Значення слова

Тату — різновид боді-арту, зображення (малюнок) на шкірі живої людини або процедура його нанесення.

Приклад вживання

Технічно тату наносять ін'єкціями фарби в глибину шкіри, що зумовлює довготривалість — «вічність» таких малюнків.

Походження

англ. tattoo від полінез. tatau

Варіанти написання
татуаж
Слово додав

Перекладаємо слово тату

тілопис
6
Луком 11 січня 2015
21 січня 2021

+++

16 січня

Був поставив уподобу, але згадав за вид митецтва "bodypaint/bodypainting", де якраз це слово підійде набагато краще.

набивка
6
Михайло Тітов 11 січня 2015
21 січня 2021

Особисто мені це слово не подобається через те, що воно походить від жаргонного «набивати» (тим паче, суто московського походження).

23 січня 2021

Втім tattoo походить від полінезійського слова зо значенням "бити (= набивати)"...

23 січня 2021

От через московську ми получили кальку. Що злого, коли своє влучніше слово придумати?

23 січня 2021

Та й що за любов московитів до цього "-ка"? Мандавош ка, фуфай ка, каравай ка.

23 січня 2021

<Крадіжка> з любови "московитів" до <-ка> є?

23 січня 2021

От через московську ми получили кальку. Що злого, коли своє влучніше слово придумати?

Невідомо, чи така сама калька би не була й без її посередництва... Кінець кінцем, мотивація є та сама й у мові джерелі.

26 січня 2021

Крадіжка є, а ще є крадіж - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24486-kradizh.html#show_point
Уже те, що слово гучить саме "набивка", а не "набій", "пабій", "биттєпис", "битка", "набиток", ще якось свідчить, що це буква в букву сколиця з московської мови.

таврик
3

зменшено-пестливе від «таврувати»

Луком 11 січня 2015
шкіро́пис
3

Шкіра + писати (тако означає «малювати»).
Як слова пере́пис, земле́пис, життє́пис, діє́пис, часо́пис, літо́пис, право́пис, руко́пис, само́пис.

21 січня 2021

+

21 січня 2021

+

21 січня 2021

"Шкіра" - галицьке слово, з польського "skóra". Утім, і негалицька "шкура" звідти само, тільки в одному випадку замінили, як водиться, польське "ó" на наше "і", а в другому перейняли й вимову голосного. Наше слово - "скора" (давніше) чи "шкора" (новіше).

21 січня 2021

Гіпотеза польського походження слова "шкіра" непевна, адже відки тоді взялося російське "шкура"? Теж полонізм?

21 січня 2021

"Шкура" не тільки московське, а й українське слово, а "шкіра" прийшла з колишньої підавстрійської України. Ось що про "шкуру" пише Фасмер: https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-16440.htm#:~:text=%D0%B8%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA

21 січня 2021

Але ж є слово "крій", де "а" перейшло в "і". І слово "заміж", де "у" перейшло в "і".

21 січня 2021

У слові "крій" не "а", а "о" перейшло в "і", опинившись в (умовно) закритому складі. У слові "замужъ" ненаголошене "у" в помилково поклали за ненаголошене "о", і воно через те перетворилось на "і". В обох словах голосний міститься в закритому складі. І це все однаково не одміняє того, що "шкіра" - галицьке слово.

21 січня 2021

Єлисій десь писав про слова на взір кінець, горілиць, вісім, вітець, усюди відкритий склад.

21 січня 2021

І що з того, що крій = край? У давнину були дві одміни того самого слова - "крои" і "краи", то одна з їх і змінилась на "крій".

21 січня 2021

Усюди одкритий склад, що переходить у закритий, коли одмінювать ті слова. Тож вимова колишнього "о" в закритому складі далась узнаки на його вимові в одкритому складі.

21 січня 2021

Скора (шкора) в родовому відмінку дасть скір (шкір).
Просто дуже мені жаль візьметься на душу, якщо виявиться, що шкіра це таки польське слово :(

21 січня 2021

<Єлисій десь писав про слова на взір кінець, горілиць, вісім, вітець, усюди відкритий склад.>

Так, то є наслідок морфології... Хоча вторинний та все таки чинник на тлі питомім.

21 січня 2021

А яка Ваша думка про слово шкіра?

21 січня 2021

Тобто одна одміна слова з 14. А в словах "кінець", "ніготь", "вісім" тощо - 13 із 14. Тут нема чого й порівнювати. А тепер порівняйте "шкуру" із спорідненим словом "скорина" / "шкорина".

21 січня 2021

Моя думка - воно в будь-якому разі не потрібне. У говірках більшої частини України його не знають (там кажуть "шкура"), а як одновити вимову першого голосного згідно з історичною будовою цього слова, то дістанемо "скора" / "шкора".

