Адекватна відповідь як буде, відповідна відповідь ?
//Микола Ттт 20 жовтня 2016: Адекватна відповідь як буде, відповідна відповідь?//
Отож бо! Хіба відповідь може бути адекватною? Це приклад обивательського вживання иноземного слова без розуміння його значення. Так само як и "належна відповідь". Якщо когось питають, то дають йому якусь свободу вибору. А ось поведінка може бути як відповідною, так и належною.
Давньоруське тяклъ »відповідний« (див. Матеріали до словника давньоруської мови І. Срізнівського).
Я б сказав, що «взірцевий» — то «ідеальний» (бо «взірець» — найближчий відповідник чужинського «ідеал»).
Адекватна відповідь — відповідь «адеквата» (відповідь пов'язана із питанням, давач відповіді перебуває при тямі та глузді).
Взірцева відповідь — відповідь, краще якої годі шукати.
Можна навіть сказати так: взірцево адекватна відповідь (тобто «адекватніше не буває»).
Якщо йдеться про людину, то можливе таке значення. Також в переносному значенні може вживатися стосовно багатьох речей.
Притомний є творено від при тому. Яким чином при тому є пов'язано з відповідним, адекватним? Неясно.
Ні, прикметник «притомний» утворено від словосполуки «при тямі». Не питайте, чому не «притямний» — то не до мене.
Ось приклади живомовного вжитку: «цілком притомна (слушна, доладна, гожа) пропозиція», «жодна притомна людина такого не скаже».
Шикарний відповідник
Галицьке слово. Узгідне з загальноукраїнським "свідомий".
Олекса, зараз тут з`явиться допис про вищість всього, що походить з Галичини, втім й різноманітні полонізми :D
Я й до цього звичний. 😉
По-перше, це не галицьке слово, а загальноукраїнське.
По-друге, воно не узгідне зі словом «свідомий», якщо ви, певна річ, не вважаєте, що вислів «втратити свідомість» — то українською.
«Свідомий» походить від слова «відати». Тобто такий, що знає, розуміє, уСВІДОМлює, тямить щось.
«Притомний» походить від такої ж загальноукраїнської словосполуки «при тямі». В прямому значенні означає людину, яка не спить і не вмліла. В переносному значенні означає протиставлення тому, що «верзе» людина, яка не при тямі (наприклад, марить).
Будь-яке українське слово, відоме нам, має певне походження. Власне, була цілком певна мить і цілком певна людина в якомусь куточку України, яка вперше це слово вжила. Далі слово починає ширитись і зрештою стає надбанням більшості носіїв мови.
Існує лише два чинники, що спиняють поширення новотвора: суб'єктивна привабливість/влучність слова та явище, притаманне лише під'яремним народам, — цензура. Ота суб'єктивна привабливість/влучність вимірюється зокрема очевидністю значення.
Польське слово kobieta заледве колись пошириться на всю Україну, бо для всіх, хто польської не знає, воно не означає нічого. Існує певна співзвучність зі словом «кобила» та й годі. Тоді як недолуге англійське «лайфхак» лунає з кожної дупи. Чому? Бо недорікувате «панство» вважає його моднячим та крутецьким, молодіжним та майже технологічним.
З якого дива суто українське слово «притомний» з очевидним українським походженням та будовою ви оголошуєте галицьким (тобто місцевим та непридатним (?) для загального вжитку)? Якщо слово відповідає духу української мови («притомний» — так, цілковито), то як можна відмовити йому в праві на існування лише через те, що воно пролунало вперше на захід від Дніпра?
Притомний не походить і нияк не пов'язано зо словом тяма. Де сьие Ви взагалі таке нашли, чи то є Ваш догад?
Див. ЕСУМ під статею на слушний; там серед значень сього слова є й адекватний.
«Поводься належно», «належна відповідь».
Походить від лат. adaequatus “зрівняний, прирівняний”, далі від дієсл. adaequare “порівнювати, прирівнювати”, з ad “до, ну” + aequāre “робити рівним (тотожним)”, від aequus “рівний, плаский”, далі від праіндоєвр. * Aikʷ- “рівний” (пор .: лит. Aikšte “площа”, лат. Aequus “рівний”).