Значення слова

Плаґін — додаток, незалежно скомпільований програмний модуль, що динамічно підключається до основної програми, призначений для розширення або використання її можливостей.

Приклад вживання

Часто у вигляді плаґінів виконується підтримка форматів файлів, наприклад, для звукових і відеопрогравачів, наборів офісних застосунків, програм обробки звуку і графіки.

Походження

англ. plug-in — підключати

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово плаґін

втулок
40

частина (програми), що приєднується (втуляється) до неї для розширення її (програми) можливостей

Andrey Golovin 30 грудня 2014
3 квітня 2017

тоді, можливо, краще буде "втулка", жін.р.

14 листопада 2019

Не забуваймо, коли попереднє речення закінчується голосною, тод – "уту́лок".

додаток
13
Yuri Kalmykov 29 грудня 2014
6 червня 2017

То до «application», а не до «plugin».

причіпок
8
Ярослав Інгульський 28 березня 2017
втулка
7
11 листопада 2019

+

розширення
5
Svitlana Panchuk 29 грудня 2014
28 березня 2017

Розширення це більш глобальне поняття до розширень входять плаґіни, модулі, компоненти і т. д.

3 квітня 2017

таке враження, що ви мислите категоріями Джумли, а плагіни - це більш глобальне поняття і бувають не тільки в Джумлі

3 квітня 2017

Svitlana Panchuk, наприклад?

6 червня 2017

То до «extension», а не до «plugin».

rozṡýrok
4

u vyznaċenni terminu PLUGIN zaznaċeno, cytuju:
«додаток, незалежно скомпільований програмний модуль, що динамічно підключається до основної програми, призначений для РОЗШИРЕННЯ або використання її можливостей».

Ale pozajak ROZṠYRENNIA — ce tiama, jak baċemo i jemniṡa, i rozmytiṡa, to same dlä vuźkogo zastosuvannia i proponujetsia riznovyd slova jak ROZṠYROK [розшúрок] — podibno do sliv:
ви́рок
прими́рок
сти́рок
відди́рок
насоки́рок
....

Jurko Zełenyj 30 квітня 2018
репях
2
PR 4 червня 2017
1 лютого 2019

REPJAṠKY -- vże ustijnylosia u znaċenni "cookies" ;)

14 листопада 2019

Юрко Зевений вірно каже.

15 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
У сучасній польській мові літера Ł позначає нескладове [w], близьке до білоруського Ў та англійського W.

У старопольській мові літера Ł позначала звук, близький до українського твердого Л.

Перехід до нескладового [ŭ] відбувався нерівномірно: найдовше цей звук зберігався у східнопольських діалектах (під впливом східнослов'янських мов), а також у діалектах східних Куяви та Сандомира.

До середини XX століття тверда вимова була обов'язковою для працівників радіо й телебачення, а також у сценічній мові (звідси поширена назва — пол. «ł aktorskie»).

Зараз стара вимова зберігається в східних районах Польщі, у поляків Литви, Білорусі та України, а також серед акторів старшого покоління.
[....]

нинішню систему (позначати м'який звук звичайною літерою L, а твердий — перекресленою Ł) винайшов Станіслав Заборовський, що в 1514–1515 роках надрукував у Кракові книгу «Orthographia seu modus recte scribendi et legendi Polonicum idioma quam ultissimus».

Він також вважається «батьком» польської літери Ż, проте інші запропоновані ним нововведення не прижилися, хоча сама ідея вжитку для польського письма діакритичних знаків замість нових літер також належить йому.

У білоруській «латинці» літера Ł замінює звичайну кириличну Л. Ця літера присутня в розробленому від Йосипа Лозинського «абецадлі» — латинській абетці для запису української мови.

uk.wikipedia.org: Ł (латиниця)

Toż jek baczymo, na naszyh terenah ZeŁenyj = ЗеЛений, ale aż nïak ne ЗеВений ;))

15 листопада 2019

+

втичка
2
Ромко Мацюк 5 червня 2017
7 серпня 2018

tak vże хвлешки nazyvajuṫ :))

utoc (utc-)
2

*въ-тъкъ, *въ- (*un-) "в-" + *тък- (*tuk-) "ткати, тикати, ткнути ≈ пхати, сувати".

