Так і буде. Як двері, вони теж одні.
Двері мо й одні, але при столі не просять двері подати, а як Ви попросите одну вилку?
Дайте одні вилки. Дайте кілька вилок.
Так само як принесіть одні двері. Принесіть кілька дверей.
Ну гаразд, тоді +.
Беремо замість польської виделки московську вилку, робимо їй множину, переставляємо наголос... гоп! і маємо автентичний столовий інструмент!😉
Але наші предки були ще мудрішими: вони брали вареника рукою.👋
Яка до хвої "московська" вилка?
В салоні пані Олімпії говір, брязкіт вилок та ножів об тарілки (Іван Франко, VII, 1951, 95); Тарілки, ножі й вилки загарчали, як собаки, аж підскочили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 166).
Для чого вигадували коловерт, якщо й у Грінченка - вилка (чит. уважніше), та в інших авторів є вилка, вилки (мн.)
У Желехівського: Вилка, вилкИ. Говорячи про столове приладдя, буде: вилка, подай вилку (не вилки). Але якщо йдеться про господарські вила, то зменш. форма буде: вилки.
<Хіба у двоїні не має бути вилкі?>
To ‹vilcé› ouge — /ˈβ̞ɪlt͡ɕi/.
Не розумію 😥
'Хіба у двоїні не має бути вилкі?'
вилці
На Чернігівщині можна почути.
Так.
—
ВИЛЬЦЕ́, ВІЛЬЦЕ́, я, сер., етн. Те саме, що гільце. Кожній хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали,.. щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 106); Ішли [дівчата].. веселі, уквітчані, несучи поперед себе вільце (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 25).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 427.
ГІЛЬЦЕ́, я, сер., етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося, — одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 25); * У порівняннях. Колись я думала для тебе на прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Леся Українка, I, 1951, 102).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 70.
Зменш. від вила.
Наше питоме слово, не москвинське.
В салоні пані Олімпії говір, брязкіт вилок та ножів об тарілки (Іван Франко, VII, 1951, 95);
Тарілки, ножі й вилки загарчали, як собаки, аж підскочили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 166).
+++
Спасибі!
Я гадаю тілько, що це слово треба вживать не як іменника жіночого роду однини, як у московській мові, а як іменника в множині: вилка, вилок, вилкам тощо.
Грінченко:
Трійча́к, -ка́, м., а чаще во мн. Трійчаки = Тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатериносл. у.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Ви́лка = виде́лка, виде́лко, виде́льце, ви́лка. С. З. Л. — Подайте виделка на динячі кабачки. н. пр. — Приходив Панченко, та їв виделками картоплю з лушпинням. н. пр
Ось, до речі:
ВИЛКА, вилок, мн. Зменш. до вила. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь (Номис, 1864, № 440); Вогкий гній розкидали по полю, Гноєм пахнуть і руки, й вилка (Максим Рильський, I, 1956, 97); Троє людей, уперши держална вилок у животи, штовхали поперед себе купу соломи до скирти (Юрій Яновський, Мир, 1956, 103).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 424.
Тобто вилка (знаряддя для їди) — одн. ж. р., вилка, вилок (маленькі вила) — мн.
Я не виджу того з Ваших прикладів. Ба й навпаки.
Я теж спочатку написав, а потім засумнівався. Ба потім перечитав ще раз:
Див. приклади
Вилка - мн.
Вилки - мн., вилка одн.
Тарілки, ножі й вилки загарчали, як собаки, аж підскочили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 166).
У нього не вилка, а вилки у множині.
Якщо маєте дорадянське видання, можете перевірити
Ні, і "вилки" і "вилка" – іменники, що мають тілько одміну множини.
У Кримського: "Ви́лы, мн. (р. вил) – ви́ла мн. ч. (р. вил). Ум. ви́лка и вилки́ (р. вило́к)".
У Грінченка: "Виде́лка, -ків, мн. = Вилка. Подайте виделка" (
r2u.org.ua: вилка).
Дійсно, в Желехівського також множина. Дивина та й годі. Тобто родовий — "вилок", а не "вилки"?
Так.
Можемо одличити прилади столовий (виделку) і технічний (вилку), а як у такім разі?
Ну, зараз якось відрізняють, адже виделку ніхто не вживає, мабуть, крім тих, у кого мова вивчена, а не природна з дитинства
Так само, як крило гуски відрізняємо від крила автівки чи коридору.
Та вживають оту «виделку» на Галичині, мабуть, таксамо як «миделко».
А навіщо? Значіння слова виявляється в околиці.
Так.
+
+