Значення слова

Тату — різновид боді-арту, зображення (малюнок) на шкірі живої людини або процедура його нанесення.

Приклад вживання

Технічно тату наносять ін'єкціями фарби в глибину шкіри, що зумовлює довготривалість — «вічність» таких малюнків.

Походження

англ. tattoo від полінез. tatau

Варіанти написання
татуаж
Слово додав

Перекладаємо слово тату

тілопис
6
набивка
6
таврик
3

зменшено-пестливе від «таврувати»

шкіро́пис
3

Шкіра + писати (тако означає «малювати»).
Як слова пере́пис, земле́пис, життє́пис, діє́пис, часо́пис, літо́пис, право́пис, руко́пис, само́пис.

кожо́пис
2

Кожа (забутий синонім до слова шкіра) + писати (тако означає «малювати»).
Як слова пере́пис, земле́пис, життє́пис, діє́пис, часо́пис, літо́пис, право́пис, руко́пис, само́пис.

strwcy (stroci/strôci, strwcïõ)
2

Див. коментар під: stréc, тут.

Творено мною від корене *strok- з парадигматичним *-y- (д.-рус. <-ь>); слово жіночого роду.

ирлéць
1

Синонім до слова "тавро"

stréc
1

{strʲi͡eʲk ~ ʃtrʲi͡eʲk ~ strik ~ ʃtrik}.

Віддієслівний именник; ← від дієлова strécati "колоти"; д.-рус. <стрѣкати> "колоть; жалить; вырезывать; делать нарезки; мучить; побуждать" (http://oldrusdict.ru/dict.html#; там, увівши: *стрѣк* див. и йинші слова зо значенням "наносити колоті зображення на тілі", "колоте зображення на тілі"). У новоруській мові відповідники з коренем *strēk- є наведено в ЕСУМ під статтями: стрикати (V, 442), а саме, передусім з <і>: <стрікати> "бризкати, прискати", <стрікнути> "ужалити". Форми з <е> та <и> в ненаголошенім складі суть двозначні: <е> ненаголошене може продовжувати як *<ѣ>, а тоді й вони тягли би до д.-рус. слів з коренем <стрѣк->, а може відбивати й рефлекс *<ь> спорідненої форми кореня *<стрьк-> (у ступени редукції), так само й <и> може відбивати як *<ѣ> після /r/ (пор. діалектну реалізацію: <ричка> "річка"), або різновид рефлекса *<ь> форми зо ступенем редукції *<стрьк-> — варіанта кореня *<стрѣк->. Инший фонетичний варіант є в руській представлено формами з <ш-> (ЕСУМ VI, 481: штрикати>). Инші споріднені корени з иншими голосними суть: *strok- — з *о в рус. <строка>, <строчити>, <стрічка> (див. ЕСУМ), д.-рус. слова з коренем <строк-, строч->, и, можливо з *u ( = д.-рус. <ъ> — *struk-: д.-рус.: стръкочениѥ "побуждение", проте первісність *u є тут під питанням – <ъ> в тім написанні може бути й просто крива передача форми з первісним *о; до такої ж двозначної форми може бути віднесено й рус. <штрокати> "рвати (про біль у кінцівках)" (ЕСУМ VI, 481; там же й <штрьокати> – <ьо> може бути рефлекс *<ь> корене *<стрьк->, див. вище).

Значення спеціальні: "наносити колоте зображення на тіло" – дієслово (в т.ч. як результат дії в формі пасивного дієприкметника з суф. <-н-> чи дієйменника з суф. <-ниє>), "колоте зображення на тілі" – йменник у Матеріалах Срезнівського найдемо тільки від коренів з *ē – <стрѣк->, та з *о — <строк->. Наведу засвідчені слова від сих коренів з такими, тобто пов'язаними прямо з поняттям "татуювання, тату, татуаж", значеннями (як їх дає Срезнівський):

настрѣканиѥ (имя дії) "нарезание; царапание",
настрѣкати (дієслово) "нарезать",
пострѣкати (дієслово) "нарезать",
стрѣкати (дієслово) "колоть, делать нарезки",
състрѣкати (дієслово) "делать уколы, надрезы",
строка (йменник) "нарезка; знак, знамение". Всі ті слова мають и йинші значення, але вони не мають сюди відношення.
Отже для передачі тями "тату, татуювання, татуювати, татуаж" исторично вірно є брати корени з *о чи з *ē. Я взяв корінь з *ē, оскільки корінь з *о є нині в руській мові вже зайнято різними тямами.

Саме слово <тату> (й похідні форми) походить из полинезийського слова з прямим значенням "колоти, штрикати~стрикати~стрікати". Від поняття "колоти, штрикати" були й у д.-грецькій именники: στίξις, στίγμα (відки в руській: <стигма>), які значили, крім иншого, саме "колоті (а також різані) зображення на тілі". Отже поняття татуювання було знано як давнім грекам, и в давній Руси.
Наведу цитати з Матеріалів Срезнівського, контекст яких однозначно говорить про "татуювання":

«Лицъ настреканія и дранія творяще»;

«Писаниі настрѣканъ да не створится въ васъ» («въ васъ» мається на увазі "на ваших тілах");

«И писменъ стрѣканъ не творите въ васъ»;

«Аще кто пострѣчеть знаменіе на челѣ своеⷨ и сажею натреть, поганыхъ бо ѡбычаи такъ.» – сей приклад, крім свідчення знайомости з самим поняттям, явищем, показує й ставлення церкви до його («поганыхъ бо ѡбычаи такъ»);

«назнаменавъшесѧ крьстьныими строками» ( ≈ "нанісши на себе колоті зображення хреста"; тут негативне, засудливе ставлення церкви ясно не випливає).

фарбошкір
0
шкірошкряб
0
тіломітка
0
тілик
0
тавро
0
сильна
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями