Таке, наприклад, вживається на "Оглядовій карті українських земель" 1917 року.
《це ж одповідник слова ПРОПОРЦЇЯ!》
А в цих слів зовсім різні значіння?
достатньо різні
Чим саме вони різні?
Безперечно слово "мірило" хороший переклад зважаючи на те, що воно містить первісне поняття "міра" та має свою історію вживання. Але "масштаб" двоскладове слово і по суті пояснює "міру в мірі", тому можна перекладати як "міровміст"
величина · 1. Розмір, обсяг, протяжність чогось.
/і більше так не робіть/
Це для переносних значень. Вони тут не вказані, але не думаю, що "масштаб" у переносному значенні треба додавати окремо
від сягати (
goroh.pp.ua: сягати#20203)
як позначення відношення (відстані, сягу) одної величини до іншої
"Сяг показує, у скільки разів зменшено віддаль на місцевості при зображенні її на папері."
Маштабний -обсяжний
Розмір, величина чого-небудь.
Зміст чого-небудь з погляду його величини, кількісного вираження і т. ін.
перен. Зміст чого-небудь з погляду його значення, важливості
Мірило - це вже якийсь інструмент, завершення - ило.
Хіба мова не розвивається й стоїть на місці...?
Коли набуваються наслідкові значення для більш влучного сприйняття та використання..
Ближчі відповідники до перекладу:
Розмах
,
Міра
,
Охоплення
,
Величина
(відповідно)
Зміра - дуже влучно про різницю величин у співвідношенні.
Розмах -
Коли узагальнено від враження:
Масштаб цього задуму (проєкту) - вражає.
Розмах цього задуму дійсно вражає
léstua
/ˈli͡es(t)wɑ/ [ˈlʲis(t)wɑ, ˈlʲeʲs(t)wɑ, ˈlʲi͡es(t)wɑ]
___
SIRM III, 267: ‹лі́сва› "драбина", por. lat. ‹scala› "drabina" → eaghl. ‹scale›, phran. ‹échelle›, nzm. ‹schaal› "масштаб"
Isce:
масштабування → Obgovoryeinïe
Масштаб - Величина - величини ( величини бувають різні - відповідно)
\
масштаб - не може бути "мірилом".
________________________________________________
Коли щось не здатне повноцінно використовуватися. НЕ здатне бо - не відповідне - НЕМАЄ влучного ВЗАЄМОЛОГІЧНОГО зв'язку.
А коли здатне тоді, - там все це є, як міннки й ба більше:
Щабель
щабелювання
Міра
мірування
Мірило - ? дайте свої варіанти
https://zbruc.eu/node/113320
У групі, що виконувала складніші завдання, впродовж тестового дня спостерігали явні ознаки розумового виснаження: в учасників знижувався самоконтроль, зіниці розширювалися. Суб'єктивно піддослідні сприймали день виснажливим і розповідали, що відчували втому – але це стосувалося однаково обох груп. “Тобто суб'єктивне сприйняття саме по собі не може бути мірилом фактичного когнітивного виснаження”, – пояснили Пессільоне і його колеги.
r2u.org.ua: міра
забуте слово, наш відповідник
Нажаль не всі його сприймають хоча відповідник точний
Абсолютно не забуте слово, мірило воно і є мірило
Мірило у значенні «масштаб» є забутим
Так, це репресоване слово - http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/K-O.html
Масштаб - міри́ло.
r2u.org.ua: мірило
r2u.org.ua: мірило
r2u.org.ua: мірило
Трихвилів Ю. Словник технічної термінології (мірництво). — К., 1930. - С. 39.
https://archive.org/stream/slovnyk_mirnuctvo#page/n47/mode/1up
Масштаб – міри́ло.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Масшта́б – масшта́б (-бу); міри́ло, ро́змір (-ру).
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Масштаб — міри́ло.
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
+ + +
r2u.org.ua: мірило
Найкраще!
Є у Словнику Грінченка:
Суфіксом "-ил(о)" позначають знаряддя, а тут значіння геть инше.
Як би Вам пояснити, термін nomen instrumenti, хоча й містить слово instrumentum, не значить те саме, що "знаряддя" в вузькім розумінні...
Є значна кількість слів з таким суфіксом, де денотації "знаряддя" нема.
+
Мірило - це вже якийсь інструмент, завершення - ило.
Хіба мова не розвивається й стоїть на місці...?
більш правильний переклад/значення - міра, розмір, - зміра
Мірило
1. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь.
2. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь; критерій.
Обидва буквально підходять для масштабу. Це не кажучи вже, що справді вживали в цьому значенні, тому це навіть не вигаданий відповідник
Міра те саме слово, але ще загальніше ніж мірило, розмір так саме
повністю не погоджуюсь, ви пояснили два простори розумінь/визначень як 1-н. Те що колись було так, я враховую + для основного розуміння кореня визначення - походження.
Та, але розвиток мови не стоїть на місці, принаймні не мав би, особливо коли є куди рухатись. Одного разу я буду казати як за Мірило, як інструмент, ( а це вже бувало й буватиме в моєму/нашому житті), а вже іншого разу, повинен казати як за "масштаб" (мірило). Й куди усіх на це приведе у сучасному світі ? Дисертацію(розсуд) теж так писати-мете, коли певна тема тісно перетинатиметься з обома цими визначеннями у одній думці.
Ну добре, перше набагато більше підходить. Але і в ньому нема що це інструмент, тим більше в другому. Та й лінійний масштаб це дуже фізична річ, якою прямо береш і міряєш, якщо вже хочеться доводити правильність наростку (хоча цього не треба робити). А збіг назв ну може трохи проблемно, але обидва слова виправдані, навіть з однакових причин називаються, та й не перетинаються
Наша БАГАТА мова містить у собі величезність потенціалу. Вважаю, що не варто все ліпити до купи, якщо можна НЕ ЛІПИТИ.
До речі, який це інструмент, будь-який, яким міряють? ну то за назвою його тоді
Є ще слова мірка і міриво, можете віднести якому хочете значенню
Масштаб - Величина - величини (величини бувають різні - відповідно)
\
масштаб - не може бути "мірилом". розумом треба жити.
________________________________________________
Коли щось не здатне повноцінно використовуватися. НЕ здатне бо - не відповідне - НЕМАЄ влучного ВЗАЄМОЛОГІЧНОГО зв'язку.
А коли здатне тоді, - там все це є, як мінники й ба більше:
Щабель
щабелювання
Міра
мірування
Мірило - ? дайте свої варіанти
"Міра його велика.." Величина - осяг
https://zbruc.eu/node/113320
У групі, що виконувала складніші завдання, впродовж тестового дня спостерігали явні ознаки розумового виснаження: в учасників знижувався самоконтроль, зіниці розширювалися. Суб'єктивно піддослідні сприймали день виснажливим і розповідали, що відчували втому – але це стосувалося однаково обох груп. “Тобто суб'єктивне сприйняття саме по собі не може бути мірилом фактичного когнітивного виснаження”, – пояснили Пессільоне і його колеги.
Займово лиш зараз то побачив
https://youtu.be/m2WJB-0k2Jg?is=nWG5oGqkWKq6Kaz-