21 січня 2021

<Тобто одна одміна слова з 14. А в словах "кінець", "ніготь", "вісім" тощо - 13 із 14.>

Не тямлю що значать ті числа...

21 січня 2021

<Але ж є слово "крій", ...>

Яке саме слово Ви маєте на увазі? Прислівник чи йменник?

22 січня 2021

"Не тямлю що значать ті числа..."
Це я одповідав Карлові-Францеві на те, що голосний у давнішому слові "скора" міг змінитись тільки те, що з усієї парадигми одмінювання голосний тільки в род. одм. множини опинитися в закритому складі.

22 січня 2021

Але є чимало слів инших де */о/ в "відкритім" складі було тільки в одній формі, прийнявши "гармонізованого" виду за більшістю форм відмінювання, напр. <кінець>.

22 січня 2021

<А яка Ваша думка про слово шкіра?>

Yé te slofo imõ za pitome.

22 січня 2021

Я ж саме ці слова й порівнював передніше із словом "шкура". Бо в його є тільки одна одміна з усієї парадигми одмінювання, де давній "о" опинився в закритому складі, проти 13 в словах "кінець", "ніготь" тощо. Тож я й не виджу значного приводу, щоб голосний у слові "скора" змінився на українському ґрунті.

21 січня 2021

<І це все однаково не одміняє того, що "шкіра" - галицьке слово.>

КФЯЙ, oto bacite? To ne ganîte pac za »Caçapostan«...

22 січня 2021

"КФЯЙ, oto bacite? To ne ganîte pac za »Caçapostan«..."
А про це розмовляйте самі з собою. 👋

16 січня

Уподоба.

кожо́пис
3

Кожа (забутий синонім до слова шкіра) + писати (тако означає «малювати»).
Як слова пере́пис, земле́пис, життє́пис, діє́пис, часо́пис, літо́пис, право́пис, руко́пис, само́пис.

21 січня 2021

+++

16 січня

Якшо це слово ше досі використовують, то вподоба.

strwcy (stroci/strôci, strwcïõ)
3

Див. коментар під: stréc, тут.

Творено мною від корене *strok- з парадигматичним *-y- (д.-рус. <-ь>); слово жіночого роду.

אלישע פרוש 22 травня 2021
16 січня

Уподоба. Пропоную також додати "строча/штроча". Більше милозвучно, ніж "стріч/штріч".
"Стрик/штрик" то дуже вдалий корінь для тату.

ирлéць
1

Синонім до слова "тавро"

Ні те, ні се 6 серпня 2018
stréc
1

{strʲi͡eʲk ~ ʃtrʲi͡eʲk ~ strik ~ ʃtrik}.

Віддієслівний именник; ← від дієлова strécati "колоти"; д.-рус. <стрѣкати> "колоть; жалить; вырезывать; делать нарезки; мучить; побуждать" (http://oldrusdict.ru/dict.html# там, увівши: *стрѣк* див. и йинші слова зо значенням "наносити колоті зображення на тілі", "колоте зображення на тілі"). У новоруській мові відповідники з коренем *strēk- є наведено в ЕСУМ під статтями: стрикати (V, 442), а саме, передусім з <і>: <стрікати> "бризкати, прискати", <стрікнути> "ужалити". Форми з <е> та <и> в ненаголошенім складі суть двозначні: <е> ненаголошене може продовжувати як *<ѣ>, а тоді й вони тягли би до д.-рус. слів з коренем <стрѣк->, а може відбивати й рефлекс *<ь> спорідненої форми кореня *<стрьк-> (у ступени редукції), так само й <и> може відбивати як *<ѣ> після /r/ (пор. діалектну реалізацію: <ричка> "річка"), або різновид рефлекса *<ь> форми зо ступенем редукції *<стрьк-> — варіанта кореня *<стрѣк->. Инший фонетичний варіант є в руській представлено формами з <ш-> (ЕСУМ VI, 481: штрикати>). Инші споріднені корени з иншими голосними суть: *strok- — з *о в рус. <строка>, <строчити>, <стрічка> (див. ЕСУМ), д.-рус. слова з коренем <строк-, строч->, и, можливо з *u ( = д.-рус. <ъ> — *struk-: д.-рус.: стръкочениѥ "побуждение", проте первісність *u є тут під питанням – <ъ> в тім написанні може бути й просто крива передача форми з первісним *о; до такої ж двозначної форми може бути віднесено й рус. <штрокати> "рвати (про біль у кінцівках)" (ЕСУМ VI, 481; там же й <штрьокати> – <ьо> може бути рефлекс *<ь> корене *<стрьк->, див. вище).

