Якщо є вагоме обґрунтування переміщенню даних слів до кошика - тоді можна подискутувати. Інакше - кожне друге слово таким чином можна усунути звідси. Я за те, аби в Українській мові були свої означення на поняття «Арктика» та «Антарктика». Інакше - чому для деяких грецьких та латинських слів ми шукаємо відповідники, а для інших - зась? Загалом - проти переміщення всіх слів з поданого переліку до кошика.
Немає сенсу нищити потуги довести слова в питомий вигляд.
Абаддон - залишити, бо це метафора, а не власна назва;
Авар/авари - либонь вилучити, бо це скоріш за все питання правопису власних іноземних назв, а не перекладу;
Албанія та Англія - залишити, бо звичайні українці рідко вживали морфеми “-ія”, “-лянд(ія)”, “-стан” для назв країн/держав та й англійці мали питому для давніх русичів назву;
Амбушур/Амбушури - однозначно й безперечно залишити, бо звучить дуже невкраїнсько й воно скоріш за все не є/не було інтернаціоналізмом;
Арктика й Антарктика, думаю, що доцільно залишити, бо неприємно вимовляти (особливо дітям та дорослим з вадами мовлення);
Андрій та всі гинші імена людей (Джон і т. п.) - вилучити, бо це питання правопису іноземних власних назв, а не перекладу і якщо будуть додавати “Петро” й перекладати “Скеля”/“Камінь” чи “Мері” й перекладатимуть “Маруся”, то осідок перетвориться на смітник;
Ау - довести іноземність походження та факт вживання несуржикомовними українцями (я маю на увазі неграмотний безсистемний суржик в приблизно однакових співвідношеннях складових), але я все ж таки би вилучив за відсутність поля походження в колонці доданого слова.
Авар лишити, бо питомий твар є овар, знаний ище з друс. доби. Питання авар є не правопису, а фонологичної адаптациї: чудже *а “коротке” в прасл. и ранній добі слов’янських мов було адаптовано як *о; ба, й у словах відносно пізніх ранньої доби: отъласъ “атлас”, що прямо відповідало би нині формі за чинним правописом “вітлас”, Озовъ “Азов” => “Озів” тощо.
Наймній в окремих контекстах є знати питомий у плані фонологиї твар людських имен чуджих, зокрема ймен королів, давніших чи одиничних у своїм роді славних осіб. Напр., имя короля ягельського James чи ягельської королеви Elisabeth словаці та чесі передають адаптованими питомими відповідниками: Jakub, Alžbeta. Папа є Ján Pavol (слвц.) / Pavel II., не Ioann. Jeanne d’Arc є Janka z Arku. Имя пранецьких королів Louis/Ludovic є Ľudovit. Имя короля Святої Римської ’мпериї Sigismund є Žigmund, угорською Zsigmond, ба й білоруською Жигимонт.
Єлисію, я згідний, що тут питання фонологічної адаптації, а не ортографії, але як писати й навіть де факто ВИМОВЛЯТИ слова взору Афіни/Атени чи Владімір/Володимир (Путін) вирішує національна правописна комісія. Історично склалось, що зміна правопису в Україні ототожнилась не тільки з ортографією, а й навіть з ортоепією, граматикою, цебто РЕФОРМОЮ МОВИ.
Не забувайте, що “Словотвір” є проєктом з ПЕРЕКЛАДУ, а не ПРАВОПИСУ (навіть у контексті ортографії) !
Ярославе,
так, “національна правописна комісія” звучить гучно, та рішити до пуття нич не може. На вираз “історично склалося” в мене алергія. Питання правопису, ортоепії, фонології не можуть бути тотожні, а з граматикою поготів.
Авари це взагалі російське слово, ми маємо своє, на тисячу літ давніше.
Те ж саме про Англію, он білоруси мають цілком вживане словникове слово навіть у вікіпедії так — Ангельщина, ніхто ж не каже їм його міняти?
Ау взагаі невкраїнське слово, у нас не може бути збігу голосівок, словар Грінченка дає аналогом російського “ау” українські слова.
