Від слова "нагий".
Кожен слов'янський суфікс именниковий, зокрема їх функції семантичні, до яких граматичних категорій котрий из їх долучається, приклади слів у різних слов'янських мовах, у т.ч. яким конкретним слов'янським мовам який суфікс є властив, походження їх тощо, є описано в праці Ф. Славського (F. Sławski, Język prasłowiański), починаючи сторінкою 58 (після огляду тематичних суфіксів дієслів).
Конкретно суфікс -eç (← прасл. *-yk-o-s) є розглянуто в розділі (під заголовком Suf. -ьcь) на стор. 99 тої праці. Прошу показати місце (місця) з того розділу, яке (які) обгрунтує (обгрунтують) його вжиток у данім Вами тварі <нажець>.
Дайте альтернативу українською мовою, чи нехай на крайний кінець російською, не всяк українець польську має знать.
Той труд є йно лядською. Лядську не йме вісти кожен, але труд той име знати кожен, хто питає ту творити слова.
"Той труд є йно лядською. Лядську не йме вісти кожен, але труд той име знати кожен, хто питає ту творити слова."
Рупа логіка, мови не віси, але знати труд маєш, хоч розбийся.
A cyto imõ ya déiati?
Від слова "нагий".
Прошу яснити семантичну мотивацію прикметникового суфикса *-yn-? Що він дає, коли вже саме nag- є прикметник?
Так нудист є іменником. Корінь "наг" та суфікс "ник", щоб слово було іменником. Невже тут якась помилка? Чи правильно я Вас розумію, що без "*-yn-" правильним на Вашу думку словом буде "нажик"?
Ище раз:
1) nag є вже прикметник;
2) -yn- є суфікс прикметників
3) відповідно, nag-yn- є прикметник від прикметника – що такий плеонастичний прикметник має значити?
4) и суфікс є не -nik; там суть два суфікса: -yn- – прикметників, й -ik – именників.
5) Я не кажу передом, що там є "помилка". Що взагалі значить "помилка"? Я Вас прошу пояснити семантичну мотивацію словотвору. Можливо Ви дасте розумне обгрунтування, тоді й побачимо. Хоча я гадаю, що розумного обгрунтування там бути не може. Не стане наліпити суфіксів та префіксів – вони мають надати слову певного семантичного обсягу.
Ви вже пробачте, але якщо в праслов'янській мові "-ник" був суто суфікс для прикметників, це не значить, що в українській мові має бути так. Щойно переглянув, і є багато слів на "-ник", які не є од прикметника. Ось, перелічу ті кілька, що знашов-
Ведме́дник "вожатый медведей", але слова ведме́дний нема.
Бульб’яник "метелик мертва голова", але нема слова бульб'яний.
Бавовник "хлопчатник", слова бавовний нема.
Глушни́к "глушична рослина", але нема слова глушний.
Голешник "игольнык", але нема слова голешний.
Гусятник "пастух гус", але нема слова гусятний.
Це коли я вірно зрозумів Вашу претенсію.
<...якщо в праслов'янській мові "-ник"...>
У трейтє, нема суфикса -ник; там суть два (ДВА) суфикса: -н-, та -ик.
___
Що Ваших прикладів,
<ведме́дник> – "ведмідь/медвідь" не є прикметник, а "наг" є; и прикметник зо суфиксом -н- від слова "ведмідь/медвідь" таки є (Желехівський І, 432: медве́дний);
<бульбяник> – "бульба" не є прикметник, а "наг" є, и чепінь є ту не *-yn-, а *-ēn-. Творити прикметник від "наг" не потребуєте ще якого чепене, "наг" бо є вже прикметник, а "бульба" не є прикметник; крім того, є така явь субстантивація адйективів – її може бути досягнуто просто зміною значення прикметника в именник (через первісну амбивалентність їх, на пр. <рука> – що? → <рука> – яка?), або морфологично – долученням субстантивного чепене до прикметника (ще раз, "бульба" не є прикметник);
<бавовник> – ту є <н> не чепінь, а часть корене слова "вовна";
<глушник> – прикметник *<глушний> таки є в <заглушний, оглушний> (ЕСУМ І, 530: глухий); тут є прикметник *<глушний> від дієлова "глушити", а не від прикметника "глух";
<голешник> – 1) "голка" є йменник, а не "прикметник", и 2) прикметник *игълъч-ьн-ъ таки є – його вжито, на пр., в ЕСУМ (І, 549, під: голка), як пояснення новоруською стсл. слова <игълинъ>, див. там);
<гусятник> – "гуся" є йменник, а не прикметник, а "наг" є прикметник.
Отже, в усіх Ваших прикладіх є виходже слово НЕ прикметник.
Ага, отже Ви про се. Бо я зінтерпритував Ваші слова, що навпаки "-ник" потребує ТІЛЬКИ прикметника.
Але досі не розумію Вашого ремсту. Адже зі словом стоногий маємо і слово стоніжник, зі триногий маємо триніжник, з дужий маємо дужник, з многий маємо множник.
Томите ня своїми приклади мимо.
Що "адже"? Слова "нога", "дуга" суть передусім именник, не прикметник. Слово "наг" є передусім прикметник. Провірили'сте сам слово "триніжник", перше ніж ставити його в приклад? Провіривши, виділи бисте сам, оже воно значить те саме що твар <триніжок>, а <триніжок> значить те саме що <триніг>, яке й є в истоті переведений в именник первісний прикметник безудий ("нечленний") — "триніг = триногий". Різниці значення між "триніжник" и "триніг", отже, нема; ино "триніжник" є, віді, пізніший твар, и крім того, може, виниклий не без уливу вятського "треножник".
Про "множник". Провірили'сте, чи є в якій сусідній слов'янській мові (вятській чи лядській передусім) слово від корене *munog-, ставлене з такими же чепіньми? Ко бисте провірили, виділи бисте в лядській слово <mnożnik>. Оже в тварі <мнОжник> хибить ладжене *о перед *ь, веде на його лядськість. Отож и сі приклади суть нетякли.
Гаразд. У такім разі даруйте за Вами витрачений час. Я думав усе простіше, є багато слів з "-ник" які позначають об'єкт, отже будь-яке слово можна на такий шиб перешити. А виявляється, що ні.
Жаль хіба, що я не володію цією лядською мовою, щоб міг Język prasłowiański у свобідний час перечитати.
Той труд не є про "досуже читання". Про того, хто питає ту творити слова, йме то бути довідник під рукою. Я до єї звертаюся що раз, провіряючи тяклість якого чепене в якім слові.
Дуже шкода, що я не знаю польську мову :( Була б надія перекласти.
Але Ваша непохитність у питаннях логіки словобудови мені до вподоби.
Від слова "нагий".
Прочитайте розділ у Ф. Славського про суфікс -yça (F. Sławski, Język prasłowiański, стор. 101: Suf. -ьca), й покажіть місце в тім розділі, яке обгрунтовує семантичну мотивацію його вжитку в данім тварі для передачі даної ту тями "нудист".
А се джерело є українською чи хотя би українською мовою?
<...українською чи хотя би українсько...>
Що маєте на увазі??
Не те хотів написати. Українською чи хоча би російською.
Лядською.
Від слова "голий".
Те, що Ви напишете, що воно є від "голий", нічого не пояснює про семантичну мотивованість даного твару <гільник>. Те, що в основі є прикметник "голий", є ясно й так. Не ясно є, чому воно є творено саме в такий спосіб. "Голий" уже є прикметник. То нащо є додати ще прикметниковий суфікс -yn- до вже готового прикметника? Скидається на якийсь морфологічний експромт.
Утворено від слова "голий", за допомогою суфікса "іст", відповідно до назв послідовників інших культурних рухів/стилів життя.
нудизм, відповідно, – "голізм".
Уже не пам'ятаю відки взяв приклад, у мене вони записані в зошиті (там ціла купа слів). Міг ще як записував помилитися, а якщо воно так, то прошу пробачення в знавців чеської.
Коли нема нич ліпшого, прошу користати принаймні з сього словника чеської мови: https://slovnik.seznam.cz/preklad/anglicky_cesky/nudist .
Щиро кажу Вам спасибі.
ГОЛЯ́К ходить голяка
—
Голяк — гіперонім
Нудист — гіпонім
Голяком може бути й не нудист. Напр., в лазні чи в душі всі голяки, та чи вони нудисти по природі. Я вже не кажу про маленьких голих дітей.
До того ж, голяк — убога людина, злидар. Чи можна так сказати про всіх нудистів? 🧐