"Окрім" - добре українське слово. Я кажу за слово "окремий", з "е" після "р". Це галицька одміна. У Центральній, Східній та Південній Україні побутують одміни "окрімний", "окромний" та "окромішний". Ще годиться згадати слова "осібний", "одрубний" і "нарізний".
Знаю. Також чув від бабусі (1923 р.н.) та її братів-сестер як було розмовляли до насаджування мосмови. Тільки до чого це обговорення саме тут ? Між іншим оте ваше "чисто" геть НЕ українське. Українською кажуть "суто". Ось тому я і написав, що нехай ліпше у Кривому Розі буде "суто" і "відокремлення" ніж "чисто відділ".
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам’ятку. ...
Академік О. О. Шахматов у своєму розгорненому відзиві для визначення названої премії, вказуючи на такі недоліки Словника, як нерівномірне опрацювання словникового матеріалу окремих українських говорів, недосить повне використання названих у Словнику джерел, неповне охоплення української літератури до 1870 р. (межа, визначена редакцією «Киевской старины»), відсутність систематичного використання попередніх словникових праць, окремі випадки недостатнього розмежування різних значень слова і омонімів, та на деякі інші дрібніші недоліки, — цілком законно відзначає широту і глибину охоплення Словником живої мови українського народу багатство поданого матеріалу з майже завжди точною його документацією, здебільшого точну передачу значень слів та різних їх відтінків.
І напишіть мені, будь ласка, якого біса воно є "словАРЬ" ?
Б.Д.Грінченко поза сумнівом гідний великої пошани, він зробив велику справу, але беззаперечно йому довіряти лише тому, що вже минуло багато років, це те саме, що посилатись на "Біблію".
Ми знову з вами ллємо воду там, де не мусимо. Тут обговорюють "відокремлення".
Ви самі завважили мені на буцімто не до речі вжите слово "чисто", а тепер звертаєте з дурної голови на людську. Крім Грінченкового "Словаря..." є сила инших джерел, що засвідчують це значіння в слова "чисто". Я вже не кажу за особистий досвід.
Що ж до слова "словарь", то це питоме наддніпрянське слово. "Словник" прийшов з Галичини. Тільки ж Вас, бачиться, не дуже цікавить історія новожитньої української мови. А жаль.
Про "словник" та "словарь" не все так просто.
Перше слово має в собі невиправдане "о" замість "і", але друге є церковним словом мабуть що з Болгарії, в українській мові зі закінченням "-арь" це мав бути швидше "укладач словників", хоч і не неодмінно.
Сам я частіше використовую друге тому що посилаюсь на Грінчековий "Словарь", але чи вважати церковнослов'янське слово нашим, я ще не вирішив. Але там хотя би немає плутанини з "о".
Мені більше до душі "словниця" (r2u.org.ua: словниця) ("як "хлібниця", "скарбниця", "мильниця", "чорнильниця" й т. д.). Як на мене, і "словарь" і "словник" мають означать людину, а не річ.
Ne’ma tam peruésno cruitoho scladou. Hi u <torgofya> (ne <torgwfya>), wd *turg-ou-y-a. /mʎ/ e wd *m + *y + golosca, ne wd *m + *y/*u + *l. Na pr., i <robiõ> ← *orb-y-om, a ne +<rwbiõ> ge.
Якщо дозволяєте собі так звертатися до незнайомого чоловіка, либонь, у вас за життя небагато друзів? Елементарна людська ввічливість до инших Вам би не завадила.
Ще раз, звідки ви взяли ʎ? Звірився з wiktionary, дають:
[zemˈlʲɑ]
[torˈɦʲiu̯lʲɐ]
[ˈkrɑplʲɐ]
Усюди l, а ʎ і в помині немає. Єлисіє, зараз Ви достеменно йдете проти всього офіційного мовознавства.
A [ʲ] tam e comou pisano? Yauno, ne Uam... Znac [ʎ] e rwfen znacou [lʲɐ]; tocynéixe bui pisati: [ʎ̟]. Toy samuy zuõc moge bouti pisano rwzno, na pr. [u̯] = [w], [i̯] = [j], [ɟ̟] = [dʲ] to cyto (fidgy: en.m.wikipedia.org: Alveolo-palatal consonant: »In standard IPA, they can be transcribed ⟨t̠ʲ d̠ʲ n̠ʲ l̠ʲ⟩ or ⟨c̟ ɟ̟ ɲ̟ ʎ̟⟩.«).
<Усюди>
Nou, coli roussca Wikipéddia e Uam »fyxõdui«, inose...
Писано ж, ʎ та lʲ різні звуки, останній є палаталізований кінчиком язика, коли ʎ більше серединою.
Що цікаво, серед переліку мов з ʎ не вказано українську.
Ni, "isolation" ne e "тривалий процес"; to e i "процес (bez "тривалий") i "об'єкт". "Оболочка" u Znadwbcéx Srezneüscoho na slofo <гаина> ne e "процес", a "об'єкт" ge.
