ПІДКОВДРА, и, ж. Те саме, що підодіяльник.
http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=підковдра

Ковдра запозичення з польської пишуть

+, все життя так називав. І слово "ковдра" хай лишається

+, так і вживають

+

Пододеяльник – підукрива́ло.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) r2u.org.ua: підукривало

Чому є воно "під-", коли та річ криє/горне цілу/всю верету/перину з усюди, а не лише єї під?

ПОДОДЕЯЛЬНИК - підковдра, наковдра, наковдрник, накоцник, підукривало.
(Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. 25.000 слів, 4 вид., випр. та доповн., К.: УЛТК, 2003. - с. 459.)

І справді, +

"Кубанские говоры" ще бознаколи зросійщені. Українська назва "підодіяльника" - підукривало.

-
Чистісінька московщина.

Питання питомости того слова є складніше, корінь бо й словотвір його є загалом словйянський, и више діті доводи про та проти суть ту за прости.

Я хочу навести доводи й про 1 доводи проти питомости того слова в руській мові, й між тим змінкувати деякі више діті доводи.

Доводи про:

1.
Сам корінь є питім — від прасл. *dē-, явлений великою кількістю слів у руській мові. Слова від сього корене є в словйянських мовах творено й без розширителя, й кільком різних розширителів (в истоті йтеративних чепенів): *-u-, *-n-, *-y-. Руська мова знає твари з кожним, и без розширителя; без розширителя: dé-ti, o-dé-ti, na-dé-ti, u-dé-ti, po-dé-ti, za-dé-ti, roz-dé-ti, pro-dé-ti, uz-dé-ti, серед недієслів: o-dé-t-en/o-dé-t-n- (-t- ту не є розширитель, а чепінь пасивного дієприкметника); з розширителем -u-: dé-u-a-ti, o-dé-u-a-ti, na-dé-u-a-ti, za-dé-u-a-ti, roz-dé-u-a-ti, pro-dé-u-a-ti — всі в истоті точно вторять значення тварів дієслівних без розширителя, будучи йих итеративи — крім дієслів з сим же розширителем: o-dé-u, o-dé-u-a, o-dé-u-o, o-dé-u-a-n-ïe, o-dé-u-ac-yk-a, o-dé-u-eç, o-dé-u-c-a; з розширителем -n- (точніше, тематичний чепінь; у недієсловах скоріше чепінь пасивних дієприкметників, рівнозначний чепеню -t-): o-dé-n-õ, o-dé-n-exi, o-dé-n-e, o-dé-n-emo, o-dé-n-ete, o-dé-n-õty, o-dé-n-ïe, o-dé-n-oc, o-dé-n-y. Перше ніж перейти до прикладів з розширителем -y-, є треба згадати ще вкремо твари з иншим видом самого корене: *ded- (← з уздвоїння *de-+d-, й без довготи *ē); серед таких у руській: o-ded-y-a, o-ded-y-in-a, o-deig-y (<gy> ← *d-y-), o-deig-yn-, o-ded-y-i-ti, iz-o-deig-y, ròz-o-ded-y-i-ti. Окрему віть значатну творить слово dézya "діжа", й похідні, зо *-z-, проте воно є пало ще з п.-і.-є. Ще суть слова з -l-: dé-l-o, dé-l-a-ti, dé-l-eç, dé-l-n-y-a тощо, проте вони творять геть иншу ногу значень; у словах значатна "крити, кутати, одяг" -l- не'ма, крім тварів -l- дієприкметників перфекта від дієслова dé-ti (в т.ч. з передчепи). Ще зазначу слова з <дяг>: o-dẽg, o-dẽg-ti є корінь dẽg-, не йма нич спільного з коренем *dē- та його верстю *ded-, попри спільне значення, й деяку звукову близькість. Тепер перелік тварів з розширителем -y-, він бо є в тварі odéyalo; серед йих суть: o-dé-y-a-ti, o-dé-y-a, o-dé-y-a-l-o, o-dé-y-a-l-ç-e, o-dé-y-a-n-ïe, та й: dé-y-a-ti, na-dé-y-a, po-dé-y-a, dé-y-a. Ото же, без васнивого погляду, можемо бачити кількість тварів з -y- не є менша від оних з иншими розширители чи чепіньми. Всі перелічені твари суть из СИРМ (ЕСУМ), де й джерела до йих суть; твари з -y- суть и в Грінченка й у Желехівського.

2. Твар odéyalo (o-dé-y-a-l-o, ↑) є явно віддієслівен, ← odéyati (o-dé-y-a-t-i), себо не є кромен у руській мові. Крімність твару може бути знак непитомости слова; о тварі ж odéyalo сього казати не можемо.

3. Про, будь сим, незнання руською розвитку того корене в значення "cover sheet, Bettbezug".

Платно зазначити, в різних инших мовах слова за тяму "cover sheet, Bettbezug" значать, питимо, й инші тями: "cloth" загалом, "clothes" загалом, "cover" загалом; так є з о. в нім., ягел., пран., и в д.-рус.; відоме з памяток д.-рус. одѣіало (також: одѣло, одиіало) значи й "clothes", и "cover, blanket, duvet" — рівно ги в инших згаданих мовах. Двобічний розвиток у тями "bed cloth/cover/sheet" та "clothes, attire" можемо бачити в ягельських quilt та kilt, из спільного пратвару, рівно ги cloth та clothes, чи дінське klæde й "cloth, sheet" загалом и "clothes, attire" (друге значення є різнено питимо множиною: klæder, рівни ягел. cloth проти clothes). Такий двойистий розвиток бачимо й у самій руській мові в иншім слові: plat, platïe "cloth, sheet" широко, й "clothes, attire" вузько. У Грінченка є дієслово odéuati товмачено "to cover/lay bed"(!). Се зокрема свідчить про двойистість значатни "одяг, одягти" та "постільна білизна" не лише в тваріх з -y-, а й у тваріх з -u-, а разом з тим каже й про митьмоміну тварів з -y- та -u- (а з тим и тварів без розширення) йих значень. Отож, перти проти непитомости слова odéyalo є перти й проти питомости йинших тварів з -y-, з боку тварослову, а з боку значатни й перти проти питомости твару odéuati в значенні "to cover/lay bed", та йинших тварів з -u-. Тож пря би ту була не йно проти самого odéyalo, а й проти цілого ряду йинших слів.

И того, рікши скоро:
1. питомо руський тварослів;
2. некрімність твару odéyalo в руській мові, зо звязки з иншими твари з -y-;
3. питимість розвитку в ужче значення "bed cloth" від ширшого "cloth, to clothe, cover" в різних мовах, и в самій руській мові.

Що до даних ту више доводів про та проти питомости того слова,
1) "класиці" сами по собі питомости чи непитомости будь-якого слова не доводять; у йих можемо досити й слова, чуджість яких є безперечна для всіх. Кінець кінцем, "класиці" (писателе) не суть мовознавці!; не суть
2) се же що з класики тягне йдо мови чийих "баб"/"дідів" — у йих мові слово яке може бути й питоме, а йинше може бути й чудже; лядські слова в руській мові суть від XIV. віку, а вятські гурою від кінця XVII. То що може ту значити початок XX. віку?
И попри ті застереження, користання слова й писатели й людом [села] таки може що казати про питомість слова. Из окрема, всі точені п. Єрмаченком приклади на слово odéyalo суть від писатіл не з доби СРСР, декотрих и з Лину Руси. Ясна річ, за впливів вятської мови на руську вже до йих, саме по собі користання сього слова в йих може й не правдати його питомости; проте, користа з його не вдин-два писателе, а цілий йих ряд. Про щось таки кількість говирить.

___

Доводи проти:

1.
Серед знаних(!) памяток д.-рус. зо словом odéyalo (<одѣіало, одѣло, одиіало>) всі суть, либонь, не з Руси. Проте, ми ту можемо судити йно з знаних(!) памяток. Чи мало є слів, из памяток давніх не відомих, руська питомість и тяглість яких від прасл. доби є, проте, незаперечна.

2.
Прямо слова odéyalo — в такім тварослові (є odēya) не'ма в Грінченка; є сам твар у Желехівського, проте не явно в значенні "bedding". Проте, хоча се (й зазначене в 1. під "проти") й може казати проти руськости слова odéyalo за "bedding", є того мало; чи мало в Грінченка хибить слів явно питомо руських, и в Желехівського. Хоча хибанню того слова з таким значенням у йих и може бути певна вина, користанням из того слова в значенні "bedding" у више (в п. Єрмаченка) точених писатіл гербати є невільно.

___
Отоже видіти що питання питомости даного слова в руській мові є не просте. Я не хочу (не готів бо'м) й не можу виразити свойого суду конечна про питомість чи непитомість того слова в тім значенні; міг ім ино точити різні доводи про та проти. Жаден довід, ни про ни проти, крімно — без инших доводів, не може рішити ни про ни проти питомости того слова в тім значенні в руській мові.
___

Суто що до моєї волі, припускаючи, на поді више точених доводів, питомість даного слова в данім його значенні в руській мові, я не йму його за найліпше за тяму "bedding".

Стислий кінцевий висновок:
1) Слово "одіяло" широко вживалося і вживається, як рідне, й у жоднім разі не є запозиченням.
2) Кому не до вподоби схожість українських слів із московськими, ваше право послуговуватись иншими синонімами (ковдра, ліжник; укривало, покривало, до речі, теж узято від нас до московського словника).
3) Щодо свого походження, то йде воно від слова "одія" - м'яка або міхова зверху накидка, якою можна було вкриватися у поході чи в дорозі.
[url=https://postimg.cc/YhSQv1fd][img]https://i.postimg.cc/YhSQv1fd/1954.png[/img][/url]
[url=https://postimg.cc/7bw3kvC8][img]https://i.postimg.cc/7bw3kvC8/4.jpg[/img][/url]
[url=https://postimg.cc/7b9gPB7C][img]https://i.postimg.cc/7b9gPB7C/7.jpg[/img][/url]
4) Усі говорять про 300 років поневолення України московською державою, проте всі глухо мовчать про більше як півтисячолітнє правління Руси на захоплених нею московських землях. Тож і поневолені руськими князями угро-фінскі племена (мокши, меря, вепси і т. п.) змушені були говорити і переймати руську мову, бо володар не говорить із рабами мовою рабів. Тож уся слов'янська основа московського язика є болгарською (бо вона була церковною, а отже освяченою Богом) і руською (бо нею розмовляли завойовники).

+++
"накоцник"
ПОДОДЕЯЛЬНИК - підковдра, наковдра, наковдрник, накоцник, підукривало.
(Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. 25.000 слів, 4 вид., випр. та доповн., К.: УЛТК, 2003. - с. 459.)

+++
ПОДОДЕЯЛЬНИК - підковдра, наковдра, наковдрник, накоцник, підукривало.
(Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. 25.000 слів, 4 вид., випр. та доповн., К.: УЛТК, 2003. - с. 459.)

Гарний варіант, особливо пОшивка, лемки казали пошЕвка. Відносно пішва (добре, що не піхва), то таке слово вживали, але схиляюся до варіанту підковдра, але, вже, напевно, не підодіяльник, бо це калька з "язика".

За посиланням є значення "одеяло", але не значення "пододеяльник".