Дорадянські словники цього слова не знають, уперше слово з'являється у радянських словниках:
r2u.org.ua: повседневность Зведений словник застарілих та маловживаних слів теж подібного слова не знає:
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#P З чого робимо висновок, що слово скалькували з мови московської в часи "зближення братніх мов".
Можливо. Але тоді "хмарочос" і тсячі інших слів теж доведеться відкинути, бо ж - калька. Думаю, маємо віддавати перевагу своїм питомим кореням, втіленим у своєму ж словотворі (на зразок "читабельних записок завідуючої кафедрою"). Інакше скотимося до мовного фарисейства.
Хмарочос є калькою з німецької мови, а не з російської (власне, російський "небоскреб" це така сама калька звідти ж), це не те ж саме, бо Німеччина ніколи не окуповувала більшу частину України, ніколи не спалювала українські словники, не цькувала українських мовознавців, не наближала насильством українську мову до "братньої" німецької, чого не скажеш про Росію.
Читабельний – росіянізм, від російського "читабельный", лишень словники 2009 року уперше кодифікують це слово.
Записка – теж може виявитись росіянізмом, хоч є потреба в подальших дослідженнях.
Завідуючий – слово, яке руйнує українські морфологічні принципи.
Кафедра – має бути "катедра", та є ще пропозиції на заміну (кафедра (катедра)).
Один из товків слова ко́лія (колѣіа): "узвичаєний, природний хід життя; звичайний перебіг справ". Нема потреби в окремім тварі від слова колія в инших його товціх – різні товки ("сліди коліс", "лінія трамвая, потягу", "потяг", "траса", "рейс" тощо) йме різнити контекст.
Рутина — побоювання змін, відсутність почуття нового, консерватизм, косність, слідування шаблону, віджилим правилам і навичкам.
Однак і в Китаї є щось близьке кожній людині - це розваги і рутина.
франц. routine, від route – дорога, напрям
Перекладаємо слово рутина
Непогано. Трохи бентежать асоціації з "коліївщиною".
Може, тоді взяти форму "колійність" (щоб не перегукувалось з "колійщиною")?
Калька російського "повседневность".
Не все, що схоже на російську, калька )) Тим більш, українська давніша.
Дорадянські словники цього слова не знають, уперше слово з'являється у радянських словниках:
r2u.org.ua: повседневность
Зведений словник застарілих та маловживаних слів теж подібного слова не знає:
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#P
З чого робимо висновок, що слово скалькували з мови московської в часи "зближення братніх мов".
Можливо. Але тоді "хмарочос" і тсячі інших слів теж доведеться відкинути, бо ж - калька. Думаю, маємо віддавати перевагу своїм питомим кореням, втіленим у своєму ж словотворі (на зразок "читабельних записок завідуючої кафедрою"). Інакше скотимося до мовного фарисейства.
Хмарочос є калькою з німецької мови, а не з російської (власне, російський "небоскреб" це така сама калька звідти ж), це не те ж саме, бо Німеччина ніколи не окуповувала більшу частину України, ніколи не спалювала українські словники, не цькувала українських мовознавців, не наближала насильством українську мову до "братньої" німецької, чого не скажеш про Росію.
Читабельний – росіянізм, від російського "читабельный", лишень словники 2009 року уперше кодифікують це слово.
Записка – теж може виявитись росіянізмом, хоч є потреба в подальших дослідженнях.
Завідуючий – слово, яке руйнує українські морфологічні принципи.
Кафедра – має бути "катедра", та є ще пропозиції на заміну (кафедра (катедра)).
споріднене з тор ~ маршрут, торувати, поториця - траєкторія, піднаторити; також у застарілому вислові: переводити розмову на інші тори (І. Франко).
r2u.org.ua: щоденщина
+
r2u.org.ua: буденність
Один из товків слова ко́лія (колѣіа): "узвичаєний, природний хід життя; звичайний перебіг справ". Нема потреби в окремім тварі від слова колія в инших його товціх – різні товки ("сліди коліс", "лінія трамвая, потягу", "потяг", "траса", "рейс" тощо) йме різнити контекст.