Слово "праця" чуже.

праця

Яка мотивація?

—
За письмо

То є Zeche, Werkstatt

Чому не "працьовня"?

бо працювальня -легкомовніше та "українськіше", як на мене

І вписується в рядок слів: пральня, їдальня, спальня

Слово чужого роду.

праця

Осідок - сайт

Кабінет їдця — їдальня

Як зрозуміти, що це кабінет, але не офіс чи салон?

теж чуже слово

Шило на мило

У сього слова в русьскій мовї никда не було засвідчено значення, пов'язаного з приміщенням для людини. Чарупка є як правило мала надоба (зокрема "ячея", хоча не тільки в контексті бджолярства), походить від *kēr-OMp-/*kēr-oup-, співвідносного з *ker-p- в слові "череп, черепиця, черепок, черепаха" – тобто всі похідні, як видно, значать якусь містилище для чогось малого (де людина поміститися не може). Я бим радше се слово брав для тям, може: "сейф", "ячейка (напр., депозитна)", або якесь відділення/відсіку (типу шухляди, ящика абощо) в архіві й под.

אלישע פרוש,
Мені просто закортіло створити аналогію працівників у кабінетах зі бджолами, які виконують свою роботу, вирішив, це доволі символічно.

Карл-Франц Ян Йосиф,
ино тепер помітив: не чаруНка, а чаруПка є вірно. Твар з "н" виник в слїд хибного прочитання в однім джерелі, відки його було пак поширено в інші словники.

Щодо "бджіл" і прочого кортіння "символізму": в укр. є велика кількість слів чуджих, що "чекають" на свої домашні відповідники, а коренів домашніх (питомих) є не безліч, тому треба з їх користати щадливо, а не розкидати марно.

Насправді перше було з [п], але потім я помінив на "чарунка", бо знайомий пасічник мене налаяв, що вірно саме з [н], йому ж, мовив, видніше, ніж мені, він пасічник.
Дякую, що звернули свій взір на це.

На мою думку, один з найкращих і найбільш гожих перекладів.

Заступник Авакова просить ГПУ розслідувати, хто цілодобово "жучкував" його кошару... І хто їв з його миски.