Ізоляція — багатозначний термін. Вживається в архітектурі, біології, літературі тощо.
Електрична ізоляція — властивість діелектрика перешкоджати проходженню електричних зарядів.
Від лат. insula - острів, in - в, salum - море.
Перекладаємо слово ізоляція
Чисто галицьке слово.
Здається, цю чутку запустив Нечуй-Левицький.
Якщо, навіть це правда, то й що? Слово окрім знають всі
"Окрім" - добре українське слово. Я кажу за слово "окремий", з "е" після "р". Це галицька одміна. У Центральній, Східній та Південній Україні побутують одміни "окрімний", "окромний" та "окромішний". Ще годиться згадати слова "осібний", "одрубний" і "нарізний".
То нехай у Кривому Розі буде Галичина.
А Ви знаєте, як розмовляли були в Кривому Розі, доки почали насаджувати сучукрлітмову?
Знаю. Також чув від бабусі (1923 р.н.) та її братів-сестер як було розмовляли до насаджування мосмови. Тільки до чого це обговорення саме тут ? Між іншим оте ваше "чисто" геть НЕ українське. Українською кажуть "суто". Ось тому я і написав, що нехай ліпше у Кривому Розі буде "суто" і "відокремлення" ніж "чисто відділ".
Неправда Ваша. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64827-chysto.html
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам’ятку. ...
Академік О. О. Шахматов у своєму розгорненому відзиві для визначення названої премії, вказуючи на такі недоліки Словника, як нерівномірне опрацювання словникового матеріалу окремих українських говорів, недосить повне використання названих у Словнику джерел, неповне охоплення української літератури до 1870 р. (межа, визначена редакцією «Киевской старины»), відсутність систематичного використання попередніх словникових праць, окремі випадки недостатнього розмежування різних значень слова і омонімів, та на деякі інші дрібніші недоліки, — цілком законно відзначає широту і глибину охоплення Словником живої мови українського народу багатство поданого матеріалу з майже завжди точною його документацією, здебільшого точну передачу значень слів та різних їх відтінків.
І напишіть мені, будь ласка, якого біса воно є "словАРЬ" ?
Б.Д.Грінченко поза сумнівом гідний великої пошани, він зробив велику справу, але беззаперечно йому довіряти лише тому, що вже минуло багато років, це те саме, що посилатись на "Біблію".
Ми знову з вами ллємо воду там, де не мусимо. Тут обговорюють "відокремлення".
Ви самі завважили мені на буцімто не до речі вжите слово "чисто", а тепер звертаєте з дурної голови на людську. Крім Грінченкового "Словаря..." є сила инших джерел, що засвідчують це значіння в слова "чисто". Я вже не кажу за особистий досвід.
Що ж до слова "словарь", то це питоме наддніпрянське слово. "Словник" прийшов з Галичини. Тільки ж Вас, бачиться, не дуже цікавить історія новожитньої української мови. А жаль.
Про "словник" та "словарь" не все так просто.
Перше слово має в собі невиправдане "о" замість "і", але друге є церковним словом мабуть що з Болгарії, в українській мові зі закінченням "-арь" це мав бути швидше "укладач словників", хоч і не неодмінно.
Сам я частіше використовую друге тому що посилаюсь на Грінчековий "Словарь", але чи вважати церковнослов'янське слово нашим, я ще не вирішив. Але там хотя би немає плутанини з "о".
Мені більше до душі "словниця" (r2u.org.ua: словниця) ("як "хлібниця", "скарбниця", "мильниця", "чорнильниця" й т. д.). Як на мене, і "словарь" і "словник" мають означать людину, а не річ.
Гарно, погоджусь, але і тут, гадаю, мало бути "слівниця", з "і" у закритому складі. Бо "кіт", а не "кот".
Oleksa Rusyn, що за дурня, чому тоді я добре розумію це слово?
Бо Ви навчились його в школі як частину офіційного москво-галицького суржика "сучукрлітмови", ...[відредаговано]...
...[відредаговано]... слово окремий й однокоріневі слова є загальноукраїнськими словами. ...[відредаговано]...
@"Михас Туро", @"Oleksa Rusyn", підправляємо ваші коментарі, будь ласка, не переходьте на обисті образи.
http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53333-samota.html#show_point
+
Та щоб ото моїх діточок, бідненьких, маленьких немовляточок од рідної матері відділяли..?! (Остап Вишня, I, 1956, 291)
Uimowfa: {ˈkrɛmʎɐ}.
*krem-y-a wd *krem-i-ti *"to separate, to segregate; → to isolate".
Гарно та влучно !
А чому не "крімля"? Закритий склад?
Ne’ma tam peruésno cruitoho scladou.
"Крім-йа"? Адже закритий.
Cyto za <м-йа>??
Єлисіє, рілля а не ролля, свавілля а не сваволля, чому тут має бути "е", не "і"?
То є не те.
<Рілля> є rwllie ← *rol-i-e, а <кремля> є cremya ← *krem-y-a.
