Значення слова

Паркан — стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа.

Приклад вживання

Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів.

Походження

через польське та чеське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. parkân через фр. ст. parc «огорожа», лат. parcus «тс.» зводять до іберійського джерела;

Схожі слова

Перекладаємо слово паркан

тин
23
Oleksander Lysenko 5 липня 2020
6 липня 2020

За слов'янською версією етимології сього слова воно походить від кореня *tū- в дієслові тити/тиє "пухнути, рости", з розвитком значення "пліт, творений зарістю, рослинністю (напр. кущами), тому значенню "паркан" – із кілля, жердя воно ледве чи годить.

7 липня 2020

Давно відоме слово, мій голос віддаю за, хоча це швидше різновид паркану, сплетений з лози, тонкого гілля

21 липня 2020

Тоді то не є "паркан".

10 жовтня 2020

Нi, ще в Киïв. Русi знали тин. Це вже потiм вiн став плетеним, а зараз знову з дощок, жердин тощо, але називають тином.

10 жовтня 2020

Тин – то якраз паркан. Колись був на Русi з жердин, потiм в Украïнi плетений з лози чи очерету, а зараз i плетений (вже мало), i штахетник, i з жердин, дощатий тощо

3 серпня 2021

Підтримую, Ярославе, Вашу думку, що тин може бути не лише плетеним, а й високим.
"Обнесена високими тинами садиба вимагала господині" (О. Ковінька. Превелебні свистуни стор. 33).
"..тереми ці й дворища, розгороджені високими тинами, тягнулись аж до гір" (С. Скляренко. Володимир).

огорожа
19
15 грудня 2020

Ну "огорожа", це збірне поняття усіх огороджувальних споруд. Се й тин, паркан, мур, замкові стіни тощо.

6 травня 2021

Саме так. Паркан не кожна огорожа.

пліт
17
6 липня 2020

Пліт є від плести/плете, тому то є вір ("fence") передусім плетений, а паркан є з кілля, жердя/жердин.

паркан
17
Михас Туро 1 липня 2020
7 липня 2020

👍👍👍
Слушно. Паркани не запозичуються і нікому не віддаються. Їх можна ламати або будувати. В крайньому разі - трохи перенести.

10 жовтня 2020

Паркан – це тин
Тин вживали ще на Русi.
Навiщо нам це смiття чужинське?

10 жовтня 2020

Тому що це різновид огорожі навколо оселі

10 жовтня 2020

Паркан – запозичення, яке не сприймають люди.
Навiщо отим парканом город городити?

3 серпня 2021

Окрім Галичини і Покуття ніде не чув у вжитку слово "паркан", проте останнім часом його штучно намагаються прищепити усюди.

3 серпня 2021

+++

діло́ва́ння
12
Вадим Мельник 11 липня 2020
11 липня 2020

Ну раз є у Грінченка, то проголосував

19 серпня 2020

Подане слово за своїм смислом може означати будь-що зроблене або навіть сам процес роботи. Дарма, що є у Грінченка.

19 серпня 2020

Ви напевно не подивились покликання.

20 серпня 2020

Чому ж, подивився, тому й написав допис. От напр. "огорожа", "городьба" від городити, а тут ділати чи ділувати можна що завгодно, хлів можна ділувати, хатній дах, обробляти земельну ділянку тощо.

20 серпня 2020

Не пишіть дурню.
goroh.pp.ua: діловання

21 серпня 2020

Знаєте, я ніколи не пишу дурні, а завше по ділу. Так, я доскіпався до цього слова, бо його корінь тотожний зі словами діл, ділянка, дільниця, ділання і до огорожі воно не тягне.

30 листопада 2020

Побачив лише тепер, що ЕСУМ пише за чуджість зрою сього слова(
Зрікаюся цього слова.

городдя
10

gorodya
ЕСУМ (І, 570–571: город): городжя "огорожа"; від *gord-, пов'язаного чергуванням з *gyrd- у жердь, жердина ("паркан" є з жердин!).

אלישע פרוש 6 липня 2020
30 серпня 2021

+

31 серпня 2021

Правильно: gorôdya.

вірʼя
7

fwrie
Вимова: {β̞ʏrˈjæ ~ β̞ʏˈrʲːæ ~ β̞ʉrˈjæ ~ β̞ʉˈrʲːæ ~ β̞yrˈjæ ~ β̞yˈrʲːæ ~ β̞ʊ͡orˈjæ ~ β̞ʊ͡oˈrʲːæ, β̞~w}.
Див. ЕСУМ (I, 401: вір¹): вір'я́ "жердки, кілля, частокіл", вор'я́ "жердини, огорожа з жердин".

אלישע פרוש 3 липня 2020
вориння
6

Вориння - огорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців. СУМ.

Sherif Ermachenko 11 серпня 2020
11 серпня 2020

Значення паркану тут не головне. Краще залишити слово для позначення "жердини".

