А нам пощастило вже мати свої😄
Я щось пам'ятав що до Володимира є питання, але ніби не сильно, точно перепояснювали свою другу частину
Житомир — чоловіче ім'я слов'янського походження, виникло як сполучення основи «жит» від слова «життя» і слова «мир»[1]. Давнє українське ім'я[2]. Нині це ім'я трапляється в Сербії[3] та в Хорватії, де живе менш як десять людей з цим ім'ям[1].
Наголос, до речі, імовірно на "и", як у Любомир. Так що я б не сміявся.
«мир»
Né. Tô e œd *‹méru› ← *mēr- "mériti, to measure", ne œd ‹mir› "peace; suét"; drousscoiõ e tô imea naidaunéixie he ‹Gitoméryu / Житомѣр̑ь› ← *Gito-Moyr-y-os [gordos] (*-y-os "ciy, coho [gòrôd]"), ne ‹Gitomiru / Житомиръ›, i leadscoiõ: ‹Żytomierz› — ne ‹Żytomir› ci ‹Żytomirz›.
Тобто й "Любомір"?
Переклад утворений на взір словʼянських імен Боримир, Володимир, Ростислав та Святослав.
Олисію, подумайте трохи й зрозумієте.
А яка мета додавати цей маразм?
Ой, вибачте, будь ласка.
Яка мета додавати цей найрозумніший найчудовіший задум найвеличнішого
«Олисію, подумайте трохи й зрозумієте»
To caziete mi ya ne muisliõ? Imea (lat. ‹Vitalis›) e œd lat. ‹vitalis› znacya tòcyno(!) "gitïêu" — ne "cyto/cto darouieity/darity gitïe".
Гм, може й ваша правда.
Навряд. Наскільки мені відомо, слів з таким словотвором немає.
Ні. Це московщина:
r2u.org.ua: живодёр
Тоді Живолуп 🤭🤦♂️
Ярославе, перестаньте блазнювати, будь ласка.
"драти живе", чому московщина?
Каролино, так не працює мовознавство.
Звідки Ви знаєте, як працює мовознавство?
В яких мовах перекладають імена?
Яка мета?
Я не кажу про приладнання до української мови, а саме переклади
Якщо Каролина змушує вас іти по колу, то ви навкір Каролині добровільно йдіть по квадрату 😉
Піду ліпше трикутником.
До речі, як до Вас краще звертатися. через І чи через И?
А словотвір таки неможливий
Я нікого у рамки не ставлю, як вимовляєте, так і звертайтеся.
незасвідчений ≠ неможливий
на багато більш можливий ніж "Віталій"
Таки неможливий.
Ім'я взято з книги слов'янських імен Чучки. Є на написах в Софії Київській. Складається з жизнь і будити.
Чистилище. Тут перекладати імена даремна справа, варто хіба згадувати й вигадувати свої, якщо хочете, але без зв'язку перекладання
Подивіться походження й зрозумієте чому перекладаю.
«Подивіться походження й зрозумієте чому перекладаю.»
Nou, vidéx: ‹Віталій› ← veat. ‹Виталий›; veat. ‹ви-ли› [vʲɪˈ--lʲɪ] → oucr. ‹Ві--лі›. To cyto? Rousscoiõ bõdeity ‹Vitaly› /β̞ɪˈtalʲ ~ β̞ɪˈtaʎ/, i gotovo.
Tam pœd ‹шикана› toulite ‹штучний›, a tout uigadouiete ‹Gitïedar›, ‹Givodar›, ‹Gitomir› za "Vitaly".
«Чистилище. Тут перекладати імена даремна справа, варто хіба згадувати й вигадувати свої, якщо хочете, але без зв'язку перекладання»
Sam tuar ‹Віталій› tacui e noudya pèregleanõti, atge ‹ві› ta ‹лі› e pèrepisy veatscoyui uimóuvui ‹ви› [vʲɪ], ‹ли› [lʲɪ], cde rousscoiõ imeity pràvilno bouti /β̞ɪ/ (cuiriliçeiõ ‹ви-›, ne ‹ві-›). Lat. ‹Vitalis› rousscoiõ bõdeity ‹Vitaly› /β̞ɪˈtalʲ ~ β̞ɪˈtaʎ/ (cuiriliçeiõ: ‹Виталь›) — ne ‹Віталій›. Tô bui, sama stòrœunca e coristna, prosto ne'ma noudyui PÈRECLASTI tô imea — staneity prosto laditi'ho do rousscoho zuõcénïa.
Чому слова перекладати можна, а імена – зась?
+ Житомира я не вигадував.
На Словотворі є розділ «власні назви», це ім'я іноземне, у чому ваш клопіт, тим більше є українські відповідники з подібною етимологією?
Етимологію додавайте повністю, а не кострубато:
віз.-гр. Βιτάλιος походить від лат. Vitalis, утвореного на основі прикметника vītālis «життєвий», похідного від vīta «життя», vivo «живу», споріднених з псл. žiti, укр. жи́ти.
uk.wikipedia.org: Житомир (ім'я)
П. Поруш писав десь тут, що так і мало б бути. Також, так кажуть у білоруській (Віталь). Приладнане до українського звуцтва імʼя.
+++
+
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Вита́ль, -ля́, м. Виталій. ВД.