<Тюркські чи турецькі?>
Naipravilnéixe bui boulo slovo ‹torcyscui› /ˈtu̯͡ɔrt͡ɕkɘ̞/, œd imene daunyoho plemene ‹Torci›, daunyorousscoiõ ‹Turci›, de ‹u› = ‹ъ› (‹Търци›, ← *‹търкъ›) — *‹ü› u *türk → ‹u / ъ› u daunyorousscé.
/tʲurk-/ ‹тюрк-› e cerpano iz novoveatscoho tuara ‹тюрк, тюрки›. Novoveatscê ‹тюрк, тюрки› e cerpano i u bóugarscõ: ‹тюркски езици› ta lœtscõ/lotóuscõ: ‹tjurku valodas› ta litóuscõ: ‹tiurkų kalbos›.
“./turk-/ ‹тюрк-› і, очевидно, немає нічого схожого на ‹тюрк, тюрки›. Novoveatscê ‹тюрк, тюрки› та cerpano i u Bougarscõ: ‹тюркські езици› від Lœtscõ/lotóuscõ: ‹tjurku valodas› від Litouscõ: ‹tiurk ų лисий”
Значить правильне українське слово є «турецькі».
Слово «тюркські» мабуть російський вислів.
*krENg-t-o- "кручення, обертання; → цикл; обіг; ..."; також у дієслові крятати "повертати, звертати (*"крутити"), "бути в обігу, пускати в обіг; займатися, клопотати, бути задіяним, ходити туди-сюди; обертатися, крутитися".
Чим мені має здаватися таке?
4. перех. Приходити, з’являтися на зміну кому-, чому-небудь; заміняти когось, щось. Вмерла [мати], а її місце заступила Маріцца (Коцюб., І, 1955, 268); -Вже понад сто років шукають люди формулу речовини, що заступила б звичайне харчування (Смолич, І, 1958, 71); Минули останні дні літа, їх заступила осінь (Гур., Наша молодість, 1949, 105);
Додано пізніше: Цей варіянт не підходить до значення поданого в описі слова (розміщення музичної композиції або рекламного споту в радіоефірі), а радше до значення як от у "ротація у військах", "ротація вартових". Тобто, має бути дві умови для вживання слова: 1) йдеться про людей 2) робиться наголос на заміні одних на инших.
Ніж мій варіант, важливішим є цей коментар до роздумів: редакторам, щоб пояснити слово "ротація", довелося вжити ще 5 (!) слів іноземного походження (сполучник та прийменник не рахую).
Чинне слово, є в українській мові:
r2u.org.ua: міньба
Вважаю кращим за пропозицію "міна", бо так уже стали називати "валюту":
валюта
«Міньба» не натякає на повернення дії, події чи відповідальності, хоть і «чергування» не конче натякає повернення, однак «чергування» має почуття продовження, що «міньба» не посідає.