15 серпня 2020

-ina в словах від коренів матеріалів/речовин значить як правило елемент/частину/складову/одиницю даного матеріала/речовини, й так ворина є скоріше *"одиниця вору (паркана)" => "жердь, жердина, кіл", а не весь "паркан".

16 серпня 2020

Згода, вже виправлено.

лі́са
3
Вадим Мельник 11 липня 2020
22 жовтня 2020

Не шибе на "паркан".

городьба
3

Городьба - загорожа селянської садиби з горизонтальних жердин, затиснутих кілками. Рос - укр. академ. словник.
Лискучий рудий вогонь перебіг через картоплю, скочив через городьбу, [огорожу], . .(Є. Гуцало).

Sherif Ermachenko 18 серпня 2020
18 серпня 2020

Може бути, але це скоріше процес створення горожі.

19 серпня 2020

*-yba не все значить хід, на пр.: ганьба, стрільба/стрівба (ЕСУМ, V, 444: стріла¹) є й річ – "рушниця" та "стовба в плузі", й дія/хід – о собі "стрільба".

19 серпня 2020

Иносе.

частокіл
2

Як варіант, але не в усіх випадках.

Вадим Мельник 10 серпня 2020
плещаг
2

plestyag
ЕСУМ IV, 447: плищаги́ "огорожа зі щільно поставлених жердин".

Не зовсім ясне, зокрема що за голосний є під <и> кореня. Ймовірно, етимологічно є пов'язане з *plet- "плести". Але <и> може відбивати: ненаголошений *е, або *u (*<ъ>) чи *ū (*<ъі>) – тоді етимологія потребувала би корекції, або *ē як ступінь довготи від *plet- (plesti → plétati), яке за чинним правописом дало би написання <і>, але артикуляційно послаблене в ненаголошеній позиції, дало би рефлекс голосного, писаного як <и>. Третє припущення є малоймовірне, оскільки в дуративності для такого слова нема потреби. Я подаю форму за версією, яка пов'язує се слово з коренем *plet- "плести". <щ> можна пояснити як *plest-yag-, де *st+y-+a- = /ʃt͡ʃa/ (<ща>), з суфіксом *-yag (sosnyag, lipnyag, corcyag; F. Sławski. Język Prasłowiański, 65), де *plest- є, віді, від *plett- (з дисиміляцією: *tt → /st/), де перше *t є часть кореня *plet-, а друге *-t- є суфікс пасивних дієприкметників, припускаючи архаїчну, незбережену самостійно форму пасивного дієприкметника +плестъ/+plestu ← *plestos ← plet-t-o-s "плетений" (знак "+" значить форму незасвідчену, знак "*" форму реконструйовану).

אלישע פרוש 10 лютого 2021
дошка
1

dóugyka
Вимова: {do͡u̯ʒ̙.kɐ ~ do͡u̯ʒ̙̊.kɐ ~ do͡u̯ʃ̙kɐ ~ doʒ̙.kɐ ~ doʒ̙̊.kɐ ~ doʃ̙kɐ}.

ЕСУМ ІІ, 117: дóшка² "огорожа". Хоча ЕСУМ товмачить се слово яко міну знаку "дошка (загалом)" → "паркан", мотивуючи тим, що "паркан, огорожа" є з дошок, слово те може бути цілком імовірно реконструйовано й яко *dulgyka (*дължька; ЭССЯ V, 211: *dьlžь), твар з чепенем *-yk- (*-ьк-) та парадигматичним чепенем -а від корене *dulg- (← *dylg-), у руській мові тако в словах <довж> "планка" (ЕСУМ II, 100: довж, зо словника Лисенка, Лексика Полісся), <дугá/доугá/дуугá/долгá> "клепка; шина; шпонка" (Онишкевич І, 237), та в инших слов'янських мовах зо ступенем *o корене (див. ЭССЯ V, 100: *dolga; хоча ЭССЯ не пише про близькість тих корїн). У такім разї є <ш> в тім словї глушення первісного */ж/.

אלישע פרוש 22 жовтня 2020
драття
,
драчка
1

dratya ; dracyka
Онишкевич І: драчка "1. (→ див. драча); 2. (у мн.) вербові штахети; паркан; 3. хвіртка; ворота з жердок у паркані".
Від *dyr- у drati (*dyrati) "дерти, драти" → dranca "планка".

אלישע פרוש 26 лютого 2021
27 лютого 2021

Радив би дати вам англіцизм "планка" й замінити його слов'янським "дранка".

вори́на
1

uorwncui, uorina
Onixykêüityu I, 143:
воринкє́ "огорожа з жердин";
вори́на "2. тс.".

אלישע פרוש 24 жовтня 2021
обтула
0

ЕСУМ (тулити): обту́ла — огорожа.

Anton Bliznyuk 6 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 жовтня 2021

"Із сусідом дружи, а тин городи".
"Тином обгородився, то й сусіди добрі".

Поділитись з друзями