Значення слова

План — ряд попередньо обміркованих дій, заходів, об'єднаних послідовно для досягнення мети з можливими термінами виконання.

Приклад вживання

У мене є план.

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово план

наміток
16
Volodymyr Khlopan 24 листопада 2019
24 листопада 2019

Гадаю, це найвлучніший відповідник в усіх випадках - і як перелік дій, і як креслення простору. Я навіть відмовлюсь від своєї пропозиції на користь цієї.

16 листопада 2020

А звідки це взяли? У словниках не знаходжу.

16 листопада 2020

Нове слово, либонь.

20 липня 2021

А від чого походить?

2 вересня 2021

Від "намітити, намічати".

2 вересня 2021

Дякую за відповідь. Хоч хтось мені відповів.

2 вересня 2021

Прошу!

2 вересня 2021

)))

за́мір
14

Як заплановане і як схема чогось

Anton Sherstiuk 28 листопада 2017
28 листопада 2017

Проставте наголос, будь ласка: á, í

3 вересня 2019
16 листопада 2019

Гоже!

22 жовтня 2021

Найграще! Дуже гарний переклад!

замисел
5

В значенні "план" навіть є у словнику: sum.in.ua: zamysel

Євген Шульга 8 травня 2018
14 червня 2019

+

16 листопада 2019

Цього слова немає в незамулених україно-російських словниках:r2u.org.ua: замисел
А російське слово "замысел" українською "задум":r2u.org.ua: замысел

дієвказ
4
Сергій Білоног 19 жовтня 2017
плиноказ
4

Плин+наказ/указ,вказ

Dmytro Palamarćuk 8 листопада 2017
намірок
4

Що маю намір робити. Планую = маю намір

Edward M. Blinowski 6 вересня 2021
дієряд
3
Сергій Білоног 18 жовтня 2017
pwd (pod-)
3

Вимова: {pyd ~ pɥid ~ pʷi͡β̞d ~ pʏd ~ pʉd ~ pʊ͡œd}, podi {ˈpu̯͡ɔd(ʲ)-, pʷoˈd(ʲ)-}.

Творено розширенням значення йменника під "нижня частина приміщення" (пор. також: по́дена (*подина) "основа для стогу з каміння, гілля та соломи", поди́на "підстилка для снопу" – пор. plan, первісно *фундамент будови" → "основа для будь-чого").

אלישע פרוש 9 грудня 2019
7 грудня 2020

Цікаво...

pwdy (podi, pwddiõ)
3

Uimowfa: pwdy {pydʲ ~ pyɟ ~ pʏdʲ ~ pʏɟ ~ pʉdʲ ~ pʉɟ ~ pʊ͡œdʲ}, podi {ˈpu̯͡ɔdɪ, pʷoˈdɪ͡ɘ}, pwddiõ {ˈpydʲ(ː)ʊ ~ ˈpyɟ(ː)ʊ ~ ˈpʏdʲ(ː)ʊ ~ ˈpʏɟ(ː)ʊ ~ ˈpʉdʲ(ː)ʊ ~ ˈpʉɟ(ː)ʊ ~ ˈpʊ͡œdʲ(ː)ʊ}.

Gerelo: d.-rous. *пѡдь, istnotõ yacoho ménity d.-rous. tuar поди "внизу, знизу"; *пѡдь e iménnuy pad, a поди znacity padui: rodofuy, dalnuy ta méstnuy.

אלישע פרוש 9 грудня 2019
7 грудня 2020

Рупно, + .

dolònya
3

ЕСУМ: долоня² "рівне й витоптане місце для молотьби, тік"; товк "план" є виведено розширенням семантики сього наведеного значення, на підставі первісного товку слова plan "основа будови, фундамент", себто те, на чім що ставлять, будують, в т.ч. дії. Саме слово долоня містить корінь *dol- "низ", тобо "основа, фундамент, тло, низ".

אלישע פרוש 9 грудня 2019
dolòny (dolòni, dolònïõ)
3

Міна до твару долоня (диви тут під: dolònya).

אלישע פרוש 9 грудня 2019
lega
3

*лєга – субстантивований давній дієприкметник-дієприслівник від друс. дієслова лєчи "лягти", з одним із товків його "прийнятися за щось". Значення "прийнятися за щось", а також етимологічне (первісне) значення слова plan – *"фундамент (≈план) будови", а також подібного значення слова лега в укр.м. – "колода, що служить як фундамент дому" є покладено в основу мотивації пропонованого тут слова ле́га в значенні "план". Для порівняння ще від кореня *leg- з семантикою "те, що треба виконати" ( ≈ "план, заплановане") з сучасної укр.м.: належить "потрібно виконати" ( ≈ "те, що є/має бути в плані"), підлягати "бути наледним до виконання". Подібно семантику "становлення завдання" вторить і дієслово лєжѣти ("лежати") в значенні "бути встановленим, підлягати/належати [до виконання]" в друс. мові.

