Підпираю думку Єлисія.

Підозрюю, не вловили’сьте напрям обговорення... Аргумент був не проти слова "свято" в фразі побажання, але проти зайвого наголошення на часі словами типу "прийдешнє, майбутнє, яке наближається, наступне, надхоже, ..." Слово "свято" або відповідна назва конкретного свята є не "уточнення", а головне слово в формулах побажання: Гарного/щасливого/веселого/... Різдва/НР/ДР – бай дуже, чи висловлено в сам день свята, чи тиждень до того; той, хто побажання висловлює, й той, хто його приймає, в той момент знаходяться віртуально в "теперішнім" моменті самого дня свята. Просто в усіх инших мовах є так; здоровлять и тиждень до дня конкретного свята, й нияких "майбутнє, прихоже, надхоже, наступне ..." не додають, и жадного недорозуміння не виникає.

Чому ж не зрозумiла?Гадаю,що ми з Вами про одне й те саме.запропоновано перекладати конструкцiю "с наступающим",я додала,що для укр мови переклад виключно цього слова буде недостатнiм.Тому й додала "святами",що для рос варiанту є власне допомiжним словом

Та однаково, чи Ви додасте "святами" чи ні, коли річ у тому, що вітать із прийдешніми святами не годиться.

Думав, що вже давно видалив цю статтю, як помилкову. Не знаю до кого звернутися, аби прибрали.

чому? менi здається, що ця фраза є унiкальною для укр, рос мов. Чому ж нею нехтувати, якщо нам є де ii використати??

Не вилучайте, будь ласка.
Цей московський покруч необхідно вбити, а тому нехай люди бачать, що слово неукраїнське.

Анастасіє, до чого тут українська, якщо це слово суржик?

є така штука як запозичення. усi мови формуються та еволюцiонують, беручи шось вiд когось. Якби такого не було, то ми б слова "вишня" та "цибуля" нiколи б не побачили, бо вони теж далеко не украiнського походження

Дуже радий буду прочитати Ваші аргументи, чому ж слово «вишня» є запозиченим.

Викладач Вам сказала неправду.
"є така штука як запозичення".
Є. На цьому сайті їх позбуваються. Маю надію, що написав вичерпно.

Моя викладач, звicно, неправа, а Ви правi))) i Ви чомусь вiдмовляєтесь бачити глобальну картину розвитку мов, немов увесь свiт функцiонує навколо вiдносин "украiнське-росiйське") ми не живемо у вакуумi, тому процеси запозичення є природнiми та неминучими.

укр. вишня – від псл. višьnja, зводиться, очевидно, до іє. *uῑks-injā, де *uῑks- «омела та інші дерева, що виділяють клей».

Анастасіє, знайдіть вашу викладача, домовтеся про зустріч, а тоді засудіть за фальшування диплому філолога.

Усi ми знаємо, що фiлологiя це наука, яка бере iнформацiю з багатьох джерел, також є багато втраченоi iнформацii. Якими джерелам Ви послуговуєтесь? Давайте перевiримо, чи вони мають бiльшу вагу, нiж диплом викладача.

Етимологічний словник української мови. Добродій якраз відти й взяв витяг.
"ми не живемо у вакуумi, тому процеси запозичення є природнiми та неминучими."
Ще раз, сайт створений для того, щоб шукати заміни запозиченням.

1. то ми їх i шукаємо, а "добродiй" написав про те, що цей вираз треба взагалi вилучити з ужитку лише тому, що вiн взятий з iншої мови.
2. Етимологiчний словник чийого авторства?

uk.wikipedia.org: Етимологічний словник української мови

uk.wikipedia.org: Русифікація України

"що цей вираз треба взагалi вилучити з ужитку лише тому, що вiн взятий з iншої мови."
Ясно що слід вилучити, бо він не є потрібен. Це вираз московський, а не вкраїнський, який з'явився за совка.

Ви ж щойно писали, що треба шукати аналоги?? о боги.
Я - за адекватнiсть. Якщо це слово вживане, то, значить. воно знайшло своє мicце у побутi украiнця. Нащо його вирiзати, якщо можна асимiлювати?

дякую, прочитала - i то, й iнше. У словнику вкащано кiлька джерел - однi кажуть, що корiнь слова латинський, хтось - що праслов'янський. Залежить подумати, яка мова давнiша.

