Здається, цю чутку запустив Нечуй-Левицький.
Якщо, навіть це правда, то й що? Слово окрім знають всі

"Окрім" - добре українське слово. Я кажу за слово "окремий", з "е" після "р". Це галицька одміна. У Центральній, Східній та Південній Україні побутують одміни "окромий", "окрімний", "окромний" та "окромішний".

Неправда Ваша. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64827-chysto.html

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам’ятку. ...
Академік О. О. Шахматов у своєму розгорненому відзиві для визначення названої премії, вказуючи на такі недоліки Словника, як нерівномірне опрацювання словникового матеріалу окремих українських говорів, недосить повне використання названих у Словнику джерел, неповне охоплення української літератури до 1870 р. (межа, визначена редакцією «Киевской старины»), відсутність систематичного використання попередніх словникових праць, окремі випадки недостатнього розмежування різних значень слова і омонімів, та на деякі інші дрібніші недоліки, — цілком законно відзначає широту і глибину охоплення Словником живої мови українського народу багатство поданого матеріалу з майже завжди точною його документацією, здебільшого точну передачу значень слів та різних їх відтінків.

І напишіть мені, будь ласка, якого біса воно є "словАРЬ" ?

Б.Д.Грінченко поза сумнівом гідний великої пошани, він зробив велику справу, але беззаперечно йому довіряти лише тому, що вже минуло багато років, це те саме, що посилатись на "Біблію".

Ми знову з вами ллємо воду там, де не мусимо. Тут обговорюють "відокремлення".

Ви самі завважили мені на буцімто не до речі вжите слово "чисто", а тепер звертаєте з дурної голови на людську. Крім Грінченкового "Словаря..." є сила инших джерел, що засвідчують це значіння в слова "чисто". Я вже не кажу за особистий досвід.
Що ж до слова "словарь", то це питоме наддніпрянське слово. "Словник" прийшов з Галичини. Тільки ж Вас, бачиться, не дуже цікавить історія новожитньої української мови. А жаль.

Про "словник" та "словарь" не все так просто.
Перше слово має в собі невиправдане "о" замість "і", але друге є церковним словом мабуть що з Болгарії, в українській мові зі закінченням "-арь" це мав бути швидше "укладач словників", хоч і не неодмінно.
Сам я частіше використовую друге тому що посилаюсь на Грінчековий "Словарь", але чи вважати церковнослов'янське слово нашим, я ще не вирішив. Але там хотя би немає плутанини з "о".

Мені більше до душі "словниця" (r2u.org.ua: словниця) ("як "хлібниця", "скарбниця", "мильниця", "чорнильниця" й т. д.). Як на мене, і "словарь" і "словник" мають означать людину, а не річ.

Гарно, погоджусь, але і тут, гадаю, мало бути "слівниця", з "і" у закритому складі. Бо "кіт", а не "кот".

Бо Ви навчились його в школі як частину офіційного москво-галицького суржика "сучукрлітмови", ...[відредаговано]...

...[відредаговано]... слово окремий й однокоріневі слова є загальноукраїнськими словами. ...[відредаговано]...

@"Михас Туро", @"Oleksa Rusyn", підправляємо ваші коментарі, будь ласка, не переходьте на обисті образи.