А в нормальному значенні це слово ніяк з крадійством не пов'язане
часом кажуть «цвіт нації»
Субстантивація дієприкметника пасивного жіночого роду від дієслова uibrati "вибрати"; див. мій коментар тут в обговоренні, та uibwr, uibor-; uibora тут (и посилання під тим).
Жіночий рід є ту дано на заснові вихідного сполучення *uibrana uerstua, дослівно "вибрана верства".
Відмінювання за парадигмою іменників жіночого роду на -а (ги: gœna, réca, rõca тощо):
однина:
Nom.: uibrana
Gen.: uibranui
Dat.: uibrané
Acc.: uibranõ
Loc.: uibrané
Instr.: uibranoiõ
множина:
Nom.: uibranui
Gen.: uibran
Dat.: uibranam
Acc.: uibranui
Loc.: uibranax
Instr.: uibranami.
Краще підходить, ніж російське "сливки общества", яке більше асоціюється зі сметаною, бо позначає верхівку суспільства на противагу низам.
Желехівський І, 69: ви́бір, ви́бірка "Auswahl" (https://www.duden.de/synonyme/Auswahl; синонімім до Elite).
Вимова може бути різна відповідно до різних говірок. Диграф <ui> позначає голосну фонему на місці прасл. *ū, *ui, *ons, якій у д.-рус. кирилиці відповідала літера <ъі> (за походженням диграф <ъ+і>). На початку слова вона автоматично передбачає протезу [w], що в кириличнім письмі позначається літерою <в>; в моїм письмі латиницею я ту протезу не позначаю, оскільки вона є там сама собою ясна. Літера <w> позначає голосну фонему на місці прасл. *о перед слабим редукованим. Обидві фонеми можуть мати різні рефлекси (різну вимову) в різних говірках. Літери <b> та <r>, гадаю, пояснювати не треба.
Вибранство - вибрана частина суспільства. Вибрана за якимось властивими їй рисами: наукове вибранство, творче вибранство, владне вибранство, тощо. Спосіб словотворення притаманний нашій мові - див. "панство". Похідні слова: вибраний (кращий, відбірний - елітний), але вибранський (той що належить вибранству - елітарний).
навіщо вигадувати велосипед, якщо слово вже вкорінене у вжитку?
і не пурист, а тепер — чистомов 😀. шалено плюсую (якби тут було таке можливо), синоніми тільки збагатять мову. Наприклад люблять хвалитись скільки у нас синонімів до «завірюха» чи «горизонт». Кожен варіант має свій відтінок, роблячи мову виразнішою
Приклад:
Світочі вкраїнського народу потерпали від комуністичних репресій, більшість згинула в радянських концтаборах на Далекому Сході.
"Я не сві́точ, не Месі́я, їх від згуби не відкуплю (Франко)"
Походить від др. свѣтꙑчь, що значить "спомлоскип".
Я не про слово, а про семантичний розвиток, зміну товку.
I cyto coli inxi slouéne ne trebouiõty? Pisal eimy ouge pro izoglosui. Citali’ste?
Докази? Бо так будь-який суржик можна захистити.
Бо думає про себе: 《я пуп Землі》. А про льудину з совістьтьу в позитивному значеньньі треба казати цвіт народу.
Тяма "еліта" не значить передусім "най- кращу/ліпшу" верству чи верхню верству, перек товмаченням. Тому й творені від питомих корін в инших мовах, осточ вірм. վերնախավ ← վերին "верх", чи сум. parhaimmisto ← paras "ліпший" є мотивовано криво. Головна денотація тями "еліта" є "вибрана (верства)". Оскільки в тями сеї може бути й позитивна й негативна конотація, конотації "верхівка", "ліпше" суть суб'єктивні, вторинні та супровідні. "Елітою" може бути звано й геть неактивну, непримітну верству, групу тощо, маючи на увазі зокрема її сегрегованість, неінклюзивність тощо, яка не конечно мусить бути зумовлена об'єктивно кращими, ліпшими якістьми, чи об'єктивними вимогами до таких якостей, и не конечно переслідує мету посісти верхівку суспільства.
Тому єдино вірна мотивація, творячи слово від питомого кореня, ту може бути тільки від тями "вибрана [верства]", так само як и саме слово élite "вибрана", дієприкметник пасивний від élir "вибрати", від лат. eligere (*ex-legere) "вибрати, вибирати".
r2u.org.ua: элит*
ЕСУМ: чоло́ "все найкраще, добірне".