"В оповіданні Лесі Украінки «Пріязнь»... ось які польські слова: ... . В «Весняні Повіді» Чернявського: ... притомність (przytomność, сьвідомість) (Рідний Край, 36)" (І. Нечуй-Левицький. "Сьогочасна часописна мова на Украіні").
Кого з вас двох мають за майстра українського слова, до того й прислухаються.
Таки ні. Бо в Грінченка є речення з цим словом, записані в Лебединському повіті Харківської губернії й Полтавському повіті Полтавської губернії: r2u.org.ua: майстер .
Майстер — дійсно запозичення і дійсно з німецької мови, а от «притомність» та «свідомість» — аж ніяк.
Ви певно не зрозуміли моєї думки. Слова "майстер" і "шукать" справді німецького роду. І правда, що вони потрапили до української мови через польську мову. Я того й не заперечую. І не конче, що вони дістались української мови через Галичину, бо чи не всі землі, де жили українці, були тоді в Речі Посполитій, то й українські вояки звідусіль, а не тільки з Галичини, служили її володарям, і разом переймали слова з польської мови. Такі слова стали зрештою звісні в усіх українських говірках. Нечуй-Левицький же боронив нову українську взірцеву мову од людей, що вживали в письмовій мові слів, що потрапили до слововжитку меншої частини України, коли вона вже жила одрубним од більшої частини України державним життям, тож більша частина українців не знала й не вживала тих слів та инших мовних явищ. А ще письменник опирався вжитку чисто руських слів чи їхніх значіннів та инших мовних явищ, що їх пам'ятали в Галичині, та були забули чи взагалі ніколи не знали в підросійській Україні.
А ніхто й не каже, що воно німецьке. Нечуй-Левицький пише, що воно польське, незнане більшості українців підросійської України.
-
Суржик, і то бридкий. Годі вимахувати словником Білодіда, ну це ж явна калька рос. "размышление", не свідчена незалежними словниками:
r2u.org.ua: розмисел
Zadnye tuoryenïe wd tuarwf <necèuïe, necêuya> (SIRM IV, 105: нічев'я, tam ge: нечив'я, з нечев'я, з нечевля).
Slôuo <cêuïe> e wd corene ceu- (← *keu-) "ceuti" zu cepenem -ïe. Tuar <cêueinïe> e zu tuim ge cepenem -ïe wd terpnoho déyepricmetnika *cêuen wd déyesloua <ceuti> — *ceu-en.
Не знаю, чи свідомість польське, але таке ще слово можна вживати, бо свідучий — свідомий
goroh.pp.ua: Відати
Мені товариші уже ледь не погрожують щоб вилучив це слово. Кажуть, що польськість його це абсурд, і наводять приклад російського "осведомлять" а ще чеських та словацьких слів цеї ж структури.
Як усе важко :(
Я тут думаю, що може це дійсно не полонізм. Оскільки "усвідомлювати" це "брати до відома", від слова "відати", себто знати.
Nou i de e docaz ci poyasnyeinïe, ceomou se slovo leadscyeinïe e? Use, cyto ya vidiõ u SIRM (V, 194: ‹свідомий›), e "очевидно, запозичення з польської мови". Czx? 'Ocividno' iz ceoho?
Може й дійсно не полонізм, в обговоренні я навів деякі доводи, цікаво почути думку спільноти
Хоч i полонiзм, але я б залишив так само як смак, гвинт, гвинтiвка, цвинтар тощо