Бляха, давайте всі слова повилучаємо пріч, і “кофібрейк” і “дедлайн” і “брейнґшторм” бо всі вони давно “усталені в українській мові”.
А потім можна Словотвір і закривати.
Ні, я проти вилучення Вами даних слів. Вони комусь заважають? Ліпше очистити переклади від всяких ногандонів, підрахуйок, розчипірок та спалахуйок, які комедіянти подають, кепкуючи з української мови. А слова хай будуть, раптом хтось відшукає їм вдале слово, що аж за душу візьме?
Думаю, що в словах @“אלישע פרוש” і @“Карл-Франц Ян Йосиф” є логіка й тому я підпираю збереження всіх доданих запозичень для перекладу на літеру “А”, які модератори осідку пропонували вилучити.
Най сі будуть, най жиют
Краще б вилучали лже-/псевдозапозичення, як, наприклад, крашанка
Цiкаво, а кому це прийшло в голову вилучити москвинське “ау”? Хто це такий дуже вумний?
Краще б вилучали лже-/псевдозапозичення, як, наприклад, крашанка
Цiкаво, а кому це прийшло в голову вилучити москвинське “ау”? Хто це такий дуже вумний?
Чого ви так причепилися до москвинських слів? Є українські писанка та галунка, ні причепилися до крашанки котру українці не красять, а фарбують, чи то навіть галунять. Тут повно чого вилучити потрібно, бо повною дурнею займаються панслов’яністи, питомі українські слова перекладають без яких складно уявити українську мову але не вилучають
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
Пи́санка (рос.) – пи́санка, кра́шанка (укр.)
Тобто за вашою логiкою, хоча яка там логiка 🤔🙄, саме писанка – москвинське, а не крашанка! 😂🙈
Ось ще:
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Яйцо́ = 1. яйце́, тупий кінець яйця — гу́зка, другий — но́сик, що випало з гнїзда — ви́валок, без шкарлупки — ви́ливок (С. Аф.), засижене — на́сїдок, зіпсоване — бовть (Лев.), бовто́к, бовту́н, бовтю́к, за́пороток (Ман.), останнє, найменше — знїсок, знїсочок (Ос.), що підкладаєть ся — по́клад, мн. покладки́, великодне, крашене — кра́шанка, розписане — пи́санка. — З десятка яєць двоє бовтюків. — Де той у Бо́га. Великдень, а він вже з крашанками. н. пр. 2. д. Ядро́ 3.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
Пи́санка (рос.) – пи́санка, кра́шанка (укр.)Тобто за вашою логiкою, хоча яка там логiка 🤔🙄, саме писанка – москвинське, а не крашанка! 😂🙈
Ось ще:
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Яйцо́ = 1. яйце́, тупий кінець яйця — гу́зка, другий — но́сик, що випало з гнїзда — ви́валок, без шкарлупки — ви́ливок (С. Аф.), засижене — на́сїдок, зіпсоване — бовть (Лев.), бовто́к, бовту́н, бовтю́к, за́пороток (Ман.), останнє, найменше — знїсок, знїсочок (Ос.), що підкладаєть ся — по́клад, мн. покладки́, великодне, крашене — кра́шанка, розписане — пи́санка. — З десятка яєць двоє бовтюків. — Де той у Бо́га. Великдень, а він вже з крашанками. н. пр. 2. д. Ядро́ 3.
То ви такий вумний, чи дурний??? Ви мою логіку знаєте ліпше ніж я? Кажу помийте вуха, послухайте як звучить писанка. Москалі не звикли до таких витворів як писанки, однозначно то наше українське, москаль зазвичай ледачий, вмочив яйце у краску і вийшла крашенка, наші яйця галунять і розписують, а не красять
Вилучіть, будь ласка:
https://slovotvir.org.ua/words/kharankhui-oi
А ще мої старі переклади:
https://slovotvir.org.ua/words/dyzain
Мрієвтілення
https://slovotvir.org.ua/words/biusthalter
Нацицьник
https://slovotvir.org.ua/words/supermarket
Надкрамниця