+
Чіпнарь, -ря, м. Мундшенкъ, кравчій. Вх. Зн. 80. Угор.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64874-chipnar.html#show_point

Для нашийної хустки росіяни запозичили назву з німецької мови - галстук, а українці - з мови французької - краватка. Так само з германської (голандської) мови - російський зонт, а українська парасолька - з французької мови.Тому сказати, що саме з німецької мови притаманно - це занадто однобоко

цегла, цибуля, верстат, страйк, друк - що може бути українськіше? і до речі зараз краватка німецькою Krawatte

Цибуля - це з латини (cibula)

Слово прийшло безпосередньо з німецької до московської та польської.

До уваги коментаторів, слово "краватка" хоч і запозичене, бере своє коріння від викривленої назви народу хорватів.

Важко вимовити. Може краще "обслужник". Його вимовити легше, але слово звучить якось зневажливо.

обслужник справді легкомовніший

Але стравоносець - однозначніший. А служник може бути не тільки офіціянтом

А де Ви берете сякий товк що його ждуть? Гадаю з ягельскої. Та ягельске waiter не йде прямо від нинішнього товку дієслова wait "ждати". Дієслово wait иде вз прагерманьске wahtwo- (від якого й німецьке wachten "стеречи, сторожити; бдіти", Wacht "сторож"), и первісно значи "стеречи, сторожити; блюсти, глядіти (за), патрити". Відси й товк ягельского waiter *"хто стереже/бдить при двер'ю, вороту чи, поздіє, при століх у корчмі", тобо ≈ "на готові служити [гістем]".
По добі є творено тяму "waiter" ― від "бути на сторожі-готові служити" з окрема в сих мовах:
дін. tjener ← tjene "служити"
сум. tarjoilija ← tarjota "служити; ← давати, простерети".

В давньоруській мові бі слово чьрпьцъ ( = черпець за суч. письмом), в Матерйаліх до словника друс.м. з товком "виночерпий", що може годити тямі "waiter".

Але ж... офіціантів дійсно ждуть

Карл-Франц Ян Йосиф,
злих офіціантів ждуть, та ми же не зовемо їх за злими якістьми. :D

Це, радше, бармен-власник закладу