Значення спеціальні: "наносити колоте зображення на тіло" – дієслово (в т.ч. як результат дії в формі пасивного дієприкметника з суф. <-н-> чи дієйменника з суф. <-ниє>), "колоте зображення на тілі" – йменник у Матеріалах Срезнівського найдемо тільки від коренів з *ē – <стрѣк->, та з *о — <строк->. Наведу засвідчені слова від сих коренів з такими, тобто пов'язаними прямо з поняттям "татуювання, тату, татуаж", значеннями (як їх дає Срезнівський):

настрѣканиѥ (имя дії) "нарезание; царапание",
настрѣкати (дієслово) "нарезать",
пострѣкати (дієслово) "нарезать",
стрѣкати (дієслово) "колоть, делать нарезки",
състрѣкати (дієслово) "делать уколы, надрезы",
строка (йменник) "нарезка; знак, знамение". Всі ті слова мають и йинші значення, але вони не мають сюди відношення.
Отже для передачі тями "тату, татуювання, татуювати, татуаж" исторично вірно є брати корени з *о чи з *ē. Я взяв корінь з *ē, оскільки корінь з *о є нині в руській мові вже зайнято різними тямами.

Саме слово <тату> (й похідні форми) походить из полинезийського слова з прямим значенням "колоти, штрикати~стрикати~стрікати". Від поняття "колоти, штрикати" були й у д.-грецькій именники: στίξις, στίγμα (відки в руській: <стигма>), які значили, крім иншого, саме "колоті (а також різані) зображення на тілі". Отже поняття татуювання було знано як давнім грекам, и в давній Руси.
Наведу цитати з Матеріалів Срезнівського, контекст яких однозначно говорить про "татуювання":

«Лицъ настреканія и дранія творяще»;

«Писаниі настрѣканъ да не створится въ васъ» («въ васъ» мається на увазі "на ваших тілах");

«И писменъ стрѣканъ не творите въ васъ»;

«Аще кто пострѣчеть знаменіе на челѣ своеⷨ и сажею натреть, поганыхъ бо ѡбычаи такъ.» – сей приклад, крім свідчення знайомости з самим поняттям, явищем, показує й ставлення церкви до його («поганыхъ бо ѡбычаи такъ»);

«назнаменавъшесѧ крьстьныими строками» ( ≈ "нанісши на себе колоті зображення хреста"; тут негативне, засудливе ставлення церкви ясно не випливає).

אלישע פרוש 21 травня 2021
фарбошкір
0
Василь Тодоров 6 січня 2015
шкірошкряб
0
Луком 11 січня 2015
тіломітка
0
Луком 11 січня 2015
тілик
0
Луком 11 січня 2015
тавро
0
Ні те, ні се 22 січня 2020
сильна
0
Irina Filiuk 20 травня 2021
укола; уколиво; уколотва
0

У-/в- (у середину) + колоти + -а/-иво/-тва.
Те, що вколюють.
Мені особисто найбільше до вподоби "укола" й "уколиво".

Тату майстер — укі́л(ь)ник, укол(ь)а́р (на зразок "коляр" — той, хто заколює свиней), уколі́й, уко́лець.
Тату майстриня— укі́л(ь)ниця, укол(ь)а́рка, уколі́йка, укол(ь)чи́ня, уколи́ня, укі́лка.
Тату салон — укі́л(ь)ня, укол(ь)а́рня, уколі́йня, (уколе́чня?).

Anton Bliznyuk 16 січня
угла; угола; уголиво; уголятва
0

У-/в- (у середину) + углити/уголяти/уголювати (новотвір) + -а/-иво/-тва.

Від новотвору "уголяти/уголювати" (засаджувати/встромляти голку; протикати голкою; тицяти глою) зі суфіксом "-иво" (прясти —> прядиво; морозити —> морозиво; пити —> пиво; варити —> вариво) або "-тва" (кля(с)ти —> клятва; молити —> молитва; бити —> битва; брити —> бритва), де віддієслівний іменник за значенням дії чи процесу переходить у йменник зі значенням наслідоку процесу, чи чогось, що стосується самого процесу/дії (як ось "бритва"). Дайте знати, якшо такий суфікс не правильно використаний.

Тату майстер — уго́л(ь)ник, угл(ь)а́р, уголка́р (на зразок "голкар" — людина, що виробляє голки), углій, угле́ць.
Тату майстриня — уго́л(ь)ниця, угл(ь)а́рка, уголка́рка, углі́йка, уголчи́ня, уго́лка, угли́ня.
Тату салон — уго́л(ь)ня, угл(ь)а́рня, уголка́рня (на зразок "голкарня" — голкова майстерня).

Таке слово, правда, підходить лише для тих тату, де шкіру протикають голкою. Для таких тату, які просто наносять на шкіру, як от хна, то треба інше слово (хнові тату взагалі називають тату?).

Anton Bliznyuk 16 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями