http://oldrusdict.ru/dict.html#: строи:
"порядок"
"устройство"
"устроение"
"устав"
"правила"
"управление"
"предначертание; промысел Божий"
"сущность"
"благо; польза"
"охрана"
"имущество; пожитки"
"область"
"обитель; монастырь".
Рівни значення слова σχῆμα в д.-гр.:

1. form, shape, figure
2. appearance, show, pretense
3. bearing, look, air, mien
4. stateliness, dignity, pomp
5. fashion, manner, way
6. character, persona
7. state, nature, constitution
8. species, kind
9. (in the plural) steps
dance
10. sketch, outline, plan, scheme
11. diagram.
У новогрецькій слову "схема" в різних контекстах відповідають такі слова:
σχέδιο, того самого корене що σχῆμα, але з иншим чепенем та йиншою мотивацією значення: *"яти (имати, держати, тримати) ≈ хватити, хопити, лапати" → "suddenly (рівни рус.: лапь, лапом)" → "smth suddenly≈fast/quickly/promptly done=designed" – у контексті "a systematic plan of future action";
σκευωρία, μηχανορραφία, πλεκτάνη – в контексті "secret, devious plan";
συνδυασμός – у контексті "orderly combination of related parts", від συνδυάζω (https://en.m.wiktionary.org/wiki/συνδυάζω#Greek);
σχεδιάγραμμα, складене з того самого σχέδιο (див. ↑) + γραμμα "письмо, письмѧ" – в контексті "chart, diagram".

Огляд різних відповідників та їх порівняння я даю зокрема показати, що йинші слова – й у самій новогрецькій –, відбивають тяму "схема" кожне лише частково, лише деякі його аспекти. В багатьох випадках така частковість и не вадить, особливо в контекстах значень переносних (типу "махінація" тощо), тим паче, як я зазначив у розділі "Приклади в инших мовах", що й у спеціально-технічних контекстах різних в инших мовах се слово буває передано йиншими словами. И втім, є необхідно мати, принаймні про всяк випадок, точний відповідник слову "схема". Тобто, взагалі, коли такого гідного відповідника не найти, то ліпше взагалі не перекладати, але коли вже перекладати, то слід брати до уваги зазначені міркування. Хоча в багатьох контекстах вистачить і передача словами, що виходить із часткової інтерпретації слова "схема", все таки слід передбачати контексти, що вимагатимуть повноти абстрактності слова "схема", абстрвктність якого зокрема зумовлює "сплав" усіх тих значень, набутих д.-гр. словом σχῆμα (див. перелік значень ↑). Крім зазначеного "сплаву", абстрактність и ємкість слова σχῆμα зумовлює й його вихідне значення (див. коментар у розділі "Походження" ↑). Из сих міркувань, спершу я намагався дослідити, чи знаютт подібний розвиток значення дієслова з вихідним значенням "мати, тримати, держати (й инші синоніми) в значення, повязані з задумом, концепцією, планом, тим, чого слід дотримуватися й под. Такий розвиток руська мова таки знає. Напр., у д.-рус. дієслово ѧти ( = нині писано: <яти>), серед різних значень мало й образно-абстрактні, пов'язані з наміром, задумом, зрозумінням; пор. також одне з значень самого дієслова <ѧти>: "триматися/дотримуватися чогось", що точно відповідає й вихідному значенню д.-грецького слова σχῆμα, від ἔχω "йму ( = тримаю, держу)". Так само новоруська мова знає слова від сьго дієслова з подібними значеннями, напр. <ятва> "розуміння", зовні віддалені, але також абстрактне <дійма> "передчуття, звістка, надія" (див. ЕСУМ на <яти>, VI, 559), та й значення самого дієслова: "братися за що, планувати, збиратися щось робити". Нині слово "схема" в плані простої інтерпретації часто розуміють вільно як щось спіхом, грубо накреслене (рисунок, чертіж, зарис і под.), але таке розуміння є криве й поверхове.
Гідно уваги є й те, що лат. conceptio по суті вільно калькує д.-грецьке σχῆμα в плані семантичної мотивації – обидва від вихідного значення "хапати, яти, брати, тримати", хоча розвиток їх значень є трохи різний: "схема" ← *"те, що ЙМУТЬ ( ≈ беруть, збираються; ≈ держать = дотримуються) чинити", "концепція" ← *"те, що ЙМУТЬ ( ≈ осягають) у голові.