Творено від "зело", яке споріднене зі "зелений". Звідти й "зілля".
Використовую суфікс "-ва".
(Можливо також "зельва", оскільки походить від "зело").
<Можливо також "зельва", оскільки походить від "зело").>
Coli <зельва> e [ˈzɛlʲwɑ], to ne mogeity, a coli [zelʲˈwɑ ~ zeʲlʲˈwɑ ~ ze͡i̯lʲˈwɑ], to mogeity.
И про рослину, и про листя. А чай у широкім товці — бильвар.
Але чай не тільки зелений, а зілля дуже й дуже широке значення має. Мені здається саме для конкретного напою треба більш конкретна назва, тому внизу пропоную листянник (чай роблять же не з трав, як більшість зілль, а з листя, і листя буває різне, тому можна також узагальнити "листянний навар")
Словарь Грінченка 1909р.
Травня́к — Настойка на разных травах.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59115-travnjak.html#show_point
Творено від "зело", яке споріднене зі "зелений". Звідти й "зілля". Таке слово (зелина) вже існує під значеннями "травина" та "зелень". Гадаю можемо надати слову нового значення.
Тобто те, що зроблене зі зели (зелені).
Так як чай - це вивар з листя (звісно, в ньому можуть бути окрім листя інші складники, але саме листя є обов'язковим).
Настій якої-небудь рослини на окропі. (Словник української мови у 20 томах) --- "При захриплості від простуди.. шию обв’язують теплою хусткою і на ніч випивають напар липового цвіту, "(Словник української мови в 11 томах" Слово вживається без додаткового "з", себто, не "напар з м'яти", а "напар м'яти", "напар чорного чаю", "напар зеленого чаю".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6104-vystojalka.html#show_point
Насправді це синонім настоянки, але як слова схожі, можна надати їм різних значінь.
За Словарем Уманця, Спілки це напій саме "на травах, бруньках, коріннях, листях то-що".
Добрий листяк - ПИТНИ́Й + годиться
Недобрий листяк - НЕПИТНИ́Й -
Питомий неологізм для означення напою суто з чайного листя (Camellia sinensis), оскільки трав'яні напої логічно називати трав'яниками, і навари можуть бути різними, а слово чай є запозиченням, тому конкретизація що це саме листянник чи листянний навар був би доречнішим
Відвар з листя Чайного дерева. Чай. Спочатку треба назвати по-іншому дерево, а потім перейменовувати чай.
Для чего калькувати?
Isce odin 'mõder' cto leubity slovo "calycouati" i ne vésty pravilna'ho znacyeinïa.
I cyto za '‹чего›'? Tô e neroussca móuva. I coli ouge xotiete laditi pœd daunyõ ci peruésnõ móuvõ, to ‹dlya› (*‹dylya›) peruésno ne znaci "for ( ≈ for the sake of); für; propter", a "along, according to (← *"at length of, continuing"), a "for; für; propter" bé ‹délya› — po imeni: ‹ceoho délya› "what for; wofür" ci ‹pro› — ‹prœucy?› (*pro ky?) "what for, wofür", abo ‹nacy› (*nō ky?) ci zacy (*zō ky?).
А може хай його таки в чистилище
Від слова "БИЛина"(зілля, травинка, бадилля):
r2u.org.ua: билина Коренем слова "билина" є "бил", а "л" пом'якшую, бо вона пом'якшена в словах "биль", "бильник" і "биль-трава":
r2u.org.ua: биль Корінь "ВАР" додаю, бо воду спочатку варять, потім вона закипає і вже далі нею запарюють, а деякі різновиди чаю ще й кип'ятять, цебто проварюють. І цей корінь є у таких природних словах як "вивар":
r2u.org.ua: вивар і "узвар":
r2u.org.ua: узвар
Краще вже чай.
Ньи.
Билина це не будяки, бадилля і бур'яни? Виходь шо то трава, а для трав'яних наварів логічніше сказати трав'яник (або оцей бильвар, дуже й дуже підходить). Але для кит. ча, що є саме листьовим напоєм потрібне уточнення походження що відрізняється від травяних, тому пропоную внизу саме листянник чи листові навари (бо вони наварюються)