МИ видумуємо велосипед.Наша культура будується самосвiдомiстю,а не говорiням лише етимологiчно украiнськими словами.Бо, як казала ранiше,величезна частина укр слiв-або з латини,або з тюркських мов.Просто цi часи вже далеко,то ми не так болюче це сприймаємо

Анастасію, ДЕ ви знайшли тезу, що вишня є запозиченням з латини?

в словнику:споріднене з лат.viscum «пташиний клей», гр.«пташиний клей;омела»
плюс,треба брати пiд увагу,що за часiв Римськоi iмперii, яка iснувала бiльше тисячi рокiв,саме латинь i грецька були головними мовами.Ви думаєте,вони жодним чином не перетинались?

<словнику:споріднене з лат.viscum «пташиний клей», гр.«пташиний клей;омела»>

Даруйте, а на годинах мовознавства в КПІ Вас забули навчити, читаючи тексти статей або довідок з етимологічних досліджень, розрізняти значення слів "споріднене" та "запозичено"?

думаю, що так. Чим споводовано таке питання? якщо слова спорiдненi (мають спiльну семантику), значить, хтось вiд когось його запозичив, або вони разом взяли його з iншоi мови

<якщо слова спорiдненi (мають спiльну семантику), значить, хтось вiд когось його запозичив>

Геть не значить. Дивна логіка. Слов'янські, латинська, грецька, германські, кельтські, романські – всі ті мови суть результат дрібнення спільної праіндоєвропейської мови, й кожна з тих мов успадкувала спільну праіндоєвропейську лексику, до якої належить зокрема укр. <вишня> та лат. <viscum>. У сім випадку то не є запозичення.

Вiкiпедiя:Лати́нська мо́ва— класична індо-європейська мова.Про що ми дискутуємо?

Мова-це один з головних показникiв нацii-100%. Але не треба перетворюватись на фанатикiв,вирiзаючи з м'ясом те,що, наприклад,для наших батькiв теж є частиною iх iсторii

Пам'ятники комуністичним ідеологам теж не зносити, бо це частина нашої історії й історії наших батьків?
А пам'ятники нацистам у Німеччині?
Ми ж не фанатики якісь пам'ятники позбуватися, так?

"Вiкiпедiя:Лати́нська мо́ва— класична індо-європейська мова.Про що ми дискутуємо?"
Перепрошую, я помилився, не про індоєвропейську, а про праіндоєвропейську.

"Мова-це один з головних показникiв нацii-100%. Але не треба перетворюватись на фанатикiв,вирiзаючи з м'ясом те,що, наприклад,для наших батькiв теж є частиною iх iсторii".
Не маніпулюйте. Не треба негативні явища в мові (а саме помосковщення в радянський період) приплітати до батьків, дідів, історії тощо.

в чому манiпуляцiя? коли турки були на захiднiй Украiнi протягом 200 рокiв i наша мова насисчилась тими словами, чому ми iх не замiнюємо зараз? Чи тi самi польськi слова, якими зараз хизується мова захiдноi Украiни?? давайте все тодi вирiзатимемо

так, це частина iсторii,бо ii творять люди, а не вона твориться з людьми. якшо не пасує памятник до теперiшньоi iдеологii - є музеi, аби iх туди цивiлiзовано помiстити

Ну тоді й помістимо суржикові слова в словники-музеї, де їм і місце.

<Вiкiпедiя:Лати́нська мо́ва— класична індо-європейська мова.Про що ми дискутуємо?>

Дивлячись на те, як Ви розумієте те речення з Вікіпедії... І взагалі, що воно значить оте "класична" там? Про мене, то хтось там бздуру написав, зліпивши в купу десь почуті два різних твердження про те, що 1) латинська є нащадок (не "класичніший", ніж будь яка інший нащадок п.-і.-є. мови) п.-і.-є. мови, та 2) латинська в Середні Віки набула статусу "класичної" мови трактатів, церкви, публічних виступів тощо. І взагалі, коли загалом Вікіпедія має славу сумнівного джерела, то українська версія її й поготів...

як ми вирiшуватимемо, якi слова вилучати, якi нi? за принципом, "московськi" вилучаємо, а польськi - окей, бо сторюють враження чистої української мови? турецькi - теж ок, бо давно було?

ну от.слово бздура-чисто польське,чому його вживати,якщо ми за чисто українське тут всi?
..«класичним» мовам,тобто мовам,що свого часу були літ мовами для певних регіонів,на яких було створено багату літературу та які спричинили вплив на мови-наступники

До Вашого відома, на сім проєкті приділяють увагу не тільки запозиченням із російської, а й із турецької, польської, німецької, англійської, французької тощо. Тож Ваше волання по "справедливості" є тут порожнє.