אלישע פרוש 14 листопада 2019
втик
1
Ясен Колесник 2 квітня 2017
4 червня 2017

Зарах. Мені подобається. :-D

доповняч
1
Andrii Kuntsiv 5 червня 2017
притула
1

Відоме, вживане українське слово, по змісту і звучанню підходить краще, ніж якісь втулки і причіпки.

Vadim Mikhnevych 27 липня 2018
вбудова
1
16 січня 2019
придаток
1
Dmytro Dyrzul 9 листопада 2019
наддаток
1

Павло Штепа. Словник чужослів.

Ромко Мацюк 10 листопада 2019
pléxa
1

ЕСУМ IV, 450: плі́ха "клинець для заклинювання, заклеплювання"; там же: плішка, пліши́ти "закріплювати плішкою"; блр. (приклади з блр. суть зокрема, як я гадаю, важливи, що буде показано далі): пле́шка "верхня розширена частина ніжки, стрижня; головка цвяха", плі́шчыцца "протискуватися".

ЕСУМ етимологізує як "запозичення з 'германських' мов", посилаючись зокрема на форму нвн. Pflock.
Утім, етимологія нім. Pflock є неясна. Див. етимологічну замітку тут: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Pflock; так само, як неясне його мітить і Duden (Herkunft: ungeklart). Там є зазначено, що догади питомо германських зв'язків суть непевні, а саме слово в нововерхньонімецькій (= сучаснім німецькім стандарті) є обмежено головним чином на північно-східний край. Примітно є що північно-східний край поширення німецької мови меджує з землями лядськими, тобто зо слов'янами. Хоча між германським словом з одного боку та руськими та білоруськими з другого є різниця в голоснім кореня, форму з голосним *о є засвідчено в д.-рус. <плоча> "стиль, гостра паличка для письма". Фонетично, звісно, (ново)руські та (ново)білоруські форми суть різни від форми д.-рус., проте значення "клин, цвях" та "паличка для письма" дають доволі певно звести їх до спільного попереднього значення "кілок" – основного значення германських слів (і ягельського <plug>). Сам характер фонетичного відношення між руською та білоруською формою pléxa та давньоруською plocya (плоча) потребує вточнення, проте поки було би достатньо зазначити, що корінь *plok- у д.-рус. plocya (інші найближче споріднені форми див. у моїм коментарі під словом plwc тут як пропозиція до слова "батл"), відзначається доволі значною варіативністю: *plak- "плакати, плач", *plosk- "площиця, плоский, площити", *plask- "плаский", *plox- (← *ploks-) "плохий", *pleusk- "плюска; плющити" тощо – для всіх існує надійна етимологізація від первісного значення *"бити-давити-плющити". Поясненням голосного *ē (<і> в <пліха>) та приголосного *x би могло бути: подовження ступеня *е (ступінь *е є як правило співвідносний зо ступенем *о, пор. *plosk-, *ploks- вище), та нарощенням *-s до *k (*plek-s- → *plēk-s- → *plēx- → *плѣх-). Вихідне, й, що особливо важливо, "живе" (= продуктивне) значення "бити-клепати-тиснути-плющити" можемо бачити зокрема в білоруськім <плі́шчыцца> "протискуватися" (↑); наявність слів з продуктивними/мотиваційними значеннями є, як правило, суттєвим аргументом для питомості слів – сього не можна сказати про ізольовані за значенням германські слова. З усього вищеписаного би скоріше можна було припустити, навпаки, запозичення в германську з слов'янської, а відповідно й ягельського <plug>.
Так само, переглянуто може бути й подане як запозичення з румунської слово <пліши́ти> "мучити" (ЕСУМ IV, 450: пліши́ти¹), оскільки й у його є засвідчено проміжні значення "давити-тиснути-гнобити" (див. там же інші слова з різними значеннями), й голосний кореня є там значно легше пояснити саме зв'язком з *plēx-, описаним вище, ніж формами, від яких виводять те слово в ЕСУМ.

אלישע פרוש 10 лютого 2021
причепа
0
Олександр Лихо 13 червня 2015
долучка
0
Ромко Мацюк 5 червня 2017
застосунок
0
модуль розширення
0
Bo Bac 2 березня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями