Див. ЕСУМ (V, 418: стібати): óстібка.
Кому краще? Чому? Прошу джерело того слова з таким значенням.
Бо пов'язане на шию. Можна ще в'язанець.
Це новослів'я, тому які можуть бути джерела.
Nacy e coute slovo, coli ouge suédcene u slwfnicé slovo e? Ci inde Ui pisiete "поговоримо, коли слово буде в словнику", a tou ouge "це новослів'я"? Opẽty duoye stavilo? Pan "znaleç" bo rece...
СТІБА́ТИ «прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину; прокладати стібки, шити»
З цього виходить, що остібка - це вишита краватка.
Бо як краватки бувають не тільки вишитими, то це може бути видом краватки, а не загальною назвою, точним відповідником.
Тому я пропоную більш загальне нашийка або в'язанець.
Види краваток/галстуків я навів у коментарях до слова Хорватиця
Треба викинути краватки та галстуки, придумавши питоме слово.
Не треба нам слів, що роз'єднують наше суспільство
Тут я погожусь. Теж думаю, що якщо одне чуже слово поширене на Західній Україні, а друге на сході і так само чуже, то краще обидва чужі слова одкинути, знайшовши своє рідне.
Не треба калькувати чуже.
Нашийка – те, що пов'язали на шию
Краватка-метелик – нашийка-метелик. Красиво!
👍
І що з того? Полька - танець і жителька Польщі. Венгерка - чоловіча стрижка і жителька Угорщини. Американка - жителька США, а також більярдна гра, лопата, фітинг, стрижка, обручка, штукатурка і ще бозна скільки іменників, що вказують на країну походження без додаткових філологічних пояснень.
ЕСУМ: о́стібка «краватка».
Лихо на чортову голову, я подумав, що ostébca це остібця. Здається, у західних слов'ян буква "c" позначає звук "ц", а Ви ще казали, що проти писати "ць", бо "ц" саме собою завжди м'яке.
<-bca> не могло значити <-бця>, бо основне значення літери <c> є /к/, й таке значення вона має перед літерами на позначення голосних непередніх, а саме: <a, o, u, w, õ> та, відповідно буквосполучень <ou, ui>. А звуки /ц/, та /ч/ суть похідні від звука /к/, тобто вторинні, які виникають коли <c> (*k) стоїть перед передніми голосними, а саме: <e, é, i, y, œ>, та відповідно перед буквосполученнями: <ei, eu, œu>; /ц/ також є там, де перед <c> стоять передні голосні: <i, ẽ, y>, а після <c> може йти й непередній голосний або взагалі жаден голосний; так, напр. у <mésẽc> перед <c> є <ẽ>, тому тут <ẽ> вказує на те, що <c> значить /ц(ь)/, відповідно: <місяць>, аб, напр., в <-ica> є перед <c> <i>, тому <c> значить <ц>, напр.: sõnica <суниця>. Інакше, за інших умов, тобто by default, <c> значить <к>: babca <бабка>. Там, де в написанні нема літер голосних, які би вказували на те, що <c> має значити /ц/ чи /ч/, але має таки бути /ц/, я використовую літеру <ç>; насправді й у таких словах первісно було <y> (тобто <ь>), але я вирішив у таких словах <y> не писати (окрім випадків послідовностей: <чц, жц, шц>, де я пишу, відповідно: <cyc, gyc, xyc>), напр.: trẽsça "трясця", babça "бабця", uénça "вінця" (д.-рус.: трѧсьца, бабьца, вѣньца); треба розуміти, що в таких словах "м'яке" <ц> є через те, що перед первісним *к є *<ь>, а не тому що після <ц> є <я> – <я> є просто криве написання. Тобто коли то мало бути <остібця>, я бим писав: <ostébça>.
Подав Іван Росоха.
ЕСУМ: наши́йок «краватка»
* відповідне калькування хор. kravata "краватка"
* від основи горват "хорват"
Першу згадку про краватки можна знайти в історії Стародавнього Єгипту, де шматок тканини правильної геометричної форми, накинутий на плечі, правив за своєрідний символ соціального статусу його власника. Також одними з перших краватки носили стародавні китайці. Про це, зокрема, свідчать статуї біля усипальниці імператора Цінь Шихуанді: на шиях вельмож і воїнів — пов’язки, які за формою нагадують сучасні краватки.
goroh.pp.ua: Стьобати
Французьке cravate походить від фрази "à la croate" (по-хорватськи, на хорватський узір) тому що офіцери та вояки хорватської армії здавна …
Також можна хорва́тник (це не синонім слову хорва́т).
Цісарю, хорватам буде приємно :)
+
Ліпо! Вподобайка.
Дякую всім за підпору.
Виправте.
Ненаголошене ъ яке не випадає в українській мові дасть и. Тому кро́в, та таки крива́вий.
Ваше слово від xъrvatъ, а тому мало би мати вигляд хирва́тиця. Через и.
Можу помилятися, але й й старе xъrvatъ дало би або хирва́т або хо́рват, але років минуло так багато, що слово могло сто раз помінятися, а тому вже є як є.
А чому не хорватка? Хорватиця більше схожа на назву річки або села, ніж на хустинку.
Тобто з написаного я зрозумів, що слово "краватка" це лише французька вимова і слово краватка цілком слов'янське, адже походить від назви одного зі слов'янських народів
Неправильно зрозуміли.
Шило на мило 🤦♂️
Чому?
Хорватиця - калька. А ви ж борець з кальками чи не так? 🧐
Чому не придумати щось своє питоме, а не кальковане?
А хорватицею хай називаються оті самі хорватські шийні хустки
Тобто хорватиця, краватка-метелик, ділова краватка, піонерський/скаутський галстук – гіпоніми.
А треба знайти гіперонім. Питомий, який міг би витіснити краватку та галстук, залишивши тільки ту ж вашу хорватицю.
Наприклад, в'язанець чи нашийка.
Нашийка/в'язанець діловий/-а
Нашийка/в'язанець-метелик
Нашийка/в'язанець скаутський
Нашийка/в'язанець-хорватиця
Ваше нашийка це шило на мило. Шарф теж нашийка, і амулет нашийка, усе на шиї нашийка. Гіпероніми і гіпоніми чи як там у Вас.
Ні, нашийка (як і в'язанець) - це не гіперонім, а гіпонім по відношенню до шийних аксесуарів, бо це назва конкретної речі.
Так само як нашийник, хустка, галстук, метелик, краватка, хорватиця, амулет, шарф, кашне тощо.
Якби було таке слово з загальною, збірною тямою, то питань би не було, а так це новослів'я з конкретним значенням.
А от щодо видів краваток/галстуків це якраз питомий гіперонім, якого ми шукаємо:
Нашийка, або в'язанець:
Класична нашийка, або нашийка-самов'яз
Нашийка-метелик (батерфляй, бетвінг, даймонд-пойнт)
Нашийка-боло
Хорватиця
Скаутська нашийка
Нашийка-регат
Подвійна нашийка
Скіні, або вузька нашийка
Лавальєр
Нашийка-бант
Віндзор
Шарпей
Аскот
Пластрон
Фуляр
Нашийка-оселедець
В'язана нашийка
Нашийка-вишиванка
++