Яко часть словокуплі: prõd-+-o-+-rwd = prõdorwd "генератор електрики, електричний генератор", par- (para) + -o- + -rwd = parorwd "паровий генератор", slof- (slofo) + -o- + -rwd = sloforwd "генератор слів", fétr- (fétr "вітер") -o- + -rwd = fétrorwd "генератор вітру, вітровий генератор струму" тощо.
Дія roditi в руській (и друс.) тягне не йно до неживого; див. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51158-rodyty.html#show_point ("xléb roditi", "grycyka rodity"), 
sum.in.ua: rodyty ("béda bédõ tuority", "таємниця родить сміливість").
Перенести значення слова rwd (рід) від "статичного" (просто "рід" і подібні значення) на "динамічне" – nomen agentis ("який родить (генерує)") дає внутерній семантичний потенціал сього слова: "рід – початок/походження чого" => "рід – те, що дає початок/походження чому; те, що родить; джерело чого". Рівни латинського походження слова: oxy-gen, hydro-gen, nitro-gen, де -gen від первісно номінативного genus "рід" несе товк девербативний, имене дії/діяча (nomini agentis). Тож, не обов'язково є передавати тями ги "генератор + чого" (див. приклади вище) тягом слів (словосполученням).
"Родити" + -ло.
+. "ген-" означає народжувати.
Родило - це те чим родять, а не те що родить. Хтось має родити родилом, а "генератор" сам родить. Отже він - родитель, а не родило.
Я не дуже сильний у семантиці й прагматиці. Гадаю, ви частково праві. Суфікс "-ло" дійсно творить іменники, шо позначають орудини (instruments; те, чим діять). Але семантично орудини та діячі (agents; те, хто діє) доволі близькі. На приклад, "жало" (<— жати) семантично може перейти від "те, чим жалять" у "те, шо жалить", не позначаючи живу істоту.
(перший приклад під другим визначенням із СУМ20; https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=26712&page=900 ):
"Важко було лежати в корзині зіщулившись, але найважче було терпіти комарині жала. Вони [жала] обпікали все тіло хлопця."
Семантично жало ("вони") використало як підмет, котрий жалить. Не "Ними обпікали..." (в орудному відмінку).
Чи "світило". Семантично первинно "те, чим світять", та, на приклад, у сполуці "небесне світило" (Сонце, зірка) може й значити "те, шо світить". Прикладів із використанням суфікса "-ло" для позначення людей я коротким пошуком тут (
r2u.org.ua: *ило ) не знайшов (окрім "дурило", тобто "дурень", але там воно використано звеважливо, мабуть, прирівнюючи людину до неживої речі). Вони, безперечно, десь є, але нема сумнівів, шо суфікс "-ло" таки використовується, в першу чергу, для речей, тоді для нелюдських живих істот ("страшило" як "чудовисько", на приклад), а вже тоді для людей.
У латинському слові суфікс "-ator" позначає діяча. Коли давав це слово, то міркував саме про річ-генератор. Не знаю, на приклад, AI image generator. Гадаю, "родило" спокійно може значити "засіб/програма, котрою генерують світлини". Не зовсім прямий відповідник, бо це не суфікс діяча, але може бути.
Родити + -тель.
Genus (народження, походження, рід, коліно; рід, вид, клас; порода) —> genero (приводжу до життя, народжую, породжую, вирощую, запліднюю; роджу, вирощую, виробляю) —> generator (той/те, що родить, народжує, створює, плодить, виробляє, витворяє, спричиняє).
Слово "родити" (рід) окрім "давати життя" має й значення "творити, робити, виробляти".
Грінченко: 1) Родить, производить (приклад: Нам Бога не вчить, як хліб родить).
»Слово "родити" (рід) окрім "давати життя" має й значення "творити, робити, виробляти".
Грінченко: 1) Родить, производить (приклад: Нам Бога не вчить, як хліб родить).«
Tac, a iesce u ATSSOuM (sum.in.ua: rodyty
»2. тільки недок., перен. Давати початок чому-небудь, бути причиною появи чогось, створювати що-небудь. Біда біду, говорять, родить (Іван Котляревський, I, 1952, 198); — Знають пан маршалок, гроші гроші родять, проценти ростуть (Іван Франко, VII, 1951, 339); П'яний туман повивав йому голову, родив химери, дикі бажання і лють (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 199);
// Пробуджувати, викликати що-небудь у когось. — Таємниця хвилює, страшить, але вона родить і сміливість та зухвальство (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 166); Такі звичайні, прості, земні обличчя космонавтів.. родили в ній відчуття неміряних, бездонних та холодних космічних просторів (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 238); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце, родить надію на краще (Петро Колесник, Терен.., 1959, 22).«
Пропоную підбирати назву згідно призначення генератора.
