—
В сучасній мові нема прикладів подібного словотвору
Кубань, Волинь; Бретань?
Нови(и) Калѣдони
лат. Calēdonēs → д.-рус. *Калѣдони з адаптацією лат. /eː/, як {ѣ}.
Ой, забув зірочку поставили) 😃
Ех, шкода
)))
«-e -a»
Nacy e perevesti u niyac rœud? Na /-ʲːa, -ja/ imemo i imena geonotya, na pr. ‹bratïa› /ˈbratʲːa/ = /ˈbratɪja/ — ona, a iesce: ‹badïa›, ‹popadïa›, ‹porodielïa›.
Але землі з таким кінцем тільки ніякого роду
«Але землі з таким кінцем тільки ніякого роду»
Aha, Vui'ste za Poliessiémy, Zaliessiémy, Podœlliémy, Pocõttiémy, Carpattiémy, Zaporoggiémy, Pomœrriémy tc.? Slouxyno, izgoden eimy.
Нова(ꙗ) Калѣдонїа
лат. ‹Calēdonia› → д.-рус. ‹Калѣдониꙗ / Калѣдоньꙗ› з адаптацією лат. /eː/, як {ѣ}.
А звідки ви взяли, що слово з латини? Можливо бралося з пранцузької, то там вимовляється звичайне "е".
»А звідки ви взяли, що слово з латини? Можливо бралося з пранцузької, то там вимовляється звичайне "е".«
Ne viemy cyto ou Vas “yzvuicieyne e” e, atge coli /ɛ/, to Vach sloux e prodau Vas: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Calédonie#French, ba, tout: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Nouvelle-Calédonie#French e i zvõcoperepisy cde vidco e yac phraneçscà móuva ròzlõciaié /ɛ/ ta /e/ he dvie ocremœi zveagymeni. Togy bõdy i yz phraneçscoï mouvui cerpano, viedgiyscui bie [e] blizj zvõcœm za pisymeamy ‹ѣ› neigy za ‹є› u d.-rous. ta ser.-rous. — [i͡e], [(ʲ)e(ʲ)/ proti /ɛ/.
Sõty i dieystvno viedomui u dauniax pameatcax nastoyui iz storonscomy |e(ː)| pristorcenomy iz ‹ѣ› u rous., por.: õgorscoe imea corolia ‹Béla› /beːlɒ/ → d.-rous. ‹Бѣла› (1229), st.-lead. imenotcarui: ‹Bénko› → ser.-rous. ‹Бѣнко› (1399, Ilvœu) i ‹Бєнко› (1398, Colomuya), ci ‹Alżbiéta› → ser.-rous. ‹Алжбѣта›, niem. imea ‹Herbert› → d.-rous. ‹Гѣрьбортъ› (Hipatieusca lietopisy 1254), st.-lead. ‹kanclérz› → ser.-rous. ‹канслѣр̑ь›, st.-lead. ‹kierlész› ( ← gr. κύριε ελέησον ‘gospodi pomilouy') → ser.-rous. ‹кєрлѣшь› (Hip. l.-p., 1249), roum. ‹Sighet› /siget/ (ne /sigɛt/) → ser.-rous. ‹Сигѣтъ› (1404).
