Значення слова

В’язкий — грузький, глейкий.

Приклад вживання

Ого яке в тебе молоко в'язке, наче мед!

Походження

рос. «вязкий» нав'язане український мові під час СРСР за політики так званого «збагачення української мови з братської російської мови».

Приклади в інших мовах

пол. lepki, чес. viskózní

Варіанти написання
вязкий
Слово додав

Перекладаємо слово в’язкий

гру́зький
1
беручки́й
0
гли́зявий
0
липко́ватий
0

r2u.org.ua: вязкий
Або липкуватий.

глеюва́тий
0
густи́й
0
23 лютого 2021

Я за жадне з даних Вами тут слів голос не дам. Слова часто мають більш одного значення, але одні значення суть головні, інші похідні, контекстуальні, вторинні. Тут Ви в кожного даного Вами слова берете їм ("забираєте в них") їх головні, первинні значення, даючи прецедент плутанню якісних значень одного порядку; напр. характеристика речовини може бути й "густа", й "в'язка"; кажучи на в'язку речовину <gõsta>, Ви позбавляєте мову можливості передати значення "густа". Слово uẽzoc, uẽzc- є цілком руське, регулярно творене суфіксом -oc/-c- від дієслова uẽzti/uẽznõti "вязти, вязнути".

Форма mouloc/moulc- "мулкий" є від дієслова mouliti й його головне значення є "натирати, заважати, давити, тиснути". Так, є й іменник moul "грузьке болото, іл, мул", і від його є прикметник з чепенем -oc/-c-: mouloc/moulc- "мулкий", у значенні синонімічнім до значення "в'язкий", але як головне слово на позначення поняття "в'язкий" його ледве чи слід брати, бо творить плутанину між значеннями mouloc "який тисне, давить, натирає, заважає, набридає" та mouloc "грузький, в'язкий".

23 лютого 2021

Дідько лисий, як мене дістали Ваші кпини, якщо слово від слов'янського кореня побудоване за своїми законами, це ще не робить слово українським. Московщина теж слов'янська країна, знаєте? І в них є слова логічно побудовані від коренів, та це ще не робить ті слова українські!
Якщо стоїте за питомість слова "в'язкий", то говоріть не про логічність розвитку від кореня (що могло статися в будь-якій з майже дюжини слов'янських мов!) а докажіть, що конкретно це слово дійсно побутувало в українській мові.

23 лютого 2021

Мені оці "логічно", "не порушує мовних законів", "могло бути" вже кісткою в горлі. І дикобраз логічно міг бути, і більниця логічно могла бути шпиталем, і віха логічно могла бути переломним моментом, і шип логічно міг бути колючкою, і пустий можна було звати порожній, а якщо глянути словники, корпуси мови, то що? Заськи? Порожнє місце? Українськість вимірюється не гіпотетичною логічністю розвитку давніх коренів, а тим, є це слово в українській мові (і я не про мову Білодіда), чи нема.

Якщо Ви хоч раз ще почнете доводити "ну, корінь ооо є слов'янській, а якщо йому пригвіздити суфікс ааа, то це буде дуже логічно, тому слово українське", мене трапить нагла смерть.

Вузький є дуже логічне утворення але в російській мові, яке українські словники перекладають УКРАЇНСЬКИМИ словами. Мене вже серце хапає від цього ремсту, знову прийдеться лежати й змушувати себе спокійно дихати.

тягли́стий
0
стрязький
0

СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».

Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».

Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»

goroh.pp.ua: стрягнути

Карл-Франц Ян Йосиф 3 березня 2021
стряжимий
0

СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».

Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».

Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»

goroh.pp.ua: стрягнути

Карл-Франц Ян Йосиф 3 березня 2021
стряжний
0

СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».

Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».

Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»

goroh.pp.ua: стрягнути

Карл-Франц Ян Йосиф 3 березня 2021
стрягомий
0

СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».

Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».

Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»

goroh.pp.ua: стрягнути

Карл-Франц Ян Йосиф 3 березня 2021
стрягальний
0

СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».

Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».

Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»

goroh.pp.ua: стрягнути

Карл-Франц Ян Йосиф 3 березня 2021
берки́й
0

берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
goroh.pp.ua: брати

Карл-Франц Ян Йосиф 5 березня 2021
дрізький
0

ЕСУМ: дро́гка «грузько».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
18 березня 2021

Як там може бути <з>?

дріжкий
0

ЕСУМ: дро́гка «грузько».

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
драгви́нятий
0
Карл-Франц Ян Йосиф 24 березня 2021
драглина́стий
0
Карл-Франц Ян Йосиф 24 березня 2021
брідня́вий
0

Брідня́вий — «грузький» (з Етимологічного Словника Української Мови)
goroh.pp.ua: брести

смілки́й
0

ЕСУМ: смілки́й – липкий, жирний.
goroh.pp.ua: смола

розква́слий
0

Етимологічний Словник Української Мови:
Ро́зквась «бездоріжжя, грузькі дороги»,
Розква́слий «мокрий, грузький».
goroh.pp.ua: квас

у́жавий
0

ЕСУМ: У́жавий — в’язкий (про деревину).
goroh.pp.ua: ужавий

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
24 лютого 2021

Щоб переконатися, що слово в нинішній тямі прийшло за совітів, даю ланк на копрус:
http://www.parasolcorpus.org/bonito/run.cgi/first?corpname=grac10&reload=&iquery=в'язкий&queryselector=iqueryrow&lemma=&phrase=&word=&char=

Поділитись з друзями