Розвій товку "план" у слова лега є, таким чином: дієприкм.-дієприсл. "лежаче" {"те, що лежить [в основі]; що належить виконати; положене в думці/намірі до виконання} → іменник "фундамент-основа до будови → до дії: план".

אלישע פרוש 16 грудня 2019
17 грудня 2019

Але українське "підлягати" не тотожне російському "подлежать" у тямі "бути належним до виконання"!
В українській мові "підляга́ти" є відповідником російського "подчиняться"!
r2u.org.ua: підлягати
Хоч з иншим погідний, "ле́га" звучить на диво по-вкраїнському, я би навіть сказав, по-козацьки, хоч і не можу гадати чому.

18 грудня 2019

Значення 3. за АТТСУМ.

18 грудня 2019

Ви мали на думці, здається мені, "АТСУМ", з одним "Т"?

18 грудня 2019

Ни, я мінив АТССУМ – з двома С: Ак. Тл. Сл-к Суч. Укр. М.

18 грудня 2019

Але він повнений росіянізмів, які видають за вкраїнські слова!

19 грудня 2019

З огляду на приклади з доби друс. з семантикою належності, повинності й под. у дієслова лежати/лечи(лягти) нема чого бачити тут вятський уплив.

strwy (stroy-)
2

Друс. стрѡи "визначення наперед, задум, план" (крім прочого). "Plan" первісно значить *"фундамент будови"; первісно *stroy- значить *"ставити в порядок [з яким задумом]". Тяма "план" в окремих мовах перетинається з тямою будування/строїння напр. в інд. мові; також тяма "план" стоїть біля тями "дизайн" (в истоті "строїння") в вірм.
А вже, стрій може значити й инші тями, та їх різнитиме контекст. Ягл. fashion в "in what fashion" же не перекладемо "за якою модою", а "в який спосіб", напр.

אלישע פרוש 8 грудня 2019
9 грудня 2019

Видається, що дійсно, слово "стрій" уже має десяток різних значень.

muisely (muisli, muiselliõ/muiselïõ)
2

{mɘ̞slʲ ~ mɘ̞səlʲ ~ mɘ̞sʲ ~ mɤslʲ ~ mɤsəlʲ ~ mɤsʲ ~ mɯslʲ ~ mɯsəlʲ ~ mɯsʲ}.

Желехівський І, 440: мисль "Gedanke", "Meinung", "Einfall", "Absicht", "Sinn", "Gedächtnis". Ту праві є перто на товмаченні словом Absicht, що, крім иншого, значить "план" (https://www.duden.de/synonyme/Absicht), але в контексті "план-намір" ("планувати" ≈ "мати намір"; не в розумінні "креслення").

Загалом, сполучення приголосного з приголосним плинним (плинні: /l, m, n, r/, сюди ж апроксимант: /w/) у руській мові передбачає інфігований голосний (т.зв. "вторинний редукований", ги в *вѣтръ → <вітер>, раніше й <вітор->. Але в Желехівського є дано <мисль> – без відбиття такого інфікса, й такі форми руська таки знає також (напр.: <жизнь>), а також форми (фонетичні) з відкинутим плинним. Тому написання ту даю "компромісне" – без літери на (експліцитне) позначення інфігованого голосного, передбачаючи варіанти вимови з інфігованим голосним (редукованим, переднього ряду), без такого голосного, та з випалим плинним. ↓
Внаслідок дискусії (↓) змінив ім написання з muisly на muisely.

אלישע פרוש 4 квітня 2021
5 квітня 2021

Жизнь це церковнослов'янщина, невже не видимо? Від усіх людей, що так кажуть, чув чітке "жизень", а письмо просто не відбиває правдивої мови. Нині й театр, Олександр, центр маємо писати, а молодь покалічена совковою освітою взорується на таку кривацьку вимову, та це лиш норма написання, за молодості було й не почути, кожен виразно говорив "центЕР", "каністЕР", "міністЕР" хіба так.

