Від праслов'янського *cěsta, давньоруського "цѣста", у чехів і словаків – "cesta".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěsta
Спасибі!
Від праслов'янського *stьdza, давньоруського "стьзꙗ", у чехів – "steze", поляків – "śćdza".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/stьdza
r2u.org.ua: стезя
Посмішка - найкоротший шлях від серця до серця.
Від прасл. *lučь, давньоруське лучь, репресоване комуністами слово, є чи не у всіх слов'янських мовах.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/lučь
У мові прадавніх слов'ян означав "промінь; світоч", у мові сучасній українській збереглось у вигляді фрази "куди луча" – "куди попало".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27006-lucha.html#show_point
Тобто буквально "куди луча" це "куди напрямок". То чом не вернути давнє втрачене слово з новим значенням?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58996-tor.html#show_point
Даю жіночого роду.
Чоловіча версія слова "тропа", прямо від праслов'янського tropъ.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59344-trip-ii.html#show_point
goroh.pp.ua: тропа
Наприклад церковна хода: від одного місця, до іншого місця, через такі то місця - тобто по завчасно складеному маршруту (за завчасно складеній ході)
шлях
старе українське слово озачає стежка, колія. Від нього походять: піднаторити (в чомусь), торувати (дорогу); також у виразі переводити розмову на інші тори (І. Франко).
+ + +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58996-tor.html#show_point
Правда, всеж дивно, що тор, а не тір.
Тор — то образна колія. Якщо бути точним.
А хіба ікавізм не діє тут? Псл. torъ > тір. Так само, як: псл. stolъ > стіл; псл. rovъ > рів.
++
Торт - це колія
Торт — це солодкий пиріг 🤭