Cremya "кремля" ги grebya "гребля" (не +<грібля> же).
{ˈkrʊ̯͡ɔmʎɐ ~ ˈkrʷɔmʎɐ}.
*krom-y-a ← crômiti (*krom-i-ti) *"to separate, to devide, to segregate; → to isolate", wd *krom- : *krem-; Желехівський І, 382: кро́мити "teilen, trennen (https://www.duden.de/synonyme/trennen; https://www.duden.de/rechtschreibung/trennen").
А чому не "крімля"? Закритий склад?
Ne’ma tam peruésno cruitoho scladou. Hi u <torgofya> (ne <torgwfya>), wd *turg-ou-y-a. /mʎ/ e wd *m + *y + golosca, ne wd *m + *y/*u + *l. Na pr., i <robiõ> ← *orb-y-om, a ne +<rwbiõ> ge.
Не можу зрозуміти Ваше письмо :(
Що ще за fya? А де бува "л"? Що означає "ou-y-a"? Узагалі нічого не зрозуміло.
<А де бу[к]ва "л"?>
U spolõcax /bʎ, mʎ, wʎ, pʎ/ + golosca yé bouquõ <l> ne pisiõ, a pisiõ <b-/m-/f-~u-/p-> + <y> ci <i> + goloscõ: <zemya> /zɛˈmʎa/, <crapya> /ˈkrɑpʎa/, <robyõ/robiõ> /roˈbʎʊ/, <stauyõ/stauiõ/stafyõ/stafiõ> /ˈstɑ̝wʎʊ/, bo /ʎ/ tam poxodity wd *y.
Але ж українською земля, а не земйа! L, а не якесь ʎ.
Este tac gloup ci sténite?
Cyto za "якесь"??
Якщо дозволяєте собі так звертатися до незнайомого чоловіка, либонь, у вас за життя небагато друзів? Елементарна людська ввічливість до инших Вам би не завадила.
Ще раз, звідки ви взяли ʎ? Звірився з wiktionary, дають:
[zemˈlʲɑ]
[torˈɦʲiu̯lʲɐ]
[ˈkrɑplʲɐ]
Усюди l, а ʎ і в помині немає. Єлисіє, зараз Ви достеменно йдете проти всього офіційного мовознавства.
A [ʲ] tam e comou pisano? Yauno, ne Uam... Znac [ʎ] e rwfen znacou [lʲɐ]; tocynéixe bui pisati: [ʎ̟]. Toy samuy zuõc moge bouti pisano rwzno, na pr. [u̯] = [w], [i̯] = [j], [ɟ̟] = [dʲ] to cyto (fidgy: en.m.wikipedia.org: Alveolo-palatal consonant: »In standard IPA, they can be transcribed ⟨t̠ʲ d̠ʲ n̠ʲ l̠ʲ⟩ or ⟨c̟ ɟ̟ ɲ̟ ʎ̟⟩.«).
<Усюди>
Nou, coli roussca Wikipéddia e Uam »fyxõdui«, inose...
Sebe pazîte, pisiõci »а не "якесь" ʎ«!
Найперше, що зробив, це послухав, як воно звучить.
І не нашов там звучання "л".
en.wikipedia.org: File:Palatal lateral approximant.ogg
Писано ж, ʎ та lʲ різні звуки, останній є палаталізований кінчиком язика, коли ʎ більше серединою.
Що цікаво, серед переліку мов з ʎ не вказано українську.
<Писано ж, ʎ та lʲ різні звуки>
De e take pisano? I ne [ʎ], a [ʎ̟], coli tocyno.
<І не нашов там звучання "л".>
Cwlko e Uam utoriti? <л> ne e zuõc, a bouqua, pismẽ. Bouqua, pismẽ ne zuõcity; to e prosto znac.
почув у документальному фільмі Суспільного
Срезн. гаина "оболочка" (http://oldrusdict.ru/dict.html# *gay-yn-a- від *gay-i-ti "відгородити, хистити, щитити, берегти".
Але ж "гайна" це об'єкт, а "ізоляція" це тривалий процес.
Ni, "isolation" ne e "тривалий процес"; to e i "процес (bez "тривалий") i "об'єкт". "Оболочка" u Znadwbcéx Srezneüscoho na slofo <гаина> ne e "процес", a "об'єкт" ge.
r2u.org.ua: Изоляция
пріч = геть
r2u.org.ua: пріч
Від "самий".
r2u.org.ua: самість
goroh.pp.ua: самость
опріч = геть
r2u.org.ua: пріч
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6961-vidluka.html#show_point
Це радше в контексті "в 2014 сталася відлука від України Криму москвою", на мою думку.
goroh.pp.ua: наодлуці
r2u.org.ua: відлука
r2u.org.ua: наодлуці
Инші словниці не подають відокремлення саме "від усіх".
Гадаю, це вільне товкування укладачів поданої Вами словниці.
Хоча... треба ще подумати.