окупант – займанець, обсадник.
окупація – займанщина, обсада.
Павло Штепа. Словник чужомовних слів І термінів. Монреаль ● Канада ● 1977 р.
ОККУПА́НТ ще за́йма́нець.
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 
r2u.org.ua: оккупант*
Якщо вже брати повний відповідник до слова occupant (той, що займає)
Не зовсім ясне походження і ймовірний германізм, хоча не виключена метатеза в «грабити», тоді наше
<Не зовсім ясне походження і ймовірний германізм, хоча не виключена метатеза в «грабити», тоді наше>
Ni, u ‹garbati› e coreiny *ga<r>b- œd *gab- u ‹gabati›, perueisno "xapati" ; /r/ e uirazist udig ("an expressive infix"). Sam coreiny *gab- teagneity do corenyœu *xap-, *çap-. V. SISM VI, 76-77: *gabati.
Габати → гарбати? Звідки там з'явилося «р»? Дивна етимологія від вас. Якщо це дійсно так, то подайте приклади такого розвитку в інших словах
<Звідки там з'явилося «р»? >
Isce raz citaite:
» /r/ e uirazist udig ("an expressive infix") «
___
<то подайте приклади такого розвитку в інших словах>
Uirazisti tuari tomou i sõty uirazisti cyto ne slédouiõty zagalnam pravilam zuõcopèrebégœu ("звукоперебїгів = звукових процесів"), togy ceasto taçi udéti ("вдїти = вставлені, вдіті, всунуті") zuõçi yaueaty ("явйать ~ являть") scêglui loucéyui. Ta deyaçi pricladi bui bouli: ‹dorscy› /dɔrʃt͡ʃ/ (Uzxœud Polésïa, Naddnéstreanscina) ← ‹dòscy› /dɔʃt͡ʃ/, ‹xarscy› /xarʃt͡ʃ/ (tamge) ← ‹xastya› /ˈxaʃt͡ʃa/, i, nacœuneç, zagalno védomoe ‹georstoco› /ʒorˈstʷɔkʷo/ ← *‹geostoco› /ʒoˈstʷɔkʷo/.
+