Творено мною яко мога прямо по [д.-]грецькому σημαντικα (множина середнього роду до σημαντικός). Хід творення є такий:
znac "σήμα (знак)" → znaciti "σημαίνω (значу)" | → *znacẽ/znacẽt(y)- *"σημας/σημαντ-" (активний дієприкм. теп. ч.; "значаче"), тобо "який значить" → + -yn-a "-ικ-α"; себо: znac-ẽt-n-a/znac-ẽc-yn-a = σημ-αντ-ικ-α. Новогрецьке слово є, правда, в тварі жіночого роду σημαντική. Дане руське слово може бути відмінювано за парадигмою слів жіночого роду однини на -a, для зручности, але слід мати на увазі, що тями техничні на -ics (ягел.), -ique (пран.) від грецького суфикса -ικ-, суть за понаджею середнього роду множини. У руській мові закінчення множини середнього роду називного відмінка є тотожне з закінченням однини називного жіночого роду ("вікнА" : "рукА").
Таким чином, се слово (й грецьке) значить точно: *"що тягне/стосує до значачого". Значення стосунку є передано чепенем -yn- (-n-), відповідаю такому же значенню грецького чепене -ik-. Саме слово є первісно адйектив, переведений у субстантив; тому відмінювання його є за зразком именників жіночого роду на -a.
Слова "значення, meaning, Bedeutung" та "семантика, semantics, Semantik" идуть часто взаємозамінно, й у певних контекстіх є їх взаємозаміна слушна. Й усе таки, різниця між йима є. Там, де різниця є, з слова "значення, meaning, Bedeutung" користаємо в вузькім розумінні, кажучи про конкретне значення (definition) слова; семантика же є не прямо дане значення, а скоріше звязки значеннєві та їх узаємодія. Значили би ті слова точно те саме, не було би потреби в слові семантика, отже не можемо просто замінити слово "семантика" словом "значення".
И ще, слово "семантика" не значить ино галузь, дисциплину чи віду — воно значить и саме значення в розумінні значеннєвих звязків, їх перебігу та взаємозвязків. Рівно ги йинші тями грецького походження на <-ика/-іка, -ics, -ique, -ική" (фізика, економіка, техніка, статика, політика тощо); "фізикою" зовемо й предмет віди й будову/стан/властивости организму, "техника" може бути й имя предмета й опис дії/методів/уміння виконання чого, "статика" може бути й имя предмета віди/вчіння/бадання й опис власности/поведінки тіл, и т.д. Се є важливо розуміти й не перекладати дану тему ("семантика") з доданням частини, що виразно каже на "віду, вчіння".
»Значечна, значетна?«
‹Ẽ› e ‹ea› za staroiõ pravopissyõ, he u slovax: rebea (†rebẽ), ceasto (†cẽsto), deatel (†dẽtel), gealo (†gẽlo), leac (†lẽc), vuimea (†vuimẽ), scenea (†scenẽ), peata (†pẽta), readno (†rẽdno), seaber (†sẽber), teagti (†tẽgti), deveaty (†devẽty), xeatati (†xẽtati), zeabco (†zẽbco).
Ta tòcyna vuimóuva e dlia yna govora ci uzrazou (stress).
А морфеми -ач / -уч служать ино про дійні (від "дія"🙂) дієприкмітники?
Словотвір-як процес утворення слів через зміни у часовому вимірі. Те, чим ми, власне, тут займаємось
Немає потреби прагнути знайти відповідник запозиченому поняттю одним словом, Україні притаманний опис речей, понять кількома словами. До прикладу, у нас "брат та сестра", у німців "гешвісткр"
Як видно з прикладу (а також зі СУМу-11, наприклад), часто так, але тут не про це, тому не буду окремо всі. От давніша семасіологія точно тільки наука, за її взірцем можна слово глядіти. З другого боку, часто є якісь такі переходи значення, наприклад на сторінці біологічний (не про науку) щось таке обговорювали
Творено мною чепіньма -l- та -n- (← -yn-) від основи znaci- дієслова znaciti, з вихідним значенням за грястю таким же ги в данім тут же znacẽcyna/znacẽtna/σημαντική (σημαντικα), але мній точно передаючи грецьке слово, проте, віді, більш' органичне для руської мови. Основа з чепенем -l-, яку може бути товмачено яко перфективний дієприкметник (znacil/znacil- "значив/значил-"), або яко руський твар від пратвару *zna-k-i-dl- з чепенем оруддя *-dl- → рус. <-l-> — "те, що значило", "те, що значить". Чепінь <-n-> (← -yn-) передає, 6и в даних тут же <znacẽtna/znacẽcyna> значення стосунку/відношення. Таким чином, znacilna/znacilno є *"те, що стосує того, що значить".
Не знаю за вживання прикметника для перекладу, хай морфологічно й відповідає грецьому прикметнику "σημαντικα". Хоч у вкраїнській і відомі приклади вживання прикметників за ймена, але все одно дивакувато звучить. Мені, принаймні.
Судячи з суфікса "-ал-" (питальний), то таки, мабуть, суфікс "-ло" від інфінітивів "-ати", "-ити" (питати —> питало —> питальний).
<Хоч у вкраїнській і відомі приклади вживання прикметників за ймена, але все одно дивакувато звучить.>
Yix e znacyno bœulxe neigy gadaiete u rousscé.
<Судячи з суфікса "-ал-" (питальний), то таки, мабуть, суфікс "-ло" від інфінітивів "-ати", "-ити" (питати —> питало —> питальний).>
A de e cœuneç receinïa/muisli?
"... (питальний), то [є] таки, мабуть, суфікс..."
Yasno. Ay, tô e pocêp *-dl- tam.
—
Semiotics?