Значення слова

Парламент — вищий законодавчий орган країни.

Приклад вживання

Парламент Каталонії затвердив резолюцію, що засуджує усунення Карлеса Пучдемона з посади голови уряду автономії.

Походження

досл. «говорильня», «балаканина» від фр. говорити

Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово парламент

віче
14

Найточніше відповідає й за значенням й історично.

אלישע פרוש 4 жовтня 2019
законодавня
13
Микола Ттт 2 березня 2018
4 березня 2018

Краще й не придумати. Одне слово. Стисло, зрозуміло, виразно.

5 березня 2018

Добре, коли йдеться про законотворчу функцію парламенту.

6 березня 2018

Не природнє, штучне.

9 березня 2018

І що ж тут штучного? Давній спосіб словотворення, властивий українській мові.

За часів совєтської окупації його занедбали саме через те, що він уможливлює творення коротких та влучних слів, на які російська мова не спроможеться. Згідно з неписаними (а може й писаними — хтозна) правилами політики «злиття мов» українській мові було заборонено розвиватися незалежно від російської мови, а надто — ухвалювати термінологію, що не була б похідною від російської.

Чимало слів таких було зрепресовано: виробня, робітня, цеглярня, молочарня, взуттярня, електровня…

10 березня 2018

Підтримую Віталія Крутька.

10 березня 2018

Радше не штучне, а незвичне

3 жовтня 2019

Гарно і зрозуміло

27 липня 2021

Од цього слово одгонить совком і московщиною. Хоча це либонь те саме.

рада
9
Vadik Veselovsky 2 березня 2018
7 березня 2018

Це слово прийшло з нижньонімецької.

15 вересня 2020

Та й калька радянського "совєт".

16 вересня 2020

Де є ту калька?

16 вересня 2020

Не саме слово калька, а калька, якщо вживати як парлямент. "Советы", "Верховный совет СССР", "Верховный совет УССР". Тому "Верховна Рада" - тупа данина совка, як и багато чого ще в нашій країні.
П.М. Проти самого слова "рада" ничого не маю, лишень не в значенні парляменту та органів на місцях.

16 вересня 2020

Але "парламент" і є "Рада, Совет, Council, Alting" тощо.

16 вересня 2020

Може й так, але те, що в нас зара Верховна Рада, а не Найвище Віче чи щось ище, є явно спадок радянський.

найвище віче
8

"Віче", до речі, виникло од дієслова із знач. "говорити", як і слово "парламент".

Oleksa Rusyn 6 березня 2018
15 червня 2019

+

15 вересня 2020

Саме так! Зо приводу прикметника не певен, та за віче великий +!

16 вересня 2020

Нач є там писати <зо>?

16 вересня 2020

А як слід? "Зі-" чи якось ще?

16 вересня 2020

*<из(ъ) приводу> => <из приводу> чи <з приводу> – вимова {spr} ту ничим милозвуччя руської мови не рушить.

16 вересня 2020

Що ще може значити <віче>, крім того же що "парламент"?

И нач Ви (Олекса Русин) пишете <од> після <виникло>, коли руська мова не терпить зів – дві голосні поруч?

16 вересня 2020

Теж не можу зрозуміти нащо писати "од" після голосної. "Аби не так як у галичан!")

16 вересня 2020

Таке собі "випендрювання", не йначе. Як і нарочите пхання всюди інфінітивної форми з <-ть>.

31 січня 2021

"Що ще може значити <віче>, крім того же що "парламент"?"
Будь-яку иншу раду: міську, обласну, районну.

"И нач Ви (Олекса Русин) пишете <од> після <виникло>, коли руська мова не терпить зів – дві голосні поруч?"
Бо в нас так люди кажуть. А Ви як хочете? І як же тоді щодо слів "наорати", "виорати", "заохотити" тощо?

31 січня 2021

"Таке собі "випендрювання", не йначе. Як і нарочите пхання всюди інфінітивної форми з <-ть>".
Бо на Київщині люди кажуть "од(-)" і "-ть". Пів України, як не більше, вимовляє "-ть" в інфінітиві, а ще більша частина вживає "од(-)". Дивно, що Ви того не знаєте. Чи Ви не бували ніде в Україні поза Галичиною?

31 січня 2021

Ceul eimy leud iz rwznuix craywf. Ne ino u medyax Galicinui.

<наорати>, <заохотити> – to e pisymo. Rousske cinne pisymo slédouie za galom zuõcou slofa, ale, za yasnuix granic tuaroslofa ("morphology") u slofé, moge slofo bouti pisano za tuaroslofom, tobo ne za zuõcom, a za stauboiõ slofa. Ot’ge, xotia pisiemo <naorati/наорати>, <zaoxotiti/заохотити> ne mòufimo [nɑ.oˈratɪ ~ nɐ.oˈratɪ], [zɐ.oˈxotɪtɪ ~ zɑ.oˈxotɪtɪ] u gifwm tocé mòufleinnia, ale [nɑ̝͡o̯ˈratɪ ~ nɑ̝͡u̯ˈratɪ], [zɑ̝͡o̯ˈxotɪtɪ ~ zɑ̝͡u̯ˈxotɪtɪ]. Inde isce moge bouti: [nɑɦoˈratɪ ~ nɑwoˈratɪ]. Délieno, he [nɑ.oˈratɪ ~ nɐ.oˈratɪ], [zɐ.oˈxotɪtɪ ~ zɑ.oˈxotɪtɪ] moge mòufiti xuiba cto rozlõcynosti radi, ci ne znaiõci mòufiti pitomo. Ne darma ge pac *<na opacui> pisiemo ne <наопаки>, a <навпаки>. Prosto u <навпаки> e tuaroslofwf ne tac yasen, hi u prozoruix <na-orati>, <za-oxotitu>, tomou <навпаки> pisiemo za zuõcom, a <наорати, заохотити> za tuaroslofom.
Te same i pro <од(-)>, ne use e tam iz pisyma yasno, cyto tocyno za zuõc pwd tuim <о> e.

