не PorouSH?

ch є ш. Як charlemagne.

@Carolina Shevtsova

»Усе ж не розумію чому "dau" і "boul". Чому не "dau, bou" або "dal, boul"?«

Iesce raz, pisau eimy vuisje (↑):
»Ta, zaxovauxi ‹•u› mogemo pisati ‹boü (BOÜ)›. Olni ‹óu› znacity /ow/, ‹oü› mogé znaciti ‹ou+u›, otge /u+w/.«

___
»Тоді писати "dal", "boul", "guil", "puil".«

Cyto e ‹guil›, ‹puil›?

@Carolina Shevtsova

»Чому PorouCH, а не PorouSH?«

Ne ‹sh› bo ne pisiémo „gostranslitomy“.
‹ch› za /ʃ/ e stõplayeno na slovianscuix ta rousscœy móuvie, vuivolócoiõ yz *kty → */t͡ʃ/ ‹tch› → */t.ʃ/ ‹t.ch› → /t+ʃ/ ‹t+ch›: /t/, /ʃ/ ‹t›, ‹ch›.
U bóulgairscœy móuvie, *kty e dalo /ʃt/, yz */t͡ʃ/ → /t.ʃ/ → /ʃt/. I ke bui bóulgairsca pravopisy boula latiniçeiõ, za zx.-perédanscoiõ euroupscoiõ miercoiõ pravopisi, tó za pèuno bui pisali ‹ch› za /ʃ/.

@Bœgdan Youxyco

»ch є ш. Як charlemagne.«

Aino, ta tó e pripadoc. ‹ch› za /ʃ/ e ou mene vuivedeno na slovianscœmy tlie — ne peréneseno yz phran.

>Cyto e ‹guil›, ‹puil›?
А як писати "жив", "пив"? 😅

giti, piti, a ne guiti (гыти), puiti (пыти). I dosi mi dovodity sea zazirati do etimologhicynoho slœunica (goroh. pp.ua, wiktionary.org, tc.), ta to ne straxyno.

Nrous. giu (жив), piu (пив); drous. gilu (жилъ), pilu (пилъ)

> Aino, ta tó e pripadoc. ‹ch› za /ʃ/ e ou mene vuivedeno na slovianscœmy tlie — ne peréneseno yz phran.

Nepèuen biex, na yacœmy tlie.

Ani ya ne ròzoumieiõ, ceomou bóulg. zamiest’ bóug.

bulgarinu (българинъ) tac samo hi pulcu, tulcu, zamulcu, vulcu...