{nɪ͡ɘ̞ʲt͡ʃ}
Нім. Null, с.-англ. nought, naught, італ. nulla «ніщо» походить від лат. nūllus «ніякий, жодний», що виникло з заперечної частки *n(e) «не» (спорідненого з праслов. *ne «не», укр. не) та *oin(o)los\ūnus «один» (спорідненого з праслов. *inъ «інший», *edinъ, *edьnъ «один», укр. один, і́нший). Дослівно значить «ні один, жодний».
Практично абсолютно ідентично утворені українські слова жоден (жодний) та жаден (жадний) — наслідок стягнення *ни(же) одинъ чи *ни(же) єдьнъ. Давнє жа є закономірним результатом тої ж зміни що й час від давнішого *čēsъ та *kēs-, жар від давнішого *žērъ та *gēr.
Подібні слова є в цілої купи слов'янських мов: п. żaden «ні один», ст. żadny, ч. žádný, слц. žiaden, žiadny, вл. žadyn, нл. žeden «тс.». Радянські словники очевидно замаркували слово чужим і буржуйським, але немає підстав вважати його нерідним, тим пачє в пам'ятках є ціла купа слів жадьн.
жодний
r2u.org.ua: ж?дний
Добродій Єлисій записав би як géden :)
Sami'ste te pisali?
1. Cœmou u odin rẽd licite ghermanscœ slôua zu romanscuimi? Ẽghelskè <naught> ta <nought> e iz *ne-ā-wiht — »ni récy, ni uécy; not a thing«. Némécyskè <nichts, Nichts> e iz ser.-uerx.-ném. <nihtes niht> — »nicœho nicy«, iz d.-uerx.-ném. *nio wiht »nicda-récy, nicda-uécy«. Latinskè <nullus> e wd *ne ullus — »ni yac«. Géden iz tuix tuarwf ne tẽcneity prasl. *ge-ed-yn→gēdyn-. Prasl. *gēdyn- tocyno tẽcnõty némecyskè <kein> ta nizozeimskè <geen> — *ge-aynaz, wd *ni-ge-aynaz rwfno hi rous. <géden> wd daunéixœho <ni-gédynu>, wd *ni-ge-edyn-.
Нім. Null, с.-англ. nought, naught, італ. nulla «ніщо» походить від лат. nūllus «ніякий, жодний», що виникло з заперечної частки *n(e) «не» (спорідненого з праслов. *ne «не», укр. не) та *oin(o)los\ūnus «один» (спорідненого з праслов. *inъ «інший», *edinъ, *edьnъ «один», укр. один, і́нший). Дослівно значить «ні один, жодний».
Практично абсолютно ідентично утворені українські слова жоден (жодний) та жаден (жадний) — наслідок стягнення *ни(же) одинъ чи *ни(же) єдьнъ. Давнє жа є закономірним результатом тої ж зміни що й час від давнішого *čēsъ та *kēs-, жар від давнішого *žērъ та *gēr.
Подібні слова є в цілої купи слов'янських мов: п. żaden «ні один», ст. żadny, ч. žádný, слц. žiaden, žiadny, вл. žadyn, нл. žeden «тс.». Радянські словники очевидно замаркували слово чужим і буржуйським, але немає підстав вважати його нерідним, тим пачє в пам'ятках є ціла купа слів жадьн.
жодний
r2u.org.ua: ж?дний
Добродій Єлисій записав би як gédeny :)
goroh.pp.ua: нуль
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35228-onyk.html#show_point
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/K-O.html?fbclid=IwAR0bdIcBxYmGUSSEZvaOh5822FZKASofFI1H4N4zI6-VnWfUtKpWGq-haHk#O
Дуже хороша пропозиція, +
нуль – оник
нульовий – оний
(а коли душе поспішаєш, можна скорочувати до "он", наприклад, як номер телефонний диктуєш комусь)
+
Дякую за допис!
Підтримую !
Дякую!
Дуже цікаво. Хтось може пояснити походження цього слова?
SIRM mogeity.
Раніше усім відома гра "хрестики-нулики" називалася "херики-оники" від слов'янських літер Х (хер) і О (оник).
Від мене +
-
Назва має таке ж обґрунтування, як і називати нуль "бубликом". Не розумію, чому люди за це голосують.
Це просто назва знака нуля, а не сам нуль.