1. практика – досвід, вправи, спроба, випроба; 2. практика – звичай, ужиток, побут / Павло Штепа. СЛОВНИК ЧУЖОМОВНИХ СЛІВ І ТЕРМІНІВ ● 1977 р.
Творено вѡд тихже складникѡв, що й чизна, з варйантом закѡнчіння на -ь (жоночого роду), в непрямих вѡдмінках: чизн-.
Творено вѡд кореня чин- (див. више) + наросток -ьба, яко в богата вѡддієслѡвних творіннях (ганьба, плавба, міньба, дільба, пальба то що). Правда, в словнику Грінченка слово чиньба є в иншом значінні, та це невелика перепона, для нього бо є й инше слово: чинка (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64767-chynka.html#show_point) або їнші слова.
Творено вѡд кореня чин- (див. више значіння) + наросток -в-а, в род.множ.: чинов (яко церква - церков и под.).
Творено вѡд кореня ді- "дія, чин" + наросток -ль. Деривативи: практичний: дільний, ділевий, дільский; практичнѡсть: дільнѡсть, ділевѡсть и по д.
Штучно творено мною вѡд кореня чи- (на пр. в словах: чин, чинити ...) в значінні "дія, робота то що" та нарѡстка -зна який в україньских словах часто виражає збѡрнѡсть и засѡб. Я особисто волю перед короткими формами, дбаючи на перед про внутріслѡвні деривативи, які легше творити вѡд щонайкоротших (коли мога) форм, пор. практичний (чизенний, чизневий), практичнѡсть (чизеннѡсть то що) то що.
Незвично, але і дуже хороший варіант, я підтримую