до чого тут гвинтівка?

Цілком згоден. Щонайменше через те, що забагато значень.
Добродію Єлисію, а що таке you і як його читати?

Отож-бо. Ось де та помилка: "Ya you ne vidjõ se slovo he teaclo pro slovo σχήμα.". "За Фройдом", як то кажуть (жарт. Дуже смішно.)
Ви шукаєте відповідник/переклад до слова "σχήμα", а треба би -- до слова "схема", сучасного слова в Українській (а не в грецькій) у його сучасному значенні, яке віддалившись від першослова, зазнало змін, набуло додаткових відтінків значень.
Я не розумію, добродію Єлисію, чому Ви, з Вашими-то знаннями, намагаєтеся калькувати?

»Щонайменше через те, що забагато значень.«

Ni, ne tomou, a yac raz tomou cyto ‹strœy› ne sliedouié perveisnomou znaceignou ci vuiznacie greçscoho slova ‹σχήμα›. Mnogoznacynœsty slova ‹strœy› het' ne e i ne dóugyna e bouti zavadoiõ. Pitimo, ya ymõ iesce doumati ci slovo ‹strœy› use tacui ne e dobre pro ‘scheme’.

Ceomou ya daiõ pereud cerpanœm perecladœm? Ouge cazau eimy, ta iesce raz:

za perve, cie Vam vadity mnogoznacynœsty, to Vui gleanyte na svoyui toutge dodanœi ‹ouclad› ta ‹ròzclad›. Nou, het' ne mnogoznacynœi slova, ehe-gy? Ne cazjõ ouge o slovie ‹oustrœy›. Se e cyto? Uzeali’ste mnoiõ dodane ‹strœy› i dodali ‹ou•›? I cyto, e stalo meinch mnogoznacyno libon’??

Pro nastoyõ, slovo ‘scheme’: e ciela nizca slœu iz dougye blizcami ci medjouiõtchami znaceignami do ‘scheme’, he otó, yzocrema: ‘diagram’, ‘graph’, ‘sketch’, ‘plan’, ‘design’, ‘draft’, ‘blueprint’, ‘plot’, ‘project’. Ou cògynoho seoho slova e svoya vuiznaca (denotation), na pr., ‘project’ = *“cyto metano napered e (he zadoum napered), ci cyto metano e pered cuimy (he ‘proposal’)”. Uzeauchi ne tõ vuiznacõ, mogé groziti cyto inche slovo, cde dana vuiznaca liepche sidiela bui, ouge bõdé zastõpleno inchemy slovomy.

I za drougoe, taca slova he ‘scheme’, bõdõtchi œdvolocena (abstract), poxodeaty, he pràvilo, œd slœu iz prostami, matyeunami (material) znaceignami, a sia sõty, he pràvilo, zagalna pro muisleigne lioudiy bezuzgleadno na móuvõ, inchami slovami, matyeune muisleigne lioudiy u bõdy yacie móuvie e bœilche ci meinche odinacovo. Œdtac, e dosta vuisoca imoviernœsty mogebnoho ròzvitcou odinacovuix vuiznac matyeunuix u odinacova znaceigna œdvolocyna u rœznax móuvax.

Za trèite, yzocrema œdvolocynui pœimui (abstract concepts) cyto yz yix stali sõty vidovi receni (special terms), otge geadaiõtchi tocynosti, u dielnie (i practice), coli tacuy danuy receiny postau bie u odinie móuvie, to inchui móuvui, coli ne cerpalui sõty tó slovo he storonscoe (foreign one), to ceastieye cerpalui znaceigne’ho. He priclad mojõ navesti, yz odinoho bocou, prosto cerpane u niemeçscõ slovo ‹Mathematik› œd greçscoho ‹μαθηματική›, a yz drougoho nizozeimscoe ‹wiskunde› oge e cerpanuy pereclad tohoge greçscoho ‹μαθηματική›, i se e, iesce raz, ne ‘iz stropou’ tvorene slovo, a cerpanuy pereclad (borrowed translation = calque) greçscoho slova. Latinscœi slova ‹subiectum› (→ ‘subject’), ‹obiectum›) (→ ‘object’) sõty cerpanœi perecladui greçscuix slœu υποκείμενο ta αντικείμενο, uzgleadno (respectively), i tac samo œd yixge sõty cerpanœi perecladui (‘calques’) veatscoe ‹подлежащее› ← υποκείμενο ‘te cyto legity pœd cimy’, ta niemeçscoe ‹Gegenstand› ‘object’ ← lat. ‹obiectum› *‘te cyto metcheno/metano e proti ceoho’, i tac samo ceixscœi ‹předmět› e cerpanuy pereclad latinscoho ‹obiectum› a ‹podmět› cerpanuy pereclad latinscoho ‹subiectum›. Crœmy useoho inchoho, se e i riecy peredagna (tradition), a ne prosto ‘sliepa’ peredagna — ono œdcreataié (reflects) naboute i peredavane lioubomõdrye (philosophy), iz yoho receinmi ta pœimami (terms and concepts) cyto yz prostuix (matyeunuix) vuiznac vuixodeaty. Zamiena odinui vuiznacui inchoiõ — ne perveisnoiõ, mogé mieniti cielõ lioubomõderscõ sõstavõ. Na pr., coli neminõtcha e tocynœsty, a tó yzocrema orõdouiõtchi œdvolocenami pœimami yz lioubomõdrya (se e ino priclad), niemeçscoiõ e ‹Gegenstand› — cerpanuy pereclad latinscoho ‹obiectum› ta greçscoho ‹αντικείμενο›, a œd yoho e i imea pricmétui niemeçscoiõ ‹gegenständlich› za ‘objective' (por. lat. ‹obiectivus› ← ‹obiectum›, gr. ‹υποκειμενικός› ← ‹υποκείμενο›). Se e latinscoe ‹obiectum›, greçscoe ‹αντικείμενο›. Ale latinscoe ‹sub•iectum› ta greçscoe ‹υπο•κείμενο› e niemeçscoiõ zagalomy uirazjano slovami he: Gegenstand — miechagne pœimou ‘object’ i ‘subject‚, Subjekt — cerpane lat. subiectum, Sujet — cerpane phraneçscoe ‹sujet› ← lat. ‹subiectum›, Sache = rous. ‹riecy›, Thema ← gr. θέμα. Se togdie coli tocynœsty e ne taca znacyna, na pr., coli móuva e prosto o yacie rieci. Obace, u glabyie (im Rahmen) lioubomõderscoho dvoyetigna (dichotomy) ‘subject : object’, u niemeçscœy móuvie e pro pœimõ ‘subject, subiectum’ ocreme slovo ‹Unterstand› — cerpanuy pereclad latinscoho ‹subiectum›, i, uzgleadno, greçscoho ‹υποκείμενο›. Xotcha sèse slovo — ‹Understand› — e u niemeçscie riedco, ta e, a tó pro louciay tacoyui tocynosti.

