У нас не було ніколи такого продукту, це все одно що перекладати японське саке чи іспанське бурітто
чомусь це не заважає називати картоплю картоплею, хоча картопля в нас раніше не росла.
Це не заважає такоє називати "пасифлору" "страстоцвітом"
у нас картоплю називають бараболею)
Нічого проти бараболі не маю, обома руками за, але чи не ви тут проти германізмів виступаєте? Бараболя германізм, бо походить від німецької землі Бранденбурґ 
goroh.pp.ua: бараболя
Етимологія бараболі є непевною й недоведеною. Навіть якщо й слово походить від німецької назви міста, то германізмом таке слово важко назвати, коли бачиш як воно сильно змінилося. Між бараболею й Брандербурґом стільки схожості, як між пармезаном і Парижем.
Се майданчик для створення відповідників, тож публікація запозичення тут не є доречною.
Згоден, якщо це слово й змінювати то лише одну літеру
М'яке "л" є взорування на польську.
Ні, це є взорування на німецький ориґінал без посередництва москальської мови.
в українській сильно поширеніше таерде л, ви ж кажете але, ой леле, ламати, віл тощо з твердим л. Отже chocolate є нашою мовою з адаптованим правописом шоколат, чи може чоколат.
Погоджуюся, що цьому слову не слід шукати відповідник. Треба розрізняти шкідливі та іноді безглузді запозичення та ті речі, які прийшли до нас із-за кордону, які є/були унікальною частиною чиєїсь культури.
Тут багато питомо українських слів намагаються перекладати, без яких українську мову складно уявити, під приводом, що вони колись були запозичені, але спитай носія тієї мови з котрої запозичено, навряд без перекладача зрозуміє. Особисто, я з вами згоден, що потрібно розрізняти, бо дехто не розрізняє
← bóut, bóutati (*bultos, *bult- "bóut, bóutati; còlotiti, calatati; mésiti) ta cóut (*kult- "cóutati = biti, bóutati, mésiti", cóutoc "pendulum, anything that hangs" : *kolt- "còlotiti") + -oupa — cepene wduòlocena wd rousscoho slova <goroupa> "Sinapis arvensis; gwrcica" (← *goru- u "gorœk, gwrk-; bitter" ta "goréti" — gwrcica gwrca; Grincênco: горупа).
шукали ласу іншого і знайшли
- ШОКОЛАД ! )
) ) ) ) ) ) )
Зручне та просте калькування
Див. (пояснення) "шуколаська"
/
) )
".. де ділося те що малося -
пошоколадилося й поховалося.."
r2u.org.ua: шоколяд*
Словник Павла Штепи. Лексикон львівський.
Марципани — ласощі з мигдалю і цукру, в чоколяді.
— Ця чоколяда з Астеї. Найсвіжіша партія.
Сам у Львові дуже часто чув, але то певно з польського "czokolada" (але не впевнений!).
Саме так
В будь якім разі у нас те слово має писатися саме так, жіночого роду.
Навіщо? 🤔🧐
Ні, звичайно, можна тут на Словотворі дуркувати, от тільки цей варіянт не буде вживати більшість населення
Я проти слова "чоколяда", але перестаньте вже нарешті говорити за всіх, хто буде вживати, а хто не буде. Я це слово на свої вуха не від одної людини чув. Дай Боже, шоби більшість населення говорили таки вкраїнською, а не суржиком.
Ну, так чоколяда є суржик 🤔
Я кажу за московсько-вкраїнський суржик у широкій тямі, не лише в рідких зиченнях, а й у фонетиці, граматиці. А це окреме польське слово, котре ввійшло в ужиток на заході. Є ж купа слів польського роду, котрі ви самі любо кличете "всталеними".
Саме так, бо ці слова, які я захищаю, вживає більшість населення. Вони стали українськими, майже рідними. Якщо не відкриваєш етимологічного словника, не знаєш, що воно черпане.
Польсько-галицьке, і нічим не лучче од "шоколада". Загальнозвісне шило на вузькоговіркове мило.
Ось тут я з вами згоден на 100%
Такі слова не перекладаються бо є народний надбанням тих хто його нам дав. Тому підгинатися під польські чи ще якісь варіанти це вдвічі смішніше
Українським воно від такого написання аж ніяк не стало.
Дивимось у словники:
Чоколяда, чоколядовий.
(Сл. Голоскевича).
Чоколяда (зах.)
(Українські назви з куховарства й харчування 1980).
Шоколяда.
(Сл. чужомовних слів 1933).
Ніякого "шоколада" ніде немає.
Так, це позичене слово, але й позичені слова пишуться і вимовляюються в кожній мові по-різному.
Поськайте своєї "чоколяди" в Огієнка.
Судячи з ГРАКу, навіть у двадцяті та й до того частіше писали "шоколад". Ясно, що за харківським правописом "чоколяда", але мабуть зрозуміло що цілком спиратися на нього в питаннях чужизмів (їхніх Л та родів) не варто, хоча б через дивне поєднання двох традицій, можна сказати непослідовність. А повний перехід на "західні" відміни певно все-таки погана ідея
Поськав, на В. У. - шоколад і поруч м. (московське) шоколадъ, тож у нас та форма узята від московитів.
Якщо у поляків та чехів "чоколяда", то чому ми маємо вживати московську форму чоловічого роду?
《Поськав, на В. У. - шоколад і поруч м. (московське) шоколадъ, тож у нас та форма узята від московитів.》
Ви читаєте вибірково. Це маніпуляція. Та й навіть якби од москалів, цього слова вживає більшість. Коли і більшість і меншість уживають черпаного слова, то йти годиться за більшістю.
《Якщо у поляків та чехів "чоколяда", то чому ми маємо вживати московську форму чоловічого роду?》
А навіщо вживать польської й чеської?
"Вибір більшости є завжди помилковий" (Марк Твен).
До чого тут політика? Коли ви не маєте мовознавчих доводів, то нема чого марнувать час на пустопорожню розмову.
То чом тоді у Огієнка - "літра", у Підмогильного - "бензина", "оркестра", "екстаза", що теж галицько-польське?
Чес.čokoláda
《Чес.čokoláda》
І що з того?