Генератор холоду — холодильник. Генератор тепла — обігрівач.
Електрогенератор — струмник. Генератор думок — думник, думкотвір. Генератор ідей — ідейник. Льодогенератор — льодник. Генератор снігу — снігосип. Парогенератор - пародув...
Електрогенератор
подекуди пасуватиме, як "генератор креативності -- спонукач творчості".
бо він плодить, наприклад, випадкові числа. Найкраще пасуватиме до "генераторів" із комп'ютерних (або "цельних", ух яке гарне слово :) ) наук
запитання про "цло" не зрозумів. А про плоди --- дякую за підказку, додам до перекладів слова 
амбар
на думці маю "генератори" з пайтону. Їхня особливість у тому, що вони замість того, щоб одразу записувати в робочу пам'ять довжезний вихід, ВИДАЮТЬ по одному значенню. Отже вони --- видавачі
ròditély
/rɔˈdɪteʲlʲ/
ròdiliça
/rɔˈdɪlɪt͡ɕɐ/
ròdjaniça
/rɔd͡ʒanɪt͡ɕɐ/
___
Œd dieyeslova ‹ròditi›, cyto, he p. Blizgnouc e ouge slouxyno zamietiu, ne znacity ino yno givosluœuno zaceattye, porœunayte znacéingna ou Grincenca, u ATSSOuM, ta i u drous. ouge: ‹родити› (Iznadobui Sriezneuscoho) "произвести, дать начало" (tamge pricladi). Tvar ‹roditély› e preamo yz drous. i tvarosluœuno sliedouié lat. generator u *-tel : *-tor i mõjscomy rodomy. Xotcha p. Blizgnouc e dau ‹родитель›, ya xotchõ nagadati cyto u rous. e e-y-peregolos u *tel+y — u srous. gerelax e slova iz *tel+y pisano he ‹•тѣль›, cde ‹ѣ› e ròzoumieti he */e͡i/ (porœun. pravopisy voduœimena ‹Сейм› /se͡i̯m/ proti drous. ‹Семь = Sémy›). Pœd XIXe stl., /e͡i/ yz e-y-peregolosou u pœunuœcynœy smouzie nariecy slabie u /eʲ/, cyto i poyasnity ‹e› (bóugariçui) u ‹•тель› zamiesty ‹•тіль›, xotcha i pœdpertye yz bocou veatscoyui móuvui, cde *tel+y e ‹•тель› (bez jadna peregolosou *e) e vuisoco imovierno tou. U pœudennozaxœdnuix narieccyax e i dosi zaxovano pitomuy peregolos u sémy pocépie iz œdcreatomy /•tʲɪlʲ/ ci /•tilʲ/ (proti /•ʲi/ yz *ē ci *oy). Ta i u pœunuœcynœy smouzie nariecy slabléingne */e͡i/ ne véde do /ɛ/, ale do /eʲ/. Six rœzniç bóugariça ne mogé œddati, use pischõtchi cerez ‹e›. Tacoge, ‹ò› tou znacity /ɔ/ yz *o u *ord- "to beget, give birth ( ← grow)", he proti ‹o› /o/ yz *o inde.
Jœnotchui tvarui ‹ròdiliça› ta ‹ròdjaniça› mnoiõ navergeno za phr. génératrice ta gr. γεννήτρια (cyto samo e uzorovano za phr. slovomy). U greçscie e yz jœnotchoho tvara coristano eamo do prõdnetchui (electricity), a yz mõjsca — γεννήτορας (œd dgr. γεννήτωρ) u vuicéinscie (mathematical) znacéingnie slova "generator". Slovo ‹ròdjaniça› e viedomo i u drous. pameatcax (Izn. Sriezn.: ‹рожаница, роженица›).Tvar ‹ròdiliça› e tvoreno mnoiõ za *rod•i• + *dl• = *gener•a• + *tr• + *•iça za lat. "•ix" ( → phr. •ice).
Ця назва буде вимагати додаткових слів.
Породжувач електричного струму, породжувач снігу, породжувач пари, породжувач думок, породжувач ідей... Пропоную підбирати назву відповідно до призначення генератора.
Генератор холоду - холодильник, тепла - обігрівач, елетричного струму - струмник, снігу - снігосип, пари - пародув, думок - думкотвір, ідей - ідейник...
Там де є таке слово, воно вже використовується, "генератор тепла" це просто дурний спосіб сказати. Струмник хтозна, може