I cyto do mierui tocynosti yna cerpana perecladou, uzymiemo vuisje recenœi slova: gr. αντικείμενο ‘object’ → αντικειμενικός ‘objective’ : υποκείμενο ‘subject’ → υποκειμενικός ‘subjective’, lat. ‹obiectum› ‘object’ → ‹obiectivus› ‘objective’ : ‹subiectum› ‘subject’ → ‹subiectivus› ‘subjective’, niem. Gegenstand ‘object’ → gegenständlich ‘objective’ : Understand (he lioubomõdersca pœima) ‘subject’ → oceicouano bui dóugyno buiti ‹unterständlich› (porœunayte: Gegenstand - gegenständlich), ale néyma. Tb., ono e — ya’smi vidieu receigna iz simy slovomy, i ya zagalomy móuvlõ niemeçscoiõ, ta u givœy niemeçscœy móuvie e mi se slovo neznayomo, tomou ya ne ròzoumieiõ cyto ono u tuix receignax znacity, acéi i znacity ‘subjective’, ta ya ne viemy. Xay tam yac, ta u zagalnie prostie móuvie, zamiesty toho za ‘subjective’ coristano e yz slova ‹subjectiv› — cerpanoho.
I dalieye o tocynosti: xay niemeçscoiõ e i Gegenstand za ‘object’, gegenständlich za ‘objective’ ta Understand za ‘subject’ i unterständlich za ‘subjective’ (pripoustiemo cyto se e znaceigne seoho slova). Usia sia slova u niemeçscie sõty œd vuiznacui slova ‘stoyati’ — ‹•stand› — ‘te cyto stoyity’. Greçscœi slova υποκείμενο ‘subject’ ta αντικείμενο ‘object’ sõty œd vuiznacui ‘lejati’ — υποκείμενο *‘te cyto legity pœd cimy’, αντικείμενο — *‘te cyto legity proti ceoho’. Latinscœi slova obiectum ta subiectum sõty œd vuiznacui ‘metati’ — obiectum *‘te cyto metcheno e proti’, subiectum *‘te cyto metcheno e pœd’. Sb., tam *‘stoyati, stati’, tam *‘lejati’, ta *‘metati’, xotcha usiõdui e protistaulegne ‘pœd’ i ‘proti, za, pered’. Ale e i latinscoe ‹substantia›, gerelo eaghelscoho ‹substance; → substantial, substantive›, niem. ‹Substanz, substantiel, substantiv›, a sèse latinscoe slovo e œd ‹stare, sto› ‘stoyati, stati, stoiõ, stanõ’ — iz tuimyge ‹sub•› ‘pœd•’ cyto i u ‹sub•iectum, sub•iectivus› œd ‹•iect› ← ‹iacere› ‘metati’. I tout postané puitagne: coli niem. slova iz ‹•stand, •ständlich› œd ‹stehen› ‘stoyati’ teacnõty latinscuim slovam na ‹•iectum, •iectivus› œd ‘metati’, to u niemeçscie e zameato ouge slovo ‘stoyati’ i néyma yac rœdnomy [niemeçscomy] slovomy tòcyno œddati lat. ‹substantia, substantialis, substantivus›, i zamiesty toho niemeçscà móuva coristaié bõdy yz cerpanuix latinscuix slœu Substanz, substantiell, substantive, abo zamieniaiényea inchami slovami, he otó: essentiell — cerpane lat. essentialis, abo wesentlich œd Wesen ‘sõty’, ale sèse slovo teacné latinscomou ‹essentialis›, a ne ‹subatantialis›. A se iesce ne gadaiõ slova he ‹substantivalis› ( → eaghel. ‹substantival›, phran. ‹substantival(e)›, ital. ‹sostantivale›, veat. ‹субстантивный›), ci ‹substantivitas› ( → eaghel. ‹substantivity›), he proti slovam ‹substantivus› → eagl. ‹substantive›, niem. ‹substantiv›, phran. ‹substantif›, ital. ‹sostantivo›, ‹substantialis› → eagl. ‹substantial›, niem. ‹substantiell›, phran. ‹substantiel(le)›, ital. ‹sostanziale›.

Cde tocynœsty e ne taca znacyna, se ne vadity, ale sõty louciayui cde e, a togdie e neminõtche ymati yno tòcyno slovo — tomou ya i voliõ cerpanui perecladui.