lik, lik-/lic-
Вимова: lik {lɪ͡ɘk}, lik- {ˈlɪ͡ɘk-}, lic- {ˈlɪ͡ɘt͡ɕ-}.
Давньоруське слово з різними значеннями; етимологично рідне лік (див.↑); лік є відименне *loyk-, а лик віддієслівне *leuk-. Многозначність є й в англійського слово bill »чек«, тож розуміння є для контексту.
від псл. čisti/čitati (čьtǫ) «лічити, рахувати»;
Молот, а не моліт
Коловорот, а не коловоріт
Заколот, а не заколіт
Зворот
Поворот
Волот
Коливорот
Сімсот
Вісімсот
Сотка, а не сітка, не ситка
От
Вимолот, умолот
Заворот
Рот
Скот
Кашалот
Круговорот
Осот
Мот
Замолот
Щот
Момот
Стокрот
Та ін.
Наметали все на купу...
У словах із повноголосними сполуками зі сталим наголосом зазвичай нема переходу в [і], тому й маємо "молот", "заколот", "поворот" тощо. Хоча є й винятки на зразок "сморід", "поріг" тощо, а ще є говіркові "беріг" і "перід".
[о] в "осот" і "рот" постало на місці зредукованого [ъ] ("осътъ" і "рътъ" відповідно). Те саме з [о] в -сот, що пішло від -сътъ (а "сто", відповідно, від "съто").
Давнє "скотъ", гадаю, мало би таки дати "скіт", а не "скот". Зокрема ЕСУМ (том V, ст. 283) дає "скіт", "скітник" (шкуродерня), "скітня" (дорога для худоби), "скітний" (скотячий) і шле на словник Желехівського, де ті всі слова є (том II, ст. 873).
До чого тут перейняті слова "кашалот" і "стокрот" — неясно.
За "момот" і решту слів поки не знаю, що сказати.
Та я б сам додав чіт, та от тільки воно вже зайняте 🤷♂️
Для слова "чіт" через "і" нема фонологічних підстав.
От і добре
Див. коментар під "лик".
Трохи видозмінена міна Ялисія, ино в жін. роді, щоб не було плутанини.
léc
Вимова: {lʲi͡e̝k}, léc- {lʲi͡e̝k-, lʲi͡e̝t͡ɕ-}.
Лік є первісно *»щось назване, йменоване, констатоване«, відки пак значення »(назване) число, (н-ий) залишок, (н-а) кількість. Поняття »чек« є розуміти як »різницю між ничим до сплати (до спожиття служби) та ціною, що постала за спожиття служби« → »залишок« → »чек«.
Гарно.
Лік - польське слово. Українське - чот.
<Лік - польське слово>
Джерело прошу.
—
"Джерело прошу"
goroh.pp.ua: лік
Будь ласка
"запозичення з польської мови (звукові форми з лиможуть бути власними, успадкованими з праслов’янської мови);"
Иносе. Польщизна. Шило на мило
<Иносе. Польщизна. Шило на мило>
🙄
A SISM, cyto yauno gorouieity probiliteilscyeinïemy ("professionalism") ta célcœstïõ ("solidity") vuicladou nad dosta xabui ròveni SIRM, ne pisieity o tœmy cyto tuar ‹léc› — is ‹é› — bui boulo leadscyeinïe u rousscé. Pacye, rousscuy tuar ‹léc› e tam gadano vidovito he priclad toho cyto œd imên pœdstatui mogeity bouti tuoryeno œddéyeslœuna imena na ‹-yba› — ‹lécyba›, is œdcazomy na Vaillanta (bœilxe vidyi SIRM XIV, 191—192: *lěka/*lěkъ I).
Tauri ‹léc, léc-› i ‹lic- (liciti)› sõty oba potoma, rœzniça ‹é› : ‹i› yavity dédyenoe ("inherited") yz prasl. ta pie. uzteag ("relation") meidyu *e-stõpenemy déyeslœu — tout *leyk- → ‹lic- — liciti›, ta *o-stõpenemy imên — tout *loyk- → ‹léc; lécyba›.
I godé tòrociti to samoe bezglouzdïe o leadscosti ‹léc, léciti, lécyba› a cytéte nadœibna gèrela.