Самоназва, від араб. مِصر – населене місце, город.
Похідні:
єгиптянин/-ка – місрієць/-ка
єгипетський – місрійський.
Стародавній Єгипет – Єгипет.
Чому вирішив запропонувати відмінну назву. Бо Міср до Єгипту має таке ж відношення, як Туреччина до Ромеї (Візантії), Московщина до Русі.
Там немає гука "і" в оригіналі. У стандартній арабській у цьому слові гучить щось подібне до нашого "и", а в єгипетській арабській – до нашого "а": https://forvo.com/word/مصر/ .
Гукосполука "ср" важковимовна в руській мові й вимагає вставного голосного.
>Гукосполука "ср" важковимовна в руській мові й вимагає вставного голосного.<
Не вигадуйте. Наприклад, міністр - ніхто не говорить міністер.
Також монстр, Сильвестр, семестр, оркестр, магістр, алебастр тощо. А це ще "важковимовніше", ніж "ср"
"Не вигадуйте. Наприклад, міністр - ніхто не говорить міністер.
Також монстр, Сильвестр, семестр, оркестр, магістр, алебастр тощо. А це ще "важковимовніше", ніж "ср".
Вам годилось би більше дізнаться не тільки про руську фонетику, а й історію новожитньої руської мови. У всіх таких словах було випадне "е", доки його не наказали забрать ізвідти сталінські зближувачі "братніх мов". Ось що пише Ю. Шевельов у "Так нас навчали правильних проізношеній": "Другий приклад розриву з історичною традицією в фонетиці – трактування групи приголосний плюс сонорний у кінці слова. Починаючи від другої чверти XVI ст. спостерігаємо тут вставний голосний: вітр, огнь, корабль перетворилися на вітер, вогонь, корабель тощо. Узаконення форм Олександр, міністр, циліндр замість уживаних перед тим Олександер, міністер, циліндер руйнує цю історичну традицію..." (https://r2u.org.ua/node/111). І далі в цій роботі: "Можна думати, що відмова від форм Олександер, міністер тощо на користь Олександр, міністр тощо, розглядана передше в цій статті з іншого погляду, теж відбиває застосування російської шкали вартостей. А досить поглянути хоч би на німецьке і англійське Alexander, minister, щоб переконатися, що знову ж таки маємосправу не з універсальною оцінкою, а з специфічно російською (яка, до речі, знов спирається на французьку з її формами Alexandre, ministre. Тут, як і в багатьох інших випадках, традиції мови французької аристократії покутують у мові "республіки трудящих")".
То це ви не мені пишіть, а Інституту мовознавства. От коли вони введуть правило написання Олександер, циліндер, міністер, от тоді я запропоную форму Місер, Мисер. А поки що так як є.
То посилайте свої слова туди ж таки замість подавать їх тут. А ще прикметник од вашого подання ніяк не може буть "мі/исрІЙський" – хиба що, може, десь у канадІЙській діяспорі.
А що краще - мисерець/-ка, мисерський? 😜
"Мисрець", род. "мисерця" (новіший словотворчий зразець) чи "мисрин" (давніший зразець) та "мисерський".
Мені не руплять Ваші почуття. Повертайтесь, як знайдете доводи.
"Міністр" і схожі слова це дійсно дурне наслідування російського правопису. Не беручи вимову, навіть у написанні в первинних мовах там "тер", бо там є суфікс "-ер". Якшо "режисер", "снайпер", "хакер", "блогер", "експортер", то чому "міністр" і "циліндр"? Відповідь проста — російська мова. Є ж на те причина, чому діти дуже часто пишуть такі слова вставляючи туди "е", або "и".
Щодо -стер згоден з вами, хай будуть міністер, бо міністерка, міністерство.
Також хай будуть -ндер, ба тільки не -сер, -жер, бо некрасиво.
Наприклад, режисер, режисерка, менеджер, менеджерка звучать наче людожер, людожерка. Ці слова справді накинуті москвинами. Бо ми маємо свої: постановник, управлінець.
Щодо слів, які закінчуються на -сер, то такі слова некрасиві, неблагозвучні, негарні. Я б їх позбувався, уникав уживати
"Наприклад, режисер, режисерка, менеджер, менеджерка звучать наче людожер, людожерка."
Отакої. Як це в Вас так виходить... Ви часом, коли з менеджером спілкуєтесь, не думаєте про канібалізм?
Opẽty duoyita mérila? Coli cto in dasty slovo, p. Mõdrwf pre proti, "усталене" bo, a coli sam p. Mõdrwf dasty slovo, to ouge ni "усталене", ni "штучно творене" yoho ne pinity.
Уважніше читайте подане пояснення до слова. Там усе написано, чому я додав слово. Я додав всього дві самоназви країн — Міср та Магриб.
Тут навіть винятком не назвеш, бо надав пояснення, чого вважаю за потрібне вживати саме ці форми.
Між иншим, слово справді не творене штучно! До того ж, я не пропоную Місрійщину, Нільщину чи Каїрщину, чи ще казна-що
Чи не краще брати якісь похідні від єгипетської мови, а не від мови завойовників — арабської?
Уважніше прочитайте, що я пропоную та чому.
Не зрозумів останнє речення.
Я не пропоную так називати Давній Єгипет, а тільки сучасний – арабський
А нащо?
Сучасний Єгипет і Давній — це як Русь і Росія, як Македонія часів Олександра Великого і Північна Македонія, як Рим (Романія) і Румунія
Ну це вже перебільшення. Сучасний Єгипет майже нічого спільного з Фараоновим Єгиптом немає. Єгипет помер остаточно після вторгнення арабів. Зараз ця територія захоплена арабами які вже майже повністю поглинули все єгипетське. А ось Румунія має набагато більше спільного з Римом. Північна Македонія - це вже зовсім інший народ, слов'яни які вторглися на грецьку землю. Так само Росія, має набагато більше спільного з КР ніж якийсь там Арабський Єгипет.
Так отож
Я не певен про доцільність перекладу цього слова. Воно потрапило до нашої мови доволі давно. Судячи по іншим мовам, то більшість з них мають якісь похідні від грецього слова.
Та отож-бо.
Ще раз для тих, хто й досі не зрозумів для чого пропонується ця назва.
Єгипет (Давній) і Єгипет (сучасний, або Міср) — це як Русь і Росія, Македонія (давня) і Північна Македонія, Рим (Романія) і Румунія. Це зовсім різні країни, з різним населенням, культурою, мовою тощо.
Пропонується тільки замінити назву сучасного Єгипту, а не давнього.
Це як замінити назву сучасної Росії на Московщину, бо Росія — це грецька назва Руси, ба Русь — це не Росія/Московщина
Ще раз!
Піраміди, фараони, єрогліфи – єгипетські. А от сучасна влада, військо, народ, держава – місрійські, бо до єгипетських мають таке ж відношення, як російські до Руси
"місрійські"
Недолугий карлотвір.
Добре, який "долугий"?
Чому місрійський — недолугий!
Можете пояснити?
Можливо, було б правильніше місрин, місринський, на зразок грузин, грузинський; москвин, москвинський; русин, русинський тощо. Та тільки це не дуже красиво, немилозвучно.
Треба утворювати благозвучні слова, а не навмання, штучно мостити під свої правила
Мисер — звучить некрасиво
"Мисер — звучить некрасиво"
А як же гучить "миср"?
Теж, я його вилучив
—
Мисер — це як висер.
Додайте, будь ласка, наголос