Тоді архіватор напевне тюкувач

ще може бути "тюківник", "тюкач", "тюкар". Я завжди в словотворенні назви ремесла тяжію до закінчень -ар -яр. Вони мені видаються правдиво українськими, а інші завжди викликають у мене сумніви.

Тюк є запозичення з російської мови, де воно є з якоїсь тюрської мови (пратюрк. *tük "вясло, купа"). Чому не глянути в ЕСУМ перше ніж дати яке слово тут?

Згідний з אלישע פרוש.

Теж згодний

—
Дурня

"Схівня" звучить гарно.

А що він ховає?

Архі́в — установа, що здійснює приймання, опис і ЗБЕРІГАННЯ документів з метою використання ретроспективної документної інформації.

До того ще й суттєво ущільнює ті документи. Від того маємо схожу тяму "архів" у цловині. Цловий архіватор основно ущільнює байти до десяти разів від їх первісної ваги. При тому робить опис вміщених файлів і тек.

—

Від англійського pack- (packet, package, packing).

Тим часом - запозичення не геть новітнє, та й слово "пакунок", близьке за значенням і схоже за звучанням є ще у словнику Уманця 1896 р.н. Думаю, краще взяти зрозуміле слово, ніж нагортати "тюк" - слово так гарно "приватизоване" росіянами, що не кожен українець його за своє впізнає. Про "тюковані" чи "паковані" дані, програму- "пакувальник" чи "тюкач", "тюкувальник", а також процес "пакування" чи "тюкування" або "тюкання" даних - судіть самі.

Наталя Порубльова,
тюк не є "приватизовано" росіянами – воно є з російської в україньскій, а в російській з якоїсь тюрської.

+++

ЕСУМ: хів «вигодовування, виховання»

Мені подобається.

—

А що він ховає?

Дуже часто особисті дані, котрі не підлягають оприлюдненню :)

"An archive file is a file that is composed of one or more computer files along with metadata. Archive files are used to collect multiple data files together into a single file for easier portability and storage, or simply to compress files to use less storage space."

І того серед слів ключових для чого є такий файл: "збір різних файлів на вдне місце", → "а легше їх рухати", "а легше їх берегти ( ≠ таїти)", "а меншити їх об’єм".

Про "часто крити/ховати/таїти особисті дата [від сторонніх]" я там не бачу.

Вікіпедія - це перше джерело, котре виринає в пошуку Google. Я це читав. Зверніть увагу, що більшість архіваторів мають функцію архівування з паролем.

Тобо доба (utility) з щелин?

Дякую за допис, Єлисію. Уточняю, що це переклад для тями стиснутого комп'ютерного архіву. Хочу підкреслити, що стиснутий архів займає мало місця, цебто ощадить місце на носії інформації, а бджоли аналогічно ощадливо витрачають віск. Стільники (ЩІЛЬНИКИ) будуються з двох боків, і спосіб «кріплення» кожної з чашечок не передбачає яких-небудь шпарок і нестиковок у всіх трьох вимірах. Завдяки цьому на будівництво однієї чашечки витрачається мінімум воску:uk.wikipedia.org: Бджолині стільники

Yaroslav Shpak,
а, то Ви прямо тожите "щільник" зо "стільником"? Та корінь у слові "стільник" исто не вімо. Є кілько звукотварів сього слова: стільник, щільник, спільник, стельник. Невідомо є чи тягне до *skel- в "щіль, щелина", або до *styl-/*stel- в "стлати, стелити", або до *stol- в "стіл". Глядом уз товк "ЛИСТ вощаний ...", може догад про *styl-/*stel-, віді, бути найвірний. То стільник, віді, до щели здроєм не тягне (попри звукотвар "щільник", що може бути просто деетимологізація або контамінація з иншим яким словом (щіль?)).

Товк "вузький, тісний" у слова щільний є сам уторий, никши з щель "вузька шкара" → щєльнъ "о вузьких шкарах", відки пак витяжено товк "вузький", а пак точнено (поставлене знак "=" ) меджи "вузький" та "тісний", слід чого є ник товк: щільний "тісний". Тому я бим не брав сий корінь (*skel-, *щєл-) про йинші тями, що ховають товк "тісний, тиснути, тискати". Чи не ліпше є волити корінь *tisk-/*tēsk- або *gym- (жати, жме)?
Утім, знов таки, чи є тісень/жатість снопів головна свойитість "архіва (ІТ)"? Я бо що читав ем, то ні.

Єлисію, прочитайте посилання на Вікіпедію і зверніть увагу, що бджоли максимально щільно будують стільники для економії воску. А сутямок "щільник" породжений на мою думку з иншого кореня на взір комірок/чарунок, що містяться в щільнику/стільнику. Я син пасічника, який допомагає батькові качати мед зі стільників/щільників у медогонці і тому бачу і знаю з бджолярських книг, як бджоли "консервують" мед для зимівлі,який з текучого після кристалізації стає густішим за згущене молоко і взимку треба иноді підігрівати банку, щоб не розбити ложкою під час набирання меду. Мені особисто цей процес дуже нагадує комп'ютерний архів, бо він має инший вигляд (значок файлу) на взір кристалізованого меду, мед зі стільників треба розпечатати і добути, що нагадує процес вилучення архіву і на сам кінець стиснений архів займає менше місця на твердому диску, ніж вихідний файл, що нагадує ефективність об'єму заповнення комірок/чарунок медом:uk.wikipedia.org: Бджолині стільники

Yaroslav Shpak,
не могли бисьте, прошу, яснити сі Ваші слова:

"А сутямок "щільник" породжений на мою думку з иншого кореня на взір комірок/чарунок, що містяться в щільнику/стільнику...", а то: "породжений з иншого кореня ... на взір комірок/чаруПок"? Міните взір словотвору чи подобизну стільника до чарупки? Подобизни бо словотвору між словами стільник та чарупка нема. А з иншого кореня то є з якого? Словами "максимально щільно" Ви, ни би, тщете (намагаєтеся) вязати слово стільник через його звуковий різновид щільник зо словом щільний. Коли так, то я що до такого звязку сумню. Про мене є вірніший звязок зо стьлати, стелити, тут имня (маючи на увазі) "стлані ( ≈ кладені) [бджолами] чарупки". Що чарупки ті лежать тісно до себе, є вторе.

Втім, читавши на Википідиї про стільники, я розумію Вас бачити подобу між стільником ховати [мед] частьми в цілі й "архивом" ховати крімні снопи в однім "архиві". Та коли й ити з сеї подоби, то, про мене, радше не через тяму тісноти/жаття, а стлання-кладіння (снопів в однім місці–"архиві"), либо нь.

Єлисію, я мав на увазі, що "стільник" це синонім слова "щільник" з іншим коренем та іншою етимологією (на мою суб'єктивну думку) на взір того, що "Чарунка" є синонімом слова "Комірка" і в них різні корені та етимологія.
Я згідний з Вами, що немає доказаної етимології слова "щільник", але очевидно, що бджоли щільно упаковують мед у комірки щільнику, бо стінки використані геометрично ефективно. Фразу "щільноупаковані" вже давно застосовують в українській науковій стилістиці. Наводжу приклад з біології:"Якщо хроматин упакований щільно, його називають конденсованим... якщо хроматин упакований нещільно, його називають еу- або інтерхроматином. Цей вид хроматину набагато менш щільний....
....Щільність упаковки хроматину....:uk.wikipedia.org: Клітинне ядро
Подальше обговорення перекладу вважаю недоцільним.
Думки висловлені !
Працюймо далі !

Рупно!

"Урожай"?

Я відштовхувався від слова "сжатий", мені подобалась думка пов'язати термін з жавтою – бо "файли" уже звуть "снопами" (файл), а "куки" уже звуть "реп'яшками (куки).

Карл-Франц "-жин" є від *gyn- (-n-!) жѧти/жати, жьнє/жне "косити та брати роджай", а "тіснити, compress" є *gym- (-m-!) жѧти/жати, жьмє/жме. Твари жати(жѧти)¹ "to crop, to harvest", жатий(жѧтъи)¹ "cropped, harvested" и жати(жѧти)² "to compress", жатий(жѧтъи)² "compressed" звучать одинаково, та суть різні слова різних коренів.

Карл-Франц Ян Йосиф,
cookies зовуть "реп’яшками" з геть хибного розуміння тями cookies.

А чим Вам не подобаються "реп'яшки"? Бо як на мене, це ідеальне слово для "куків"!

Снага часнити рільську словесизну руську для ІТ? А "browse" имемо пасти́ чи косити казати? А "delete spam" полоти кукіль? :)

Ну ж кажемо уже на "куки" – "реп'яшки" (куки), на "файли" – "снопи" (файл) тож чому ні? :)