r2u.org.ua: піл У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/піл
1)
Від корене *kl̥- "колоти", на пр. у clo (<кло>), clin (<клин>), cleç (<клець>; ЕСУМ ІІ, 444: кілéць), clin (<клин>); з повним ступенем у корені: *kol- у coloti (<колоти>). Про знак "колоти" => "низ, під" див. ЭССЯ X, 44: *klinъ.
Тоді пратвар cligy (<клиж>) був би, віді, *kl-ig-y-o-s / *kli-g-y-o-s (F. Sławski, Język Prasłowiański, 69: Sufiksy z *ž, 65: SUFIKSY Z PODSTAWOWYM *-g-).
2)
Від корене *kliz-, міни довготи (*y → *i) до *klyz- у ступени *y в *klyz- → *kulz- у còuzati "ковзати", або *klig- у руськім cligati "клигати", такоже міни довготи до *klyg- → *kulg- у còugati "ковгати (те саме що ковзати)", з гаданим розвоєм товку: *"ковзький" → "хилий → який лежить". Тоді пратвар був би, від *kliz-: kliz-y-o-s, а від *klig-: *klig-y-o-s.
И *zyo и *gyo рівно дадуть /ʒ/.
Фундамент — підземна частина будівлі, що служить опорою всіх конструкцій споруди.
Будівництво стрічкового фундаменту будинку.
Перекладаємо слово фундамент
Гарний словотвір.
Мур - запозичення.
+
https://goroh.pp.ua/Етимологія/селитва
+
Добрий відповідник з індоевропейським коренем «ст» для чогось сталого, постійного. Плюс!
Я майже всі слова додаю з зафіксованим значенням, із словників. Це слово є в словнику Желехівського зі значенням "підвалина в будинку".
+
Чи не створить плутанини з иншими значеннями слова "сторч"? :(
Ни, а коли й так, то тим рупивіше. ;)
+
+
+
https://goroh.pp.ua/Етимологія/гузир
+
+
+
+
+ Але фонетичні варіанти слід би давати поруч в одній пропозиції.
Лемківське слово
Із чеської спосуда.
r2u.org.ua: піл
У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/піл
Вимова: {pyd͡ʒ ~ pʏd͡ʒ ~ pʉd͡ʒ ~ pʉ̯œd͡ʒ ~ pɥ͡id͡ʒ ~ ...}.
друс. пѡжь ([пѡджь]) "исподъ, низъ, земля, основание" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: пожь); ← *pod-y-y- ← *pod- "під, низ, тло". Имя жіночого роду.
Цьому слову вже й так надали забагато значень.
До речі, незле, дивно, що слово це рідко українці користують.
Вимова: {klɪ͡ɘʒ ~ klɪ͡ɘʲʒ}.
ЕСУМ (ІІ, 460): клиж "лежень, підвалина"; Желехівський (І, 348): клиж => І, 418: лїґар "Lagerholz, Unterlage".
В ЕСУМ: "неясне".
Иму ту дві гадки д'истослову:
1)
Від корене *kl̥- "колоти", на пр. у clo (<кло>), clin (<клин>), cleç (<клець>; ЕСУМ ІІ, 444: кілéць), clin (<клин>); з повним ступенем у корені: *kol- у coloti (<колоти>). Про знак "колоти" => "низ, під" див. ЭССЯ X, 44: *klinъ.
Тоді пратвар cligy (<клиж>) був би, віді, *kl-ig-y-o-s / *kli-g-y-o-s (F. Sławski, Język Prasłowiański, 69: Sufiksy z *ž, 65: SUFIKSY Z PODSTAWOWYM *-g-).
2)
Від корене *kliz-, міни довготи (*y → *i) до *klyz- у ступени *y в *klyz- → *kulz- у còuzati "ковзати", або *klig- у руськім cligati "клигати", такоже міни довготи до *klyg- → *kulg- у còugati "ковгати (те саме що ковзати)", з гаданим розвоєм товку: *"ковзький" → "хилий → який лежить". Тоді пратвар був би, від *kliz-: kliz-y-o-s, а від *klig-: *klig-y-o-s.
И *zyo и *gyo рівно дадуть /ʒ/.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/солом