Значення слова

Коньяк — винне бренді.

Приклад вживання

Він любив коньяк.

Походження

Від міста Коньяк.

Перекладаємо слово коньяк

виняк
9

Поширена назва, що вживається в інших слов'янських країнах.

14 січня 2019
16 січня 2019

Дуже схоже на "Віньяк (Виньяк)" - такий напій із винограду, аналогічний коньяку.

16 січня 2019

А загалом, чи варто перекладати власну назву, та ще й яка походить від конкретного міста - Коньяк (Cognac) у Франції?

17 січня 2019

То неправильне читання "югославського" vinjak/виньак.

17 січня 2019

Згоден, можна було б від міста, але якого? Коньяк у нас усюди роблять.

15 листопада 2019

Слово "коньяк" є географічно захищеною назвою. Згідно із угодою про асоціацію з ЄС, українські виробники мають обрати іншу назву для своїх виробів. Їм це слово стане у нагоді

23 жовтня 2021

Часто те, що у нас продають, точно якийсь виняк 😂😂😂

винний бренді
3
17 січня 2019
горивино
2
17 січня 2019
бурштинівка
2

Назва від кольору напою, цей напій іншого кольру не буває...

бурвинок
2
21 січня 2019
онʼяк
2
Oleq Kljufas 28 січня 2019
дубовинець
2
15 серпня 2019
коньяк
2

Французький коньяк
Инше - брендi

Ярослав Мудров 23 жовтня 2021
24 червня

Саме так. Хіба що місто Коньяк перейменують.

винна оковита
1

Le cognac est une eau-de-vie de vin

17 січня 2019
винна паленка
1

Себто винний бренді.

ПАЛЕ́НКА, и, жін., діал. Горілка. Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір'я, п'яний від щастя і доброї кварти паленки (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 24.

17 січня 2019
адес
1

Від Одеси.

17 січня 2019
харсун
1

Від Херсона.

17 січня 2019
єдисань
1

Від давньої назви причорноморського регіону - Єдисан.

17 січня 2019
винокуренка
1
17 січня 2019
cognac (conyac)
1
אלישע פרוש 24 жовтня 2021
24 жовтня 2021

Вимова в руській: /koˈɲak [koˈɲæk, koˈɲak]/ (не /koˈɲ.jak, koˈnʲ.jak/).

24 жовтня 2021

Не ждав од такого ярого пуриста як Ви не переведеного на українську слова.

24 червня

Nou, mogemo isce roussciti ôd sèr.-lat. ‹Comniacum› (← lat. *‹Cominiacum› ← *‹Cominiaceum/*Cominiacium) → ‹Cœumnyac/Cœumniac› /kymˈɲak ~ kʏmˈɲak ~ kʉmˈɲak ~ ku̯͡omˈɲak ~ ku̯͡ɞmˈɲak ~ ku̯͡œmˈɲak/, ci ‹Cœumnyacy/Cœumnyacyu/Cœumniacy/Cœumniacyu› /kymˈɲat͡ʃ ~ kʏmˈɲat͡ʃ ~ kʉmˈɲat͡ʃ ~ ku̯͡omˈɲat͡ʃ ~ ku̯͡ɞmˈɲat͡ʃ ~ ku̯͡œmˈɲat͡ʃ/. ☺️

одевідевін
0

eau-de-vie de vin

17 січня 2019
21 січня 2019

Пояснив би...

21 січня 2019

оковита з вина.

гайстер
0
Vadik Veselovsky 17 січня 2019
бурштиньяк
0

Назва від кольору напою, цей напій іншого кольру не буває...

бурштвино
0

Назва від кольору напою, цей напій іншого кольру не буває...

21 січня 2019

вІно?..

21 січня 2019

Дякую... Помилився

дублений трунок-стародух
0
Валентин Горяїнов 28 лютого 2019
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
24 червня

@אלישע פרוש

Шо ви думаєте про правописне "-нья-" в цьому слові? Спробую пояснити, шо маю на гадці. Як саме розуміти вимову в "-нья-" проти "-ня-"? Така річ взагалі правописно й фонетично (фонотактично?) правильна, чи таке можна вважати дурним користанням правопису з порушенням української фонетики задля найкращої передачі вимови в мові-першоджерелі?

"-нья-" — [-ɲː-] чи [-ɲj-]
проти
"-ня-" — [-ɲ-]

Десь так? Така річ як [-ɲj-] (/-nʲj-/) можлива, чи вона в будь-якому випадку злиється до простого [-ɲ-]? Чи може навіть злиється до подовженого [-ɲː-]?

24 червня

Vidyite moyõ zméncõ pro uimóuvõ pœd danuim mnoiõ ‹Cognac›.

24 червня

Зрозумів. Так і гадав.

24 червня

Daiõ tuar rousscyenuy ôd lat. tuara *‹Cominiacium / Cominiaceum›, ôdcui, cèrêz: → gal.-sèr.-lat. *‹Comniacum›, pran. ‹Cognac› e:

‹Cœumnyac/Cœumniac›

/kymˈɲak ~ kʏmˈɲak ~ kʉmˈɲak ~ ku̯͡omˈɲak ~ ku̯͡ɞmˈɲak ~ ku̯͡œmˈɲak/

ci

‹Cœumnyacy/Cœumnyacyu/Cœumniacy/Cœumniacyu›

/kymˈɲat͡ʃ ~ kʏmˈɲat͡ʃ ~ kʉmˈɲat͡ʃ ~ ku̯͡omˈɲat͡ʃ ~ ku̯͡ɞmˈɲat͡ʃ ~ ku̯͡œmˈɲat͡ʃ/

Drouguy tuar e blizyu do *‹Cominiacium›, pervuy do *‹Cominiacum.

24 червня

Не знаю шо думати за такі ось прямі зичення з латинської мови в умовно старішу вкраїнську з прикладанням старіших вкраїнських фонологічних змін (я про перехід "-о-" в "-œu-", який би не стався в сучасну добу, як я розумію). Наче зичете не прямо в сучасну мову, а в давнішу її подобу. Одна річ якби таке слово, або принаймні, схоже спільнокореневе слово було засвідчене в давнішій українській, але ось так зичити нині... не знаю.

Поділитись з друзями