Дайте будь ласка джерело, звідки взяли, що слово "бздура" полонізм.

Жадного протиріччя тут нема, оскільки аналоги треба передусім шукати до реалій та понять релевантних для української мови. Уточнення же в формулах поздоровлення зо святом про наближення свята не є універсальним поняттям, без якого інші мови не можуть обійтися. В інших слов'янських, і в германських, і в романських мовах нема жадної проблеми передати поняття "наступающий", ба, ще легше ніж в українській, оскільки в тих же чеській чи словацькій суть дієприкметники нормативні: nadcházející, nadchádzajúci, та й у германських: нім. kommende, ankommende, гол. aankommende, toekommende, дан. kommende, англ. coming. Проте в жадній із тих мов нихто в формулах поздоровлення/побажання те вточнення не додає, байдуже чи здоровлять зо святом у день його настання, чи тиждень, два чи три тижні, чи місяць до його настання. Я мовлю різними германськими (англ., гол., нім., дан., шв., норв.), слов'янськими мовами (укр., рос., пол., чес., слвц.), французькою, іврит, і з них тільки в російській уживають уточнення "с наступающим". Чи не достатньо підстав є гадати, що намагання передати щось подібне в укр. мові є притягнуто в укр. мові російським способом мислення? Ви можете здоровити словака "Z nadchádzajúcim Novým Rokom", але нихто ниде на Словаччині так не каже. Ни на Чехах, ни Німцях. Ниде.
Коли кінці зимового семестра перед зимовими канікулами студенти розлучаються з викладачами, то всі один одного, знаючи, що скоріше за все не побачаться до сесії, наперед бажають "Užite si sviatky" (≈ "Насолодіться святами") – без уточнення "nadchádzajúce, budúce, prichádzajúce, nastávajúce sviatky". Коли одна з моїх подружок відїздила на свята з Братислави за батьками, знаючи, що побачить мене аж після свят, здоровила мене просто "Pekné a veselé sviatky ti prajem". У мене є студентка з фортепіано данка; кілька днів до Різдва, після години фортепіано, вона мені побажала формулою "Glædelig Jul!", хоча Різдва ще не було (правда, я Різдво не святкую), без усякого "kommende".

"на Вашi контроверсiйнi висловлювання "ми то шукаємо аналоги",то "прибираємо з мови". Так що ми робимо?"
И на ці слова, вирвані з речення, я маю відповідь: прибираємо з мови чужі слова, заміняємо своїми аналогами.
Прибираємо чужий звичай, аналог не шукаємо.

Ще раз, сайт створений для того, щоб шукати заміни запозиченням. Це Ваша фраза пicля приведення моєi цитати. Що саме було вирвано контексту?

У тiй самi Польщi вiтають - "z okazji nadchodzacych swiat..", тому свята, що надходять це це рiч, яка iснує лише в рос мовi.

"Ще раз, сайт створений для того, щоб шукати заміни запозиченням. Це Ваша фраза пicля приведення моєi цитати. Що саме було вирвано контексту?"
Там не тільки той витяг (а до того Ви писали й не витяг, а якраз куций вираз из речення).
Та суть не в цьому. Я маю надію, що Ви таки далі (и до того) прочитали.

що? нiчого не зрозумiла. я взяла Вашi двi фрази i просто скопiювала. Ви перечите самi собi.
коротше кажучи, кожен лишиться зi своєю думакою.

Я, на жаль, не змогла донести до всiх думку стосовно рацiональностi та адекватностi пiдходу до вживання слiв

Ну взагалі є слово "насталий", але нащо так казати

Ну у випадку, коли свято вже сталося, але хочеться людину привітати з вже минулою подією. Та і цікавий саме український відповідник до такої ситуації )

Ну якщо давніше сталося то може з минулим чи краще проминулим або як ще

В тому то й питання. Цікаво саме, коли хочеться привітати зі святом, яке іде в процесі. Тобто прямо зараз. З прийдешнім не скажеш, з насталим, звучить цікаво, але чи це дійсно підходить, питання.

Щоб вітати зі святом яке йде не треба додавати нічого, ясно що зі святом вітають на свято, додають тільки коли якраз треба наголосити що з часом