Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Uimowfa: {olyˈβ̞æt͡ɕ ~ olyˈβ̞et͡ɕ ~ olyˈβ̞æt͡s} – po prigoloscé, {o̯lyˈβ̞æt͡ɕ ~ o̯lyˈβ̞et͡ɕ ~ o̯lyˈβ̞æt͡s ~ wlyˈβ̞æt͡ɕ ~ wlyˈβ̞et͡ɕ ~ wlyˈβ̞æt͡s} – po goloscé. Po goloscé moge bouti i: <holwfeç/’olwfeç> {ɦolyˈβ̞æt͡ɕ ~ ɦolyˈβ̞et͡ɕ ~ ɦolyˈβ̞æt͡s}, ci: <’lwfeç> {lyˈβ̞æt͡ɕ ~ lyˈβ̞et͡ɕ ~ lyˈβ̞æt͡s}.
Uimowfa <olwfç->. Po prigoloscé: {oly͡u̯ˈt͡ɕ-, oly͡u̯ˈt͡s-, oly͡ʍˈt͡ɕ-, oly͡ʍˈt͡s-, oly͡ɸ̞ˈt͡ɕ-, oly͡ɸ̞ˈt͡s-}, po goloscé: {o̯ly͡u̯ˈt͡ɕ-, o̯ly͡u̯ˈt͡s-, o̯ly͡ʍˈt͡ɕ-, o̯ly͡ʍˈt͡s-, o̯ly͡ɸ̞ˈt͡ɕ-, o̯ly͡ɸ̞ˈt͡s- ~ wly͡u̯ˈt͡ɕ-, wly͡u̯ˈt͡s-, wly͡ʍˈt͡ɕ-, wly͡ʍˈt͡s-, wly͡ɸ̞ˈt͡ɕ-, wly͡ɸ̞ˈt͡s-}, abo: <holwfç-/’olwfç-> {ɦoly͡u̯ˈt͡ɕ-, ɦoly͡u̯ˈt͡s-, ɦoly͡ʍˈt͡ɕ-, ɦoly͡ʍˈt͡s-, ɦoly͡ɸ̞ˈt͡ɕ-, ɦoly͡ɸ̞ˈt͡s-}, ci: <’lwfç-> {ly͡u̯ˈt͡ɕ-, ly͡u̯ˈt͡s-, ly͡ʍˈt͡ɕ-, ly͡ʍˈt͡s-, ly͡ɸ̞ˈt͡ɕ-, ly͡ɸ̞ˈt͡s-}.
Fidgy moyœ zméncui u »обговоренні«(↓).
Не ручаюся, що правильно розумію письмо, але якщо "w" це те, що нині пишуть "і", то звідки взялося? Чому олівець?
Адже українською не олово, а оливо:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35143-olyvo.html#show_point
<Не ручаюся, що правильно розумію письмо, але якщо "w" це те, що нині пишуть "і", то звідки взялося? Чому олівець?
Адже українською не олово, а оливо>
Nuiné zamésty ‹w› ya dauno ouge pisiõ ‹œu› ci ‹œ›, tomou: ‹olœueç› /olʏˈβ̞ɛt͡ɕ ~ olʏˈβ̞æt͡ɕ/. A ‹œ› /ʏ/ a ne ‹o› /o/ tomouge ceomou i ‹œ› /ʏ/ u ‹cœneç› /kʏˈnɛt͡ɕ/ a ne ‹coneç› — ‹œ› /ʏ/ iz cœusnéx padéx ("oblique cases"), tô bui, *‹olôueç› /oloˈβ̞ɛt͡ɕ/, ale: ‹olœuça› /olʏwˈt͡ɕa/, ‹olœuçou› /olʏwˈt͡ɕu/, ‹olœuçemy› /olʏwˈt͡ɕɛm/, ‹olœuçé› /olʏwˈt͡ɕi/, ‹olœuçi› /olʏwˈt͡ɕɪ/, ‹olœuçœu› /olʏwˈt͡ɕyw/, ‹olœuçœum› /olʏwˈt͡ɕym/, ‹olœuçui› /olʏwˈt͡ɕɘ̞/, ‹olœuçéx› /olʏwˈt͡ɕix/, a tomou i → *‹olôueç› → ‹olœueç›.
