Скло — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти.
Приклад вживання
Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло.
Безперечно давнє, можливо навіть з часу коли не було межей між слов'янським і балтійським. Але це не мінить того, що підчерпнуто воно було з іншої гілки мов, нехай й давно. В нас достатньо своїх коренів, щоб творити слова без залучення бічного субстрату. Звичайно, що з громади мало хто їх знає, шукає, вміє з ними працювати. Але від них власне того, ніхто не вимагає. Ці сторінки не розраховані на буденного користувача осідку. Тому прошу видалити цю пропонову.
Єлисій якось згадував, що це природня для української мови звукозміна — шкіра, а не скіра, шкрябати, а не скрябати, шпара, а не спара, штрикати, а не стрикати (хоч у мене на батьківщині особисто не душе шокають).
Та я щойно сам побачив, що "шокати" властиво західноукраїнській мові, і вже думаю, чи не дарма це слово дав. Маю сильний підзір, що "скло" таки загальновкраїньске, а галицьке "шкло" є від польського "szkło" :(
Скло — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти.
Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло.
(псл.) stьklo “скло” < (гот.) 𐍃𐍄𐌹𐌺𐌻𐍃, stikls “келих” < (пгер.) *stiklaz < *stikiz “прилипання, укол” < *stikaną “прилипнути, колоти”
(див. ЕСУМ,т.5,ст.276 , https://en.wiktionary.org/wiki/𐍃𐍄𐌹𐌺𐌻𐍃#Gothic )
(вірм.) ապակի /apaki/
(курд.) cam
(ввал.) gwydr
(кртв.) ჭიქა /ch’ika/
(баск.) beira
Перекладаємо слово скло (речовина)
Скло воно є скло, усталене слово нашої мови
Безперечно давнє, можливо навіть з часу коли не було межей між слов'янським і балтійським. Але це не мінить того, що підчерпнуто воно було з іншої гілки мов, нехай й давно. В нас достатньо своїх коренів, щоб творити слова без залучення бічного субстрату. Звичайно, що з громади мало хто їх знає, шукає, вміє з ними працювати. Але від них власне того, ніхто не вимагає. Ці сторінки не розраховані на буденного користувача осідку. Тому прошу видалити цю пропонову.
Тут полюбляють стєкло чи стЪкло
Єлисій якось згадував, що це природня для української мови звукозміна — шкіра, а не скіра, шкрябати, а не скрябати, шпара, а не спара, штрикати, а не стрикати (хоч у мене на батьківщині особисто не душе шокають).
Цісарю, це можна обговорити в толоці.
Ниде'сми не писав "шкіра, а не скіра"! Писав єсми що ті твари суть поруч.
Та я щойно сам побачив, що "шокати" властиво західноукраїнській мові, і вже думаю, чи не дарма це слово дав. Маю сильний підзір, що "скло" таки загальновкраїньске, а галицьке "шкло" є від польського "szkło" :(
Підзирайте собі на здоров'я.
Огієнко каже, що таки навпаки.
Що "навпаки?
Що "скло" поширене на Галичині, а "шкло" - в більшій частині України.
То байдуже, <скло> ~ <шкло> суть оба питомі фонетичні варіанти того самого слова.
+++
- гот. stikls “келих” спорд. з двн. stechal “келих” та д.пвнч. stikill “вістря, загострений ріг, ріг для питва”;
- пгер. *stikiz “прилипання, укол” також утв. гот. stiks “крапка, мішень, ціль”
- балтійські відповідники є запозичення зі слов. мов або утв. напряму з гот. у добу балто-слов'янської мовної спільності.
Та ви хворі люди.
Скло перекладати.