Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Скло воно є скло, усталене слово нашої мови
Безперечно давнє, можливо навіть з часу коли не було межей між слов'янським і балтійським. Але це не мінить того, що підчерпнуто воно було з іншої гілки мов, нехай й давно. В нас достатньо своїх коренів, щоб творити слова без залучення бічного субстрату. Звичайно, що з громади мало хто їх знає, шукає, вміє з ними працювати. Але від них власне того, ніхто не вимагає. Ці сторінки не розраховані на буденного користувача осідку. Тому прошу видалити цю пропонову.
Написати Ш замість С
<Написати Ш замість С>
🙄
??
Ну так дуже добре що можна написати і скло, і шкло. Це якийсь парадокс, ви одночасно хочете врахувати всі діалектні вимови, але зробити так, щоб їх не можна було записати
Твердо гадаю, що від цього треба мізкувати
Із чого саме?)
"Поли́ва або глазу́р (нім. Glasur, від Glas — «скло»)[1] — скляниста маса, що складається з оксидів металів.
У виді порошку, змішаного з водою, наноситься на керамічний виріб і згодом обпалюється при значній температурі. Полива може бути прозорою (безбарвною і кольоровою) і непрозорою. Основою поливи є кварц, польовий шпат, каолін. До складу поливи вводять також оксиди металів."
- гот. stikls “келих” спорд. з двн. stechal “келих” та д.пвнч. stikill “вістря, загострений ріг, ріг для питва”;
- пгер. *stikiz “прилипання, укол” також утв. гот. stiks “крапка, мішень, ціль”
- балтійські відповідники є запозичення зі слов. мов або утв. напряму з гот. у добу балто-слов'янської мовної спільності.
Я ж думав, що скло або хоча б щось схоже було давно, не може бути, щоб не було питомого слова на позначення
Це слово з праслов'янської мови.Праслов'янська мова не відрізняється нічим від усіх інших, тому вона теж запозичувала слова, черпала їх з різних джерел.Чи через це се слово не можна назвати питомим?
До того ж, це слово сприймається як абсолютно рідне.Ось хтось колись навіть смів думати, що це запозичення, поки не подивився в ЕСУМ, подивився, що воно там складними способами потрапило в праслов'янську, а потім до нас?
«До того ж, це слово сприймається як абсолютно рідне.»
Коли люди перестануть вважати це дурне твердження доводом?
Це залежить суто від слова.В українській мові є цілий пласт запозиченої лексики, що ми її вживаємо щодня і навіть не розуміємо цього.Якщо би ми не дивилися в етимологічні словники, то ймовірно навіть не здогадувалися, що багато слів перейняті з інших мов.
І особисто я не бачу смислу перекладати таку лексику.Але це особисто моя думка
«... пласт запозиченої лексики, що ми її вживаємо щодня і навіть не розуміємо цього.»
Це не довід. Якщо не дивитися до етимологічного словника і не знати інших мов, то ти всі слова будеш своїми називати. Запитайте людей на вулиці, звідки походить шлях, палац, шкарпетки, коліжанка, то більшість впевнено скаже, що це українське, а слова путь, гвіздок, криша сміливо припише до російської. Якщо нічого не вчити, то ніхто ні про що не буде здогадуватися...
Нізащо!
Будемо! Поверніть скло!
Не репетуйте, тут йому саме місце 🤷♂️😉
Хутко поверніть!
БУДУ РЕПЕТУВАТИ!!!!!
))
Вам треба ще створити 9 Роман Романів, кожному набрати по 250 голосів, а потім проголосувати 👍
Але це не точно, бо їх бистро заблокують 🌪🤷♂️
Але може переголосувати один Ярослав Мудров.
Це слово чуже? Так. Власна назва? Ні. Походить від такої? Ні. Питомий утямок? Ні. Чому не перекладати?
А нащо
"(вірм.) ապակի /apaki/
(курд.) cam
(ввал.) gwydr
(кртв.) ჭიქა /ch’ika/
(баск.) beira"
Питання: що дають ці всі мови?
Усвідомлення, що в инших мовах є відповідники гинших коренів? Хтось може поськати здрій тих слів, щоб знайти гоже движево для питомого відповідника.
Ну, можливо. Та словородів доцих мов дають мало, так що навряд. Думаю давати словʼянські мови було б дієвіше.
Та всі мови треба додавати за можливістю. Просто не всі влізуть)
Треба було glass додати, все одно настільки ж не розуміємо звідки воно
О, воно ще й справді питомо англійське, якщо я правильно розумію
Теж не знаю для чого ці, щонайменше без пояснень, європейські й особливо слов'янські ще можна зрозуміти, хоча навіть перші мабуть треба коротко пояснювати. Але це багато роботи
Чисто для розширення словникового запасу і глибшого розвитку української мови можна подати наш відповідник, хоча це слово, очевидно, не першорядно має замінюватися, адже є критичніші слова і новіші переймання
r2u.org.ua: Полива
goroh.pp.ua: глаз
Єлисій якось згадував, що це природня для української мови звукозміна — шкіра, а не скіра, шкрябати, а не скрябати, шпара, а не спара, штрикати, а не стрикати (хоч у мене на батьківщині особисто не душе шокають).
Цісарю, це можна обговорити в толоці.
Ниде'сми не писав "шкіра, а не скіра"! Писав єсми що ті твари суть поруч.
Та я щойно сам побачив, що "шокати" властиво західноукраїнській мові, і вже думаю, чи не дарма це слово дав. Маю сильний підзір, що "скло" таки загальновкраїньске, а галицьке "шкло" є від польського "szkło" :(
Підзирайте собі на здоров'я.
Огієнко каже, що таки навпаки.
Що "навпаки?
Що "скло" поширене на Галичині, а "шкло" – в більшій частині України.
То байдуже, <скло> ~ <шкло> суть оба питомі фонетичні варіанти того самого слова.
Дивно, добродію Олексо, певні цьому?
Бо мої товариші, пам'ятаю, жалілися за галичан, що вони нав'язують своє «шкло». Прикладом була пісня галичанина Чубуя про Бородатого Миколая. Товариші слухали «Дивитись на зиму через шкло» і не розуміли, що воно таке ото «шкло», а потім до мене сильно жалілися, що галчини знову мову Франка та Грушевського роблять літературною замість мови Шевченка і Куліша, що нав'язують львівське і либонь польське «шкло» замість наддніпрянського «скла».
Суте безглуздя є волити між твари <скло> та <шкло>.
-
- за розрізненнє на письмї фонетичних варйантів зо [s] и [ʃ] в сім словї.
Це якісно різні звуки, опрічні звучини
А що вадить вимовляти та писати й скло, й шкло?
Розрізняти треба, але справді те саме слово
На Наддніпрянщині завжди казали і кажуть "скло", "скляний".
Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. (І. Котляревський).
Було п'є Нечипір ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном
(Квітка-Основ'яненко)
Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко).
Море стояло тихе і гладеньке, як скло (Нечуй-Левицький).
Хата простора, чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом картини (П. Мирний).
Чи є одміна "шкло" лядським впливом завірно тяжко сказати.
Якщо є питання до скла, то і до шкла. В мене немає, а скло краще
Так чуже ж!