5 квітня 2021

Та годі є Вам брехати. Твар *gizny є в руській мові нині давно рідок речи "від УСІХ, хто тако каже". Від кілька "всіх" єсте могли чути? И що <центер, каністер, міністер> – сами же'сте писали ціле життя раніше вятською мовити. То де би Вам було чути руські звукотвари?
Звуцтво мов живих, и тако же руської, є де складніше від того, що може явити письмо. Перше є тямити, чому в таких тваріх є вдіто голоску. Вдівано ю є рівнити криву звучности, плинних бо приголосок є звучність вища від инших приголосок, и тому, на пр., у /ʒɪznʲ/ виникає крива /↑ʒɪz·↑nʲ/, що для руської (и, з практики, для більшости мов) є непитимо – новий ріст звучности вухо сприймає яко початок нового складу, а оскільки склад з одної приголоски є руській не питим, то додано є голоску творити ще вдин склад: /↑ʒɪz·↑nʲ/ → /↑ʒɪ·↑zənʲ/. Тобо то не є себемета, а путь рішити гаду. Але то не є вдина путь ю рішити. Инша путь є глушення плинного приголосного звука – в МФА глушення значать сяко: [l̻, m̻, n̻, r̻], и такі звуки не тягнуть ріст звучности, чим речена гада зникає, й потреби в удітій голосці не'ма. Писаний твар <жизнь>, свідчений, на пр., у Желехівського, може відбивати праві таке глушення плинного /nʲ/ → [n̻ʲ]. Крайній прояв того глушення є зникнення повинної приголоски – се є свідчено в писанім тварі: <жизь> ← /↑ʒɪz·↑nʲ/. Инше рішення тої гади є мінити плинний иншою приголоскою неплинною, близькою за місцем творення; такі тяклі приголоски до /n/ суть /t/, /d/, и такий твар є тако же свідчено в писанім тварі: <жиздь>, себо: /↑ʒɪz·↑nʲ/ → [↑ʒɪzdʲ]. Отже ймемо в руській мові кілько рішень тої самої гади непитимого звукотвара /↑ʒɪz·↑nʲ/: [ʒɪ·zənʲ], [ʒɪzn̻ʲ], [ʒɪzdʲ] та [ʒɪzʲ] – усі в руській мові свідчени. Є мніти руська мова є строката, й різні краї з йих говірками волять ту чи ту – свою – путь рішити яку гаду непитимих звукотварів. И казати вдина йно путь є питима, а йинші ни, є глупо.
Инший приклад рішити речену гаду є слово *kyr-u-y-s (д.-рус.: <чьрвь>); у руській мові є свідчено в сяких писаних тваріх: <черв>, <червь> та <чирь>. Через низький рівень понаджі звуковіди руської мови, звукотвари бі писано письменами кирилиці, чим тяжко є знати точний звукотвар слів, а тому кожен такий писаний твар є гадати, які точно звуки за тим суть. На пр., писане <червь> (та <черв>) може бути просто книжна спосуда, а може значити й глушення /rw/ → [r̻ʍ]. У писанім же тварі <чирь> <и> явно разить не [ɪ], а [e], а відсутність /w/ є яскравий приклад изтертя /w/ частної пути рішити гаду кривої звучности */↑t͡ʃær·↑wʲ/ → [↑t͡ʃerʲ].
На свідченість того чи того твару може впливати ряд найрозмаїтих чинників, именуючи деякі, яко: частота якого слова, яка в різних говірках може бути різна, статус та регістер слова, що може впливати на консервативність звукотвара чи на його більшу "живість", аналогія морфологічна тощо. На пр., твар <черв, черв> може бути яснено кісними пади, де гади з непитимою кривою звучности просто не'ма – <черви~чирви> (чого?, чому?, чім?) стоїть из дву складу: {↑t͡ʃær·↑wɪ ~ ↑t͡ʃer·↑wɪ}, відки /w/ є бережено в паді прямім: <черв(ь)>.

5 квітня 2021

Ну то краще дайте вже Ваше жиздь а не неможливе для вимови "жизнь"! Не знаю, як у всіх діялектах української мови, але на те вони й діялекти, а по всій Україні звично вставляють голосний е. Чи може Ви, добродію, за питомість слів човн, вітр, вепр, центр, Олександр? То ще писати тепер будемо човн, вітр?

6 квітня 2021

Я взагалі там дав инше слово, то чому я маю волити між <жизнь> та <жиздь>? Та й коли б, моє письмо не є вязано на конкретну вимову, але на фонематичну структуру слово, що не є те саме, тобто написання <gizny> значило би й <жизень> и <жизь> и <жиздь> щонайменше, а написання <жиздь> кирилицею значило би лише <жиздь>.

___
"а по всій Україні звично вставляють голосний е"

То є неправда, й писав ім чому.

6 квітня 2021

То Ви таки за написання вітр, човн, центр?!!