Pro <-ть>, incoli, méstçami, inose, ta coli uz plwxy, to ouge noudity. Na sloux e hi uẽtsca. Malo e isce lẽdscoho ta uẽtscoho na rousscõ liplo?

1 лютого 2021

Ви були всі такі за короткість мови, стояли на слові "нич", "ник" бо вони стисліші за довгі "ніщо", "ніхто".
А форм "робИть", ""ходИть" цураєтеся, хоч у Шевченка половина дієслів саме на "-ть". Де Ваша любов до стислости тепер?

Суб'єктивно.

1 лютого 2021

Ne pisyîte dournicui.

1 лютого 2021

Дурниця цуратися слів на взір "творИть" через якусь примарну подібність до російської мови (бо тоді й слова ждати, оружжя, город одкинемо).

сойм
6

Слова «сейм», «сойм» походять від прасл. *sъjьmъ/*sǫjьmъ, утвореного від прийменника *sъn («зі») і дієслова *jьmǫ («беру», «йму»), буквально — «зібрання», «збори»

Vitalii Makoviičuk 16 червня 2019
4 жовтня 2019

То є неукраїнська форма. Українська була би +знем від *съньмъ. Форма сойм є "українизований покорч від польського sejm.

4 жовтня 2019

אלישע פרוש,
Подається, що від праслов'янського *sъjьmъ, що дало би якраз "сойм".

7 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
*sъjьmъ дає в укр. як раз не "сойм", а +"з'єм". Послідовність "-йм" в кінці складу (в т.ч. слова) є з погляду укр. фонології неприпустима.

15 вересня 2020

"З'єм"?

22 січня 2020

а водойм? обойм?

"Сойм" - з писемної мови, тому й утворено не закономірно (хоча рефлекси єрів і не завжди слідують правилам).
Може бути навіть, що це свідома стилізація під високий стиль, і треба сказати, що тут вона до місця - це як "соборність" замість "збірність".

11 березня 2020

"Соборность" стали вживати в українській мові лишень в часи СРСР (як би смішно не було, атеїстична держава), ще в Словнику Грінченка форми "соборность" не існує:
r2u.org.ua: соборность

16 вересня 2020

Виталь Маковѣичюк,

<водойм>, <обойм> суть криві новотвари.

кормило
4

Етимологічний словник української мови
Словник Срізнівського.

Махно Рус 7 березня 2018
корма
4

Етимологічний словник української мови
Словник Срізнівського

Махно Рус 7 березня 2018
рада генеральна
3

Парла́ментъ = ра́да держа́вна, генера́льна. С. Жел. — Барвінський вибраний послом до Ради державної. Пр. — Романчук промовляв на Радї державній. Пр.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: парламент

S. Velichko 2 березня 2018
1 квітня 2018

Обидва слова не українські.

3 квітня 2018

500 років - хіба цього не досить щоб вони прижилися? До речі, слово "Гетьман" теж з тих часів.

державна рада
3
S. Velichko 2 березня 2018
надрада
2
Vadik Veselovsky 2 березня 2018
верховна рада
1
Vadik Veselovsky 2 березня 2018
6 березня 2018

"Верховний" замість свого "найвищий) накинуто укр. мові за Сталіна з московської мови, а там воно з церковнослов'янської.

перегові́рня
1

Етимологічний Словник Української Мови:
Перегові́рник – «парламентер».

законодавець
1
Володимир Книр 16 березня 2021
говорильня
0
Сергiй Одаренко 2 березня 2018
5 березня 2018

Добре до вживання, коли йдеться про безрезультативність
парламенту.

балачка
0
Сергiй Одаренко 2 березня 2018
балаканина
0
Сергiй Одаренко 2 березня 2018
свинарня
0
15 червня 2019
15 лютого

До вилучення!

суїм
0

су́їм, род.од. су́йма. Од др. суимъ, *sǫjьmъ

17 лютого

Карлотвір.

17 лютого

То має бути «суєм»?

17 лютого

Citaite: Історична Фонологія Української Мови, Ю. Шевельова, §17.

30 квітня

Йване, глянь Горох. Суїм — це радче архаїзм.

30 квітня

<радче архаїзм.>

Tô e prosto ne rousscuy tuar; rousscoiõ boulo bui /ˈsʊjəm/, ne /ˈsʊjɪm/, abo /znæm/, a t'ge /jaˈjæt͡ɕ/, ne /jaˈjɪt͡ɕ/.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями