Uimowfa: {ˈkrɛmʎɐ}.
Гарно та влучно !
Ne’ma tam peruésno cruitoho scladou.
"Крім-йа"? Адже закритий.
Cyto za <м-йа>??
Єлисіє, рілля а не ролля, свавілля а не сваволля, чому тут має бути "е", не "і"?
То є не те.
<Рілля> є rwllie ← *rol-i-e, а <кремля> є cremya ← *krem-y-a.
Cremya "кремля" ги grebya "гребля" (не +<грібля> же).
{ˈkrʊ̯͡ɔmʎɐ ~ ˈkrʷɔmʎɐ}.
Ne’ma tam peruésno cruitoho scladou. Hi u <torgofya> (ne <torgwfya>), wd *turg-ou-y-a. /mʎ/ e wd *m + *y + golosca, ne wd *m + *y/*u + *l. Na pr., i <robiõ> ← *orb-y-om, a ne +<rwbiõ> ge.
Не можу зрозуміти Ваше письмо :(
Що ще за fya? А де бува "л"? Що означає "ou-y-a"? Узагалі нічого не зрозуміло.
<А де бу[к]ва "л"?>
U spolõcax /bʎ, mʎ, wʎ, pʎ/ + golosca yé bouquõ <l> ne pisiõ, a pisiõ <b-/m-/f-~u-/p-> + <y> ci <i> + goloscõ: <zemya> /zɛˈmʎa/, <crapya> /ˈkrɑpʎa/, <robyõ/robiõ> /roˈbʎʊ/, <stauyõ/stauiõ/stafyõ/stafiõ> /ˈstɑ̝wʎʊ/, bo /ʎ/ tam poxodity wd *y.
Але ж українською земля, а не земйа! L, а не якесь ʎ.
Este tac gloup ci sténite?
Cyto za "якесь"??
Якщо дозволяєте собі так звертатися до незнайомого чоловіка, либонь, у вас за життя небагато друзів? Елементарна людська ввічливість до инших Вам би не завадила.
Ще раз, звідки ви взяли ʎ? Звірився з wiktionary, дають:
[zemˈlʲɑ]
[torˈɦʲiu̯lʲɐ]
[ˈkrɑplʲɐ]
Усюди l, а ʎ і в помині немає. Єлисіє, зараз Ви достеменно йдете проти всього офіційного мовознавства.
A [ʲ] tam e comou pisano? Yauno, ne Uam... Znac [ʎ] e rwfen znacou [lʲɐ]; tocynéixe bui pisati: [ʎ̟]. Toy samuy zuõc moge bouti pisano rwzno, na pr. [u̯] = [w], [i̯] = [j], [ɟ̟] = [dʲ] to cyto (fidgy: 
en.m.wikipedia.org: Alveolo-palatal consonant: »In standard IPA, they can be transcribed ⟨t̠ʲ d̠ʲ n̠ʲ l̠ʲ⟩ or ⟨c̟ ɟ̟ ɲ̟ ʎ̟⟩.«).
<Усюди>
Nou, coli roussca Wikipéddia e Uam »fyxõdui«, inose...
Sebe pazîte, pisiõci »а не "якесь" ʎ«!
Найперше, що зробив, це послухав, як воно звучить.
І не нашов там звучання "л".
en.wikipedia.org: File:Palatal lateral approximant.ogg
Писано ж, ʎ та lʲ різні звуки, останній є палаталізований кінчиком язика, коли ʎ більше серединою.
Що цікаво, серед переліку мов з ʎ не вказано українську.
<Писано ж, ʎ та lʲ різні звуки>
De e take pisano? I ne [ʎ], a [ʎ̟], coli tocyno.
<І не нашов там звучання "л".>
Cwlko e Uam utoriti? <л> ne e zuõc, a bouqua, pismẽ. Bouqua, pismẽ ne zuõcity; to e prosto znac.
Срезн. гаина "оболочка" (http://oldrusdict.ru/dict.html# *gay-yn-a- від *gay-i-ti "відгородити, хистити, щитити, берегти".
Ni, "isolation" ne e "тривалий процес"; to e i "процес (bez "тривалий") i "об'єкт". "Оболочка" u Znadwbcéx Srezneüscoho na slofo <гаина> ne e "процес", a "об'єкт" ge.
Та щоб ото моїх діточок, бідненьких, маленьких немовляточок од рідної матері відділяли..?! (Остап Вишня, I, 1956, 291)
відділяти кудись комусь у щось інше.
У нашому відділі у їньому відділі.
Ізоляція - це вже відчутно інше та зрісліше-
конкретний
Це радше в контексті "в 2014 сталася відлука від України Криму москвою", на мою думку.
r2u.org.ua: відлука
r2u.org.ua: наодлуці
Инші словниці не подають відокремлення саме "від усіх".
