Патріотизм – Вітчизність 
патріотизм
Далі цитую Єлисія: творено чепенем *-ityo- => *-ичь на позначення належності, часто (але не завжди) з конкретним значенням "син/дитя кого"; т. чином, тут <отизнич> іде товмачити яко *"син/дитя батьківщини/вітчизни; відданий вітчизні/батьківщині".
otiznicy (otiznityu)
Вимова: після приголосного на кінці попереднього слова – /oˈtɪ͡ɘznɪ̠t͡ʂ/, після голосного на кінці попереднього слова – /o̯ˈtɪ͡ɘznɪ̠t͡ʂ ~ ʊ̯ˈtɪ͡ɘznɪ̠t͡ʂ/.
Від основи *отизн- у слові *отизна "вітчизни, батьківщина" творено чепенем *-ityo- => *-ичь на позначення належності, часто (але не завжди) з конкретним значенням "син/дитя кого"; т. чином, тут <отизнич> іде товмачити яко *"син/дитя батьківщини/вітчизни; відданий вітчизні/батьківщині".
Прошу, вимову'м уже дав у змінці під словом.
Своя́щина – Батьківщина.
Далі цитую Єлисія: творено чепенем *-ityo- => *-ичь на позначення належності, часто (але не завжди) з конкретним значенням "син/дитя кого"; т. чином, тут <отизнич> іде товмачити яко *"син/дитя батьківщини/вітчизни; відданий вітчизні/батьківщині".
Ну забрав.
Той, що чтить та наслідує - частіше найрідніше йому., А що може бути більшим й ближчим до нутра та по нутру - як Рідна Земля - Батьківщина.
Патріотизм – Вітчизність
патріотизм
Але більше мила форма на "-ич", угорі пояснення.
+
Куди зник? :)
Мабуть непогано. Отут
r2u.org.ua: *чизник отчизник подано як "
співвітчизник ", але може й справді краще вже тут