Творено мною яко мога прямо по [д.-]грецькому σημαντικα (множина середнього роду до σημαντικός). Хід творення є такий:
znac "σήμα (знак)" → znaciti "σημαίνω (значу)" | → *znacẽ/znacẽt(y)- *"σημας/σημαντ-" (активний дієприкм. теп. ч.; "значаче"), тобо "який значить" → + -yn-a "-ικ-α"; себо: znac-ẽt-n-a/znac-ẽc-yn-a = σημ-αντ-ικ-α. Новогрецьке слово є, правда, в тварі жіночого роду σημαντική. Дане руське слово може бути відмінювано за парадигмою слів жіночого роду однини на -a, для зручности, але слід мати на увазі, що тями техничні на -ics (ягел.), -ique (пран.) від грецького суфикса -ικ-, суть за понаджею середнього роду множини. У руській мові закінчення множини середнього роду називного відмінка є тотожне з закінченням однини називного жіночого роду ("вікнА" : "рукА").
Таким чином, се слово (й грецьке) значить точно: *"що тягне/стосує до значачого". Значення стосунку є передано чепенем -yn- (-n-), відповідаю такому же значенню грецького чепене -ik-. Саме слово є первісно адйектив, переведений у субстантив; тому відмінювання його є за зразком именників жіночого роду на -a.
Слова "значення, meaning, Bedeutung" та "семантика, semantics, Semantik" идуть часто взаємозамінно, й у певних контекстіх є їх взаємозаміна слушна. Й усе таки, різниця між йима є. Там, де різниця є, з слова "значення, meaning, Bedeutung" користаємо в вузькім розумінні, кажучи про конкретне значення (definition) слова; семантика же є не прямо дане значення, а скоріше звязки значеннєві та їх узаємодія. Значили би ті слова точно те саме, не було би потреби в слові семантика, отже не можемо просто замінити слово "семантика" словом "значення".
И ще, слово "семантика" не значить ино галузь, дисциплину чи віду — воно значить и саме значення в розумінні значеннєвих звязків, їх перебігу та взаємозвязків. Рівно ги йинші тями грецького походження на <-ика/-іка, -ics, -ique, -ική" (фізика, економіка, техніка, статика, політика тощо); "фізикою" зовемо й предмет віди й будову/стан/властивости организму, "техника" може бути й имя предмета й опис дії/методів/уміння виконання чого, "статика" може бути й имя предмета віди/вчіння/бадання й опис власности/поведінки тіл, и т.д. Се є важливо розуміти й не перекладати дану тему ("семантика") з доданням частини, що виразно каже на "віду, вчіння".
Словотвір-як процес утворення слів через зміни у часовому вимірі. Те, чим ми, власне, тут займаємось
Немає потреби прагнути знайти відповідник запозиченому поняттю одним словом, Україні притаманний опис речей, понять кількома словами. До прикладу, у нас "брат та сестра", у німців "гешвісткр"
Творено мною чепіньма -l- та -n- (← -yn-) від основи znaci- дієслова znaciti, з вихідним значенням за грястю таким же ги в данім тут же znacẽcyna/znacẽtna/σημαντική (σημαντικα), але мній точно передаючи грецьке слово, проте, віді, більш' органичне для руської мови. Основа з чепенем -l-, яку може бути товмачено яко перфективний дієприкметник (znacil/znacil- "значив/значил-"), або яко руський твар від пратвару *zna-k-i-dl- з чепенем оруддя *-dl- → рус. <-l-> — "те, що значило", "те, що значить". Чепінь <-n-> (← -yn-) передає, 6и в даних тут же <znacẽtna/znacẽcyna> значення стосунку/відношення. Таким чином, znacilna/znacilno є *"те, що стосує того, що значить".
Не знаю за вживання прикметника для перекладу, хай морфологічно й відповідає грецьому прикметнику "σημαντικα". Хоч у вкраїнській і відомі приклади вживання прикметників за ймена, але все одно дивакувато звучить. Мені, принаймні.
Судячи з суфікса "-ал-" (питальний), то таки, мабуть, суфікс "-ло" від інфінітивів "-ати", "-ити" (питати —> питало —> питальний).
<Хоч у вкраїнській і відомі приклади вживання прикметників за ймена, але все одно дивакувато звучить.>
Yix e znacyno bœulxe neigy gadaiete u rousscé.
<Судячи з суфікса "-ал-" (питальний), то таки, мабуть, суфікс "-ло" від інфінітивів "-ати", "-ити" (питати —> питало —> питальний).>
A de e cœuneç receinïa/muisli?
"... (питальний), то [є] таки, мабуть, суфікс..."
Yasno. Ay, tô e pocêp *-dl- tam.
—