Великий жирний мінус.
—
Церковнослов'янізм ж!
В мові українців немає татя зі значінням "злодій", а слово "тать" має геть инше значіння: 
r2u.org.ua: тать
/zmʒ/?
Словник Грінченка:
Головник — убивця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9785-gholovnyk.html#show_point
"Вх. Зн. = Знадоби до словаря южноруского. Написав Иван Верхратский. І. Л. 1877. Былъ только первый выпускъ. Слова преимущественно изъ Галиціи и немного изъ Буковины и Угор. Руси" (https://r2u.org.ua/node/61).
Думаєте, що перекручене московське "уголовник"?
Щойно побачив, що й у давньоруській мові снувало слово головьник в тямі "вбивця". Так що гадаю, що таки питоме. Яка Ваша думка?
Видиться, що питоме. Не в тім річ, а в уживаності слова в теперішній мові. Коли воно оджило своє в більшості говірок, то подумайте, чи треба тягти назад мертвечину та перетворювати мову на пам'ятника.
Саме слово, ймовірно, з болгарської, але вживання в такому контексті могло піти з німецького або й латинського права:
https://lexicography.online/etymology/vasmer/у/уголовный
Дуже цікаво. Спасибі велике.
Звідки думка, що слово з болгарської? А "уголовник" і "головник" мають різні значіння. Не знаю, чи московське слово взято з римського чи німецького права, та давньоруське "головьникъ" побутувало, ще коли в нас про його нічого не знали.
"блр. уголо́вны «срочный, важный»"
Втім, може блр. - то білоруська.
То справді білоруська. Там це слово згадане через спорідненість, а не як джерело.
Англійською "killer" не передбача
+++
А колись читав, що "убивця" полонізм. У праці філолога. Начебто оце "-ця" видає, що слово польське.
Щоправда, з того часу я мав бесіди з Єлисієм, за що йому щиро радий і вдячний, бо тепер не готовий вірити радянським філологам, як раніше у простоті своїй робив. Гадав, учені мужі, краще знають, а об'єктивности там - кіт наплакав.
Олексо, цікаво довідатись, а у вас на батьківщині, по селах кажуть "убивця"?