Rœuno i perueisnê *‹polothy› (drous. ‹poluty / полъть›) e stalo u rousscé ‹pœuty› /pʏwtʲ/ za cœusnui padui ("after oblique cases"), tô bui, ceoho? — ‹pœuthya› /ˈpʏwtʲa/, ceomou? — ‹pœuthyou› /ˈpʏwtʲu/, cimy? — ‹pœutemy› /ˈpʏwtɛm/, ceimy? — ‹pœuthyé› /ˈpʏwtʲi/, mnogina: cyto? — ‹pœuti› /ˈpʏwtɪ/, ceoho? — ‹pœutœu› /ˈpʏwtʏw/, ceomou? — ‹pœutœum› /ˈpʏwtʏm/, cimy? — ‹pœutymi› /ˈpʏwtʲmɪ/, ceimy? — ‹pœutex› /ˈpʏwtɛx/, a œdtui i *‹polothy› → ‹pœuthy› /pʏwtʲ/.
I yé... Bwlxymi, lẽdscoho u twm slofé moge bouti xuiba sama spwlna muisely zuati pisalo wd olòua. U twm, i lẽdske slofo same e touryeno inxœiõ yacoiõ mowfoiõ, némeçscoiõ libo-n’ (ném. Bleistift ← Blei "olòuo/süineç", Stift "strigeny"). Wd olòua zouõty pisalo i inxyœ mowfui:
ném. Bleistift (fidgy↑),
nzm. potlood (lood "olòuo/süineç"),
soum. lyijykynä (lyijy "olòuo/süineç"),
sb.-x. olovka (← olovo "süineç/olòuo"),
sln. svinčnik (← svinec "süineç/olòuo"),
ba, i cinscoiõ: 鉛筆 (← 鉛 "süineç/olòuo").
Tuerditi olwfeç e prẽmo wd lẽdscoho <ołówko>, bo u rousscwy »plumbum« e, bõdy sim, <süineç>, né uérno. Daunéixe, leudi ne rwznẽ tocyno medgy »plumbum« ta »stannum«. Na pr., ranéixe ẽghelscoiõ »plumbum« zuõ <black lead>, »stannum« ge <white lead>. I latinscoiõ bé daunéixe ne prosto <plumbum>, a <plumbum nigrum> za »plumbum«, »stannum« ge buiuxi <plumbum album/candidum> (https://en.m.wiktionary.org/wiki/white_lead). I u daunix sloüénscuix pamẽtcax e <olòuo> to »plumbum«, to »stannum« (http://oldrusdict.ru/dict.html: олово). I litòuscoiõ e <álvas> »plumbum«, a lwtscoiõ <alva, alvs> ouge »stannum«, a d.-pruisscoiõ pacui »plumbum« (https://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=%5Cdata%5Cie%5Cvasmer&first=1&off=&text_word=%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/olovo; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/svinьcь).
r2u.org.ua: оливо
Слово не польське, але українською "оливо" а не "олово":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35143-olyvo.html#show_point
А ще в діялектах "во́ливо", тому може бути й "воливець".
Олівець все-таки краще, бо "И" чергується з "І" у даному слові. Тому згодом воно і стало ОлІвцем, а не ОлИвцем.
Як "олово" перейшло в "оливо"? Це контаминація зі словом "лити"?
Може.
Тут "і" чергується з ранішим "о". "Олівець" і "оливець" творені від двох різних основ - "олово" та "оливо" відповідно - "оловець" (зі зміною "о" до "і", як у слові "конець" > "кінець") та "оливець".
Це неправильна зміна, правильно є кін → конець, отже олово → оловець.
" "И" чергується з "І" "
Це взагалі як?
Давньоруською "олово/оловъ". І праслов'янський пратвар є *olovo. За друге *o сумніву нема, про це свідчать усі потомки пратвару в слов'янських мовах. "Оливо" це, очевидно, вторинна подоба.
Словник Срезнівського: https://archive.org/details/B-001-004-148/sreznevskijL-O/page/n347/mode/2up