Значення слова

Плаґін — додаток, незалежно скомпільований програмний модуль, що динамічно підключається до основної програми, призначений для розширення або використання її можливостей.

Приклад вживання

Часто у вигляді плаґінів виконується підтримка форматів файлів, наприклад, для звукових і відеопрогравачів, наборів офісних застосунків, програм обробки звуку і графіки.

Походження

англ. plug-in — підключати

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово плаґін

втулок
35

частина (програми), що приєднується (втуляється) до неї для розширення її (програми) можливостей

додаток
12
причіпок
8
втулка
7
розширення
4
rozṡýrok
4

u vyznaċenni terminu PLUGIN zaznaċeno, cytuju:
«додаток, незалежно скомпільований програмний модуль, що динамічно підключається до основної програми, призначений для РОЗШИРЕННЯ або використання її можливостей».

Ale pozajak ROZṠYRENNIA — ce tiama, jak baċemo i jemniṡa, i rozmytiṡa, to same dlä vuźkogo zastosuvannia i proponujetsia riznovyd slova jak ROZṠYROK [розшúрок] — podibno do sliv:
ви́рок
прими́рок
сти́рок
відди́рок
насоки́рок
....

репях
2
втичка
2
utoc (utc-)
2

*въ-тъкъ, *въ- (*un-) "в-" + *тък- (*tuk-) "ткати, тикати, ткнути ≈ пхати, сувати".

втик
1
доповняч
1
притула
1

Відоме, вживане українське слово, по змісту і звучанню підходить краще, ніж якісь втулки і причіпки.

вбудова
1
придаток
1
pléxa
1

ЕСУМ IV, 450: плі́ха "клинець для заклинювання, заклеплювання"; там же: плішка, пліши́ти "закріплювати плішкою"; блр. (приклади з блр. суть зокрема, як я гадаю, важливи, що буде показано далі): пле́шка "верхня розширена частина ніжки, стрижня; головка цвяха", плі́шчыцца "протискуватися".

ЕСУМ етимологізує як "запозичення з 'германських' мов", посилаючись зокрема на форму нвн. Pflock.
Утім, етимологія нім. Pflock є неясна. Див. етимологічну замітку тут: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Pflock; так само, як неясне його мітить і Duden (Herkunft: ungeklart). Там є зазначено, що догади питомо германських зв'язків суть непевні, а саме слово в нововерхньонімецькій (= сучаснім німецькім стандарті) є обмежено головним чином на північно-східний край. Примітно є що північно-східний край поширення німецької мови меджує з землями лядськими, тобто зо слов'янами. Хоча між германським словом з одного боку та руськими та білоруськими з другого є різниця в голоснім кореня, форму з голосним *о є засвідчено в д.-рус. <плоча> "стиль, гостра паличка для письма". Фонетично, звісно, (ново)руські та (ново)білоруські форми суть різни від форми д.-рус., проте значення "клин, цвях" та "паличка для письма" дають доволі певно звести їх до спільного попереднього значення "кілок" – основного значення германських слів (і ягельського <plug>). Сам характер фонетичного відношення між руською та білоруською формою pléxa та давньоруською plocya (плоча) потребує вточнення, проте поки було би достатньо зазначити, що корінь *plok- у д.-рус. plocya (інші найближче споріднені форми див. у моїм коментарі під словом plwc тут як пропозиція до слова "батл"), відзначається доволі значною варіативністю: *plak- "плакати, плач", *plosk- "площиця, плоский, площити", *plask- "плаский", *plox- (← *ploks-) "плохий", *pleusk- "плюска; плющити" тощо – для всіх існує надійна етимологізація від первісного значення *"бити-давити-плющити". Поясненням голосного *ē (<і> в <пліха>) та приголосного *x би могло бути: подовження ступеня *е (ступінь *е є як правило співвідносний зо ступенем *о, пор. *plosk-, *ploks- вище), та нарощенням *-s до *k (*plek-s- → *plēk-s- → *plēx- → *плѣх-). Вихідне, й, що особливо важливо, "живе" (= продуктивне) значення "бити-клепати-тиснути-плющити" можемо бачити зокрема в білоруськім <плі́шчыцца> "протискуватися" (↑); наявність слів з продуктивними/мотиваційними значеннями є, як правило, суттєвим аргументом для питомості слів – сього не можна сказати про ізольовані за значенням германські слова. З усього вищеписаного би скоріше можна було припустити, навпаки, запозичення в германську з слов'янської, а відповідно й ягельського <plug>.
Так само, переглянуто може бути й подане як запозичення з румунської слово <пліши́ти> "мучити" (ЕСУМ IV, 450: пліши́ти¹), оскільки й у його є засвідчено проміжні значення "давити-тиснути-гнобити" (див. там же інші слова з різними значеннями), й голосний кореня є там значно легше пояснити саме зв'язком з *plēx-, описаним вище, ніж формами, від яких виводять те слово в ЕСУМ.

причепа
0
долучка
0
застосунок
0
наддаток
0

Павло Штепа. Словник чужослів.

модуль розширення
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями