<Підходить краще, ніж "замір", бо "думати", а не "міряти".>

🤦

Аргументувати будете? Беру англ. словник і про "міру" там абсолютно нічого. "Заміряти" про планування також не говорить, тоді як "задумувати" - про планування. Яка аргументація щодо "замір"?

Означення плану як в "замір", так і в "задум".
ЗА́ДУМ у, ч.
1. Задуманий план дій; намір.

Означення в точності відповідає означенню Оксфордського словника - "action plan".

goroh.pp.ua: задум
https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/plan_1

Замисл - намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл.
(Сл. Грінченка).
Планувати - замислювати.

Значення 3. за АТТСУМ.

Ви мали на думці, здається мені, "АТСУМ", з одним "Т"?

Ни, я мінив АТССУМ – з двома С: Ак. Тл. Сл-к Суч. Укр. М.

Але він повнений росіянізмів, які видають за вкраїнські слова!

З огляду на приклади з доби друс. з семантикою належності, повинності й под. у дієслова лежати/лечи(лягти) нема чого бачити тут вятський уплив.

Та годі є Вам брехати. Твар *gizny є в руській мові нині давно рідок речи "від УСІХ, хто тако каже". Від кілька "всіх" єсте могли чути? И що <центер, каністер, міністер> – сами же'сте писали ціле життя раніше вятською мовити. То де би Вам було чути руські звукотвари?
Звуцтво мов живих, и тако же руської, є де складніше від того, що може явити письмо. Перше є тямити, чому в таких тваріх є вдіто голоску. Вдівано ю є рівнити криву звучности, плинних бо приголосок є звучність вища від инших приголосок, и тому, на пр., у /ʒɪznʲ/ виникає крива /↑ʒɪz·↑nʲ/, що для руської (и, з практики, для більшости мов) є непитимо – новий ріст звучности вухо сприймає яко початок нового складу, а оскільки склад з одної приголоски є руській не питим, то додано є голоску творити ще вдин склад: /↑ʒɪz·↑nʲ/ → /↑ʒɪ·↑zənʲ/. Тобо то не є себемета, а путь рішити гаду. Але то не є вдина путь ю рішити. Инша путь є глушення плинного приголосного звука – в МФА глушення значать сяко: [l̻, m̻, n̻, r̻], и такі звуки не тягнуть ріст звучности, чим речена гада зникає, й потреби в удітій голосці не'ма. Писаний твар <жизнь>, свідчений, на пр., у Желехівського, може відбивати праві таке глушення плинного /nʲ/ → [n̻ʲ]. Крайній прояв того глушення є зникнення повинної приголоски – се є свідчено в писанім тварі: <жизь> ← /↑ʒɪz·↑nʲ/. Инше рішення тої гади є мінити плинний иншою приголоскою неплинною, близькою за місцем творення; такі тяклі приголоски до /n/ суть /t/, /d/, и такий твар є тако же свідчено в писанім тварі: <жиздь>, себо: /↑ʒɪz·↑nʲ/ → [↑ʒɪzdʲ]. Отже ймемо в руській мові кілько рішень тої самої гади непитимого звукотвара /↑ʒɪz·↑nʲ/: [ʒɪ·zənʲ], [ʒɪzn̻ʲ], [ʒɪzdʲ] та [ʒɪzʲ] – усі в руській мові свідчени. Є мніти руська мова є строката, й різні краї з йих говірками волять ту чи ту – свою – путь рішити яку гаду непитимих звукотварів. И казати вдина йно путь є питима, а йинші ни, є глупо.
Инший приклад рішити речену гаду є слово *kyr-u-y-s (д.-рус.: <чьрвь>); у руській мові є свідчено в сяких писаних тваріх: <черв>, <червь> та <чирь>. Через низький рівень понаджі звуковіди руської мови, звукотвари бі писано письменами кирилиці, чим тяжко є знати точний звукотвар слів, а тому кожен такий писаний твар є гадати, які точно звуки за тим суть. На пр., писане <червь> (та <черв>) може бути просто книжна спосуда, а може значити й глушення /rw/ → [r̻ʍ]. У писанім же тварі <чирь> <и> явно разить не [ɪ], а [e], а відсутність /w/ є яскравий приклад изтертя /w/ частної пути рішити гаду кривої звучности */↑t͡ʃær·↑wʲ/ → [↑t͡ʃerʲ].
На свідченість того чи того твару може впливати ряд найрозмаїтих чинників, именуючи деякі, яко: частота якого слова, яка в різних говірках може бути різна, статус та регістер слова, що може впливати на консервативність звукотвара чи на його більшу "живість", аналогія морфологічна тощо. На пр., твар <черв, черв> може бути яснено кісними пади, де гади з непитимою кривою звучности просто не'ма – <черви~чирви> (чого?, чому?, чім?) стоїть из дву складу: {↑t͡ʃær·↑wɪ ~ ↑t͡ʃer·↑wɪ}, відки /w/ є бережено в паді прямім: <черв(ь)>.

Ну то краще дайте вже Ваше жиздь а не неможливе для вимови "жизнь"! Не знаю, як у всіх діялектах української мови, але на те вони й діялекти, а по всій Україні звично вставляють голосний е. Чи може Ви, добродію, за питомість слів човн, вітр, вепр, центр, Олександр? То ще писати тепер будемо човн, вітр?

Я взагалі там дав инше слово, то чому я маю волити між <жизнь> та <жиздь>? Та й коли б, моє письмо не є вязано на конкретну вимову, але на фонематичну структуру слово, що не є те саме, тобто написання <gizny> значило би й <жизень> и <жизь> и <жиздь> щонайменше, а написання <жиздь> кирилицею значило би лише <жиздь>.

___
"а по всій Україні звично вставляють голосний е"

То є неправда, й писав ім чому.

То Ви таки за написання вітр, човн, центр?!!

Відчуваю, що є потреба пояснити мій ремст. Розумієте, в моєму оточенні чисто всі, кого я знаю, говорять як пишуть - на московський взір, а саме цеНТР, теАТР, олексАНДР, а дехто й пЬОТР, і це україномовні! Це не якась особливість говірок, це центер та схід України, і вони ніяк не оглушують останню шелестівку, якщо це жизнь, то н там тверде мов ляха носорога, ніяке не жизь, якщо це піснь, то н там чітке як будь-яка инша шелестівка, ніяка не пісь(нь). Всі так говорять. Відкривши словник Грінченка, я був отеречений - олександер (r2u.org.ua: олександер), вепер (r2u.org.ua: вепер), банок (!) (r2u.org.ua: банок), лебайстер (r2u.org.ua: алебастр), але тепер так уже не говорять. Бувало, що слухав сина, і батьки казали одне, а син инше. Бо письмо впливає на мовлення, і що б Ви не гадали, але якщо діти змалку читають одне, то й мова їхня буде мінятися. І я боюся, що якщо Ви таки виступаєте за написання піснь, термометр, дубль, магістр, то українці так читаючи, так почнуть й говорити. Як на мене то вже краще показувати там букву "е" і вчити в школах, що говорити можна по-різному.

<То Ви таки за написання вітр, човн, центр?!!>

Ни, за моїм правописом (його недавніми змінами) є в тих словах інфігований голосний відбито: cœüen (cœüna), uéter (uétrou), sester (sestra), uèpery (uèpri), wsemy (osmi), ogony/ogheny (ognemy), cœren (cœrna), Dnéster (Dnéstra), Dnéper (Dnépra), poüen (poüno, poüna), cosom (родовий множини від cosmo), pasom (родовий множини від pasmo), mwzog (mozgou), rwzog (родовий множини від rwzga), puisoc (puiscom), uíxor/uíxher (uíxrou), pèster (pèstra), mõder (mõdra), dwber (dobra), cuisel (cuisla), uísel (uísla), geurauely (geurauya, geuraulem), corabely (corabya, corablem), conopely (conopya), zemely (zemya).
Думаю тепер, може, й місто muisly писати muisely...

Шкода, шкода. Дякую.

I "талант" i coupa inxix tẽm.