6 квітня 2021

Відчуваю, що є потреба пояснити мій ремст. Розумієте, в моєму оточенні чисто всі, кого я знаю, говорять як пишуть - на московський взір, а саме цеНТР, теАТР, олексАНДР, а дехто й пЬОТР, і це україномовні! Це не якась особливість говірок, це центер та схід України, і вони ніяк не оглушують останню шелестівку, якщо це жизнь, то н там тверде мов ляха носорога, ніяке не жизь, якщо це піснь, то н там чітке як будь-яка инша шелестівка, ніяка не пісь(нь). Всі так говорять. Відкривши словник Грінченка, я був отеречений - олександер (r2u.org.ua: олександер), вепер (r2u.org.ua: вепер), банок (!) (r2u.org.ua: банок), лебайстер (r2u.org.ua: алебастр), але тепер так уже не говорять. Бувало, що слухав сина, і батьки казали одне, а син инше. Бо письмо впливає на мовлення, і що б Ви не гадали, але якщо діти змалку читають одне, то й мова їхня буде мінятися. І я боюся, що якщо Ви таки виступаєте за написання піснь, термометр, дубль, магістр, то українці так читаючи, так почнуть й говорити. Як на мене то вже краще показувати там букву "е" і вчити в школах, що говорити можна по-різному.

6 квітня 2021

<То Ви таки за написання вітр, човн, центр?!!>

Ни, за моїм правописом (його недавніми змінами) є в тих словах інфігований голосний відбито: cœüen (cœüna), uéter (uétrou), sester (sestra), uèpery (uèpri), wsemy (osmi), ogony/ogheny (ognemy), cœren (cœrna), Dnéster (Dnéstra), Dnéper (Dnépra), poüen (poüno, poüna), cosom (родовий множини від cosmo), pasom (родовий множини від pasmo), mwzog (mozgou), rwzog (родовий множини від rwzga), puisoc (puiscom), uíxor/uíxher (uíxrou), pèster (pèstra), mõder (mõdra), dwber (dobra), cuisel (cuisla), uísel (uísla), geurauely (geurauya, geuraulem), corabely (corabya, corablem), conopely (conopya), zemely (zemya).
Думаю тепер, може, й місто muisly писати muisely...

5 квітня 2021

А черв є лишень ще одним доказом невластивості українській мові всякого цього "рв" "знь" тощо -
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64445-cherv.html#show_point
Цитую «Черв в этом значении употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. заменяется словомъ червак»

рядодій
1
Сергій Білоног 18 жовтня 2017
xuist
1

Gelexwfscuy II, 1038: хист "Anlage", "Substrat".
Ou némeçscoho <Anlage> e douge xirocuy crõg znacwf (fidgy, na pr.: https://de.langenscheidt.com/deutsch-russisch/anlage; https://www.duden.de/rechtschreibung/Anlage: 3.). Némeçske <Anlage> e wd <anlegen> (*an-legen, ← legen "logiti, clasti, déti"; https://en.m.wiktionary.org/wiki/anlegen#German: 5.).

I ou rousscoho <xuist-> e crõg znacwf dosta rozmayit, fidgy: Gelexwfscuy II, 1038: хист "Geschicklichkeit; Gewandtheit; Fähigkeit; Tauglichkeit; Anlage; etwas stichhaltiges; Stoff; Substrat", хисть (xuisty) "Beschaffenheit; Zustand; äussere Gestalt; Habitus; Verwegenheit; Energie; Raub; Diebstahl", хи́ста (xuista) "Lust", хисти́ти (xuistiti) "verdecken; verwahren; schützen", хистки́й (xuistoc, xuistc-) "wankend, schwankend; lose; gebrechlich; geschmeidig; gewandt".
Slofa na <xuist-> sõty wd corene *ksūt-t- (→ *xūst-) wd corene *ksūt- u <xuititi> "grasp, grab, catch, ...", <xuitati>.

אלישע פרוש 25 січня 2021
26 січня 2021

Талант ж?
талант

26 січня 2021

I "талант" i coupa inxix tẽm.

snasty
1

Gelexwfscuy II, 890: снасть "Gerüst", "Werkzeug", "Mechanismus; Gerät", "Axe (beim Wagen)", "Skelett; Gerippe", "Grundriß", "знак"; слово Grundriß прямо значить "план", а в слова Gerüst є "план" одино з значень.

אלישע פרוש 5 вересня 2021
порядок
1

Індивідуальний план лікування = особистий порядок лікування. Порядок -- від слова "рядок", по рядках.

Євген Шульга 11 вересня 2021
намір
1

Як відміна до запропонованого "за́мір".
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=55478&page=1766
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30850-namir.html#show_point

Наміряти(ся):
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=55479&page=1766
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30853-namirjatysja.html#show_point

Словарь росийсько-український 1893–1898рр.:
"За́мыселъ = за́мисл, замі́р (С. Л.), за́гад, за́ма́х (С. З.), намі́р, ду́мка.
У́мыселъ = на́мір, за́мір, ду́мка (С. Л.). "
r2u.org.ua: намір

Anton Bliznyuk 22 жовтня 2021
22 жовтня 2021

Оочевидно, результат видозміни раніше більш поширеної форми за́мір під впливом р. наме́рение.
goroh.pp.ua: намір

22 жовтня 2021

Шкода, шкода. Дякую.

задум
0
Бойко 11 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями