слово є, запозичення саме з німецької вважаю притаманними українській мові
Для нашийної хустки росіяни запозичили назву з німецької мови - галстук, а українці - з мови французької - краватка. Так само з германської (голандської) мови - російський зонт, а українська парасолька - з французької мови.Тому сказати, що саме з німецької мови притаманно - це занадто однобоко
цегла, цибуля, верстат, страйк, друк - що може бути українськіше? і до речі зараз краватка німецькою Krawatte
Цибуля - це з латини (cibula)
Слово прийшло безпосередньо з німецької до московської та польської.
До уваги коментаторів, слово "краватка" хоч і запозичене, бере своє коріння від викривленої назви народу хорватів.
Важко вимовити. Може краще "обслужник". Його вимовити легше, але слово звучить якось зневажливо.
обслужник справді легкомовніший
він коротше за стравоносця, відбиває повністью поняття і є поважною назвою
Але стравоносець - однозначніший. А служник може бути не тільки офіціянтом
Бо його "ждуть" (r2u.org.ua: ждати
В англійській мові схоже — waiter.
Форму "жданник" не даю, бо є таке людське прізвище.
А де Ви берете сякий товк що його ждуть? Гадаю з ягельскої. Та ягельске waiter не йде прямо від нинішнього товку дієслова wait "ждати". Дієслово wait иде вз прагерманьске wahtwo- (від якого й німецьке wachten "стеречи, сторожити; бдіти", Wacht "сторож"), и первісно значи "стеречи, сторожити; блюсти, глядіти (за), патрити". Відси й товк ягельского waiter *"хто стереже/бдить при двер'ю, вороту чи, поздіє, при століх у корчмі", тобо ≈ "на готові служити [гістем]".
По добі є творено тяму "waiter" ― від "бути на сторожі-готові служити" з окрема в сих мовах:
дін. tjener ← tjene "служити"
сум. tarjoilija ← tarjota "служити; ← давати, простерети".
В давньоруській мові бі слово чьрпьцъ ( = черпець за суч. письмом), в Матерйаліх до словника друс.м. з товком "виночерпий", що може годити тямі "waiter".
Але ж... офіціантів дійсно ждуть
Карл-Франц Ян Йосиф,
злих офіціантів ждуть, та ми же не зовемо їх за злими якістьми. :D