Гадаю, це вільне товкування укладачів поданої Вами словниці.
Хоча... треба ще подумати.
Jgbc yTDSHYBQ
isolation
/ʌɪsəˈleɪʃən/
Опис НЕПОВНОЦІННИЙ
__________________
Походження
/
mid 19th century: from isolate, partly on the pattern of French isolation .
=
.
"Insulate," on the other hand, means to protect or shield from heat, electricity, or sound. It often refers to the use of materials to prevent the transfer of heat, electricity, or sound. So, while "isolate" refers to separating or setting apart, "insulate" refers to protecting or shielding.
isolated (adj.)
"standing detached from others of its kind," 1740, a rendering into English of French isolé "isolated" (17c.), from Italian isolato, from Latin insulatus "made into an island," from insula "island" (see isle (n.)). English at first used the French word (isole, also isole'd, c.
iso- | Etymology of prefix iso- by etymonline
ISO-: "equal, similar, identical; isometric," from Greek isos "equal to, the same as; equally divided; fair,… See origin and meaning of
відділяти кудись комусь у щось інше.
У нашому відділі, у їхньому відділі.
Ізоляція - це вже відчутно інше та зрісліше -конкретний
goroh.pp.ua: самость
Чисто галицьке слово.
Здається, цю чутку запустив Нечуй-Левицький.
Якщо, навіть це правда, то й що? Слово окрім знають всі
"Окрім" – добре українське слово. Я кажу за слово "окремий", з "е" після "р". Це галицька одміна. У Центральній, Східній та Південній Україні побутують одміни "окрімний", "окромний" та "окромішний". Ще годиться згадати слова "осібний", "одрубний" і "нарізний".
То нехай у Кривому Розі буде Галичина.
А ви знаєте, як розмовляли були в Кривому Розі, доки почали насаджувати сучукрлітмову?
сучрадукромову
Знаю. Також чув від бабусі (1923 р.н.) та її братів-сестер як було розмовляли до насаджування мосмови. Тільки до чого це обговорення саме тут ? Між іншим оте ваше "чисто" геть НЕ українське. Українською кажуть "суто". Ось тому я і написав, що нехай ліпше у Кривому Розі буде "суто" і "відокремлення" ніж "чисто відділ".
Неправда Ваша.
r2u.org.ua: чисто.
r2u.org.ua: окремий.
І щодо "окремий" теж:
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам’ятку. ...
Академік О. О. Шахматов у своєму розгорненому відзиві для визначення названої премії, вказуючи на такі недоліки Словника, як нерівномірне опрацювання словникового матеріалу окремих українських говорів, недосить повне використання названих у Словнику джерел, неповне охоплення української літератури до 1870 р. (межа, визначена редакцією «Киевской старины»), відсутність систематичного використання попередніх словникових праць, окремі випадки недостатнього розмежування різних значень слова і омонімів, та на деякі інші дрібніші недоліки, — цілком законно відзначає широту і глибину охоплення Словником живої мови українського народу багатство поданого матеріалу з майже завжди точною його документацією, здебільшого точну передачу значень слів та різних їх відтінків.
І напишіть мені, будь ласка, якого біса воно є "словАРЬ" ?
Б.Д.Грінченко поза сумнівом гідний великої пошани, він зробив велику справу, але беззаперечно йому довіряти лише тому, що вже минуло багато років, це те саме, що посилатись на "Біблію".
Ми знову з вами ллємо воду там, де не мусимо. Тут обговорюють "відокремлення".
Ви самі завважили мені на буцімто не до речі вжите слово "чисто", а тепер звертаєте з дурної голови на людську. Крім Грінченкового "Словаря..." є сила инших джерел, що засвідчують це значіння в слова "чисто". Я вже не кажу за особистий досвід.
Що ж до слова "словарь", то це питоме наддніпрянське слово. "Словник" прийшов з Галичини. Тілько ж вас, бачиться, не дуже цікавить історія новочасної української мови. А жаль.
Про "словник" та "словарь" не все так просто.
Перше слово має в собі невиправдане "о" замість "і", але друге є церковним словом мабуть що з Болгарії, в українській мові зі закінченням "-арь" це мав бути швидше "укладач словників", хоч і не неодмінно.
Сам я частіше використовую друге тому що посилаюсь на Грінчековий "Словарь", але чи вважати церковнослов'янське слово нашим, я ще не вирішив. Але там хотя би немає плутанини з "о".
Мені більше до душі "словниця" (
r2u.org.ua: словниця) ("як "хлібниця", "скарбниця", "мильниця", "чорнильниця" й т. д