r2u.org.ua: піл
У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
goroh.pp.ua: піл
Вимова: {pyd͡ʒ ~ pʏd͡ʒ ~ pʉd͡ʒ ~ pʉ̯œd͡ʒ ~ pɥ͡id͡ʒ ~ ...}.
друс. пѡжь ([пѡджь]) "исподъ, низъ, земля, основание" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: пожь); ← *pod-y-y- ← *pod- "під, низ, тло".
Вимова: {klɪ͡ɘʒ ~ klɪ͡ɘʲʒ}.
ЕСУМ (ІІ, 460): клиж "лежень, підвалина"; Желехівський (І, 348): клиж => І, 418: лїґар "Lagerholz, Unterlage".
В ЕСУМ: "неясне".
Иму ту дві гадки д'истослову:
1)
Від корене *kl̥- "колоти", на пр. у clo (<кло>), clin (<клин>), cleç (<клець>; ЕСУМ ІІ, 444: кілéць), clin (<клин>); з повним ступенем у корені: *kol- у coloti (<колоти>). Про знак "колоти" => "низ, під" див. ЭССЯ X, 44: *klinъ.
Тоді пратвар cligy (<клиж>) був би, віді, *kl-ig-y-o-s / *kli-g-y-o-s (F. Sławski, Język Prasłowiański, 69: Sufiksy z *ž, 65: SUFIKSY Z PODSTAWOWYM *-g-).
2)
Від корене *kliz-, міни довготи (*y → *i) до *klyz- у ступени *y в *klyz- → *kulz- у còuzati "ковзати", або *klig- у руськім cligati "клигати", такоже міни довготи до *klyg- → *kulg- у còugati "ковгати (те саме що ковзати)", з гаданим розвоєм товку: *"ковзький" → "хилий → який лежить". Тоді пратвар був би, від *kliz-: kliz-y-o-s, а від *klig-: *klig-y-o-s.
И *zyo и *gyo рівно дадуть /ʒ/.
Від бут — будівельний камінь яким закладають фундамент.
Горох:
Походження неясне.
Вважається запозиченим з італійської мови (іт. bottare, buttare «бити, штовхати») через мову італійських архітекторів.
То в чім є мисель сього снутка, коли вдно слово з коренем чуджого походження мінити за йинше слово з коренем чуджого походження?
По-перше, як написано вище, етимологія є непевною. Слово бут є й у білоруській і в російській. По-друге, порівняйте інфінітив buttare та інфінітив бутити, у нас є слово бутати, але з іншим значенням. По-третє, слово бут не є запозиченням чи чужим, а є похідним від бутити. По-четверте, навіть якщо це слово дійсно є похідним від запозичення, я не бачу чому це погано. Слово бут є лише в східних слов'янських мовах, а слово бутити взагалі лише в українській. Якщо хочете руйнувати нашу мову заради беззмістовного пуризму, то прапор вам в руки.
"По-четверте, навіть якщо це слово дійсно є похідним від запозичення, я не бачу чому це погано."
Прошу? Ви витягаєте чуже (хай ізрій є непевний, але уявім, що таки чуже, бо Ви не вважаєте запозичення чимось злим), забуте, незрозуміле слово, щоб замінити гинше чуже й кажете, що це непогано? А як це тоді називається? Якби ще це було слово, яке "вже є маркером української мови", "без цього слова не можна в'явити вкраїнської мови" (твердження, звісно, глупі й суть просто витяги слів деяких користувачів цього сайт), то можна було би ще покричати. А так... Безглуздя просто.
Не погоджуюся. Запозичення це звичайний процес будь-якої мови, вони не роблять мову гіршою, а збагачують її, якщо такі запозичення адаптовуються. От маємо бут, якого немає в мові з якої бутити [припустимо] походить. Такі слова треба берегти. Одне це коли у нас є таке слово як мур, яке чите запозичення, а інше коли маємо бут, яке пов'язане за значенням з buttare лише звіддаля.
Маємо
Бутин, бутина — рубання лісу, місця для рубання лісу, товстий ствол дерева, ділянка для засіву.
Бутинар, бутинник — лісоруб (старе), утрамбовщик.
Також бут — дрібне каміння, щебінь.
Бутор — бите скло, цегла, каміння
Бутир — дрібний посуд і начиння
Бутарка — каток
Також бут — вага, вантаж.
італ. buttare (кидати, метати, лити, розливати, розряджати, вистрілювати, бити, вбивати (в щось), вдаряти, витрачати, повертати) <— стар. франц. bouter (вдаряти, бити, класти, входити) <— франкське *bōtan (бити) <— пра-західно-германське *bautan (бити) <— прагерманське *bautaną (бити, штовхати) <— ПІЄ *bʰewd- та *bhau- (вдаряти) —> українське бити.
Пов'язане? — пов'язане. Маємо також побут (життя), побутувати (поживати) від бути, якепоходить від ПІЄ коренів bheu-; *bhōu-; *bhu- (рости, виникати, ставати, існувати). Як на мене, цілком можуть бути пов'язані з *bʰewd- та *bhau-.
https://en.wiktionary.org/wiki/buttare
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/bautaną
https://www.etymonline.com/word/*bhau-?ref=etymonline_crossreference
https://etymologeek.com/eng/butt/38018829
Маємо
ботіти — товстіти, жирніти. Пам'ятаємо, що бут це також вага, вантаж.
Походить від праслов'янського botěti тих самих ПІЄ *bheu- та bhū (рости, існувати).
Праслов'янське botati — ударяти.
Звідси можливо й бут під значенням цибуля, зелена цибуля.
Російське боте́ть — товстіти; достигати; розростатися, зеленіти.
goroh.pp.ua: бутіти
goroh.pp.ua: бут
Також маємо
боти — дубові доски для човнів.
бут, боти (з польської) — взуття, чобіт (також рос. обуть, обувь)
Пам'ятаємо, що бутити це також трамбувати, а трабмувати пов'язане в усіх мовах із топтати, ходити, ступати, бити, вбивати, довбати, таранити.
Навіть якщо це все що написав це псевнонаука та суцільна маячня, уседно, не бачу чому слово бут немає місця на існуваття.
Бут:
r2u.org.ua: бут
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3934-but.html#show_point
Бутити:
r2u.org.ua: бутити
Бутарка:
r2u.org.ua: бутарка
Бутин:
r2u.org.ua: бутин
"Запозичення це звичайний процес будь-якої мови, вони не роблять мову гіршою, а збагачують її, якщо такі запозичення адаптовуються."
Що Ви тут робите тоді?
Те й що інші — слова придумую.
Де ж придумуєте, коли давню чужину тягнете в мову?
Бут — не чужина, бо такого слова немає в мовах з яких, начебто, прийшло бутити. Не чужина.
По-друге, я придумав бутище, не взяв його з італійської чи німенької.
Зрій то лишається. Чужина лишається чужиною як її не маскувати.
Let's agree to disagree.
За Крутьком повторюєте?
Узагалі то, корінь даного слова, й слів у посиланні на етимологичний коментар, та слів, згаданих в обговоренні під даним словом, є скоріше таки питомо словйянський.
Про те свідчить величезна кількість похідних слів у руській мові (й в инших словйянських); усі, кінець кінцем творять (щонайменше) трійцю (в узаємовідношенні переголосу) коренів *bot- : *bat- : *bout- з трійцею семантик: 1) торкальної ("бити" → похідні), 2) опису якости тілесе ("товстіти" → похідні) та 3) перенісно-відволочної ("пиха, гордість, ...").
Див. ЕССЯ, статті на *bot-..., *bat-..., *but-... (точно сторінки й вясла зараз виписувати не хочу — забагато. Чому тут не можна вкладати скріншоти? Було би значно легше, ніж переписувати з джерел тексти).
Утім, таки зацитую тут из статті під *butiti в ЕССЯ ІІІ, 102:
"Ит[альянское]. просхождение (см. Фасмер І, 252, с литер.) невероятно. — sic!
___
Відкрите є, втім, питання що семантичної логики самого тварослову <бут-ище>. Але я приймаю питоме походження самого корене.
Подають деякі словники як синоніми до основа, підмурок, фундамент.
Також, мажмо слово "засновувати" з тим самим конерем, тобто англ. to found (something was founded in the 19th century — щось було засноване в 19-му слолітті).
Гарний словотвір.
це не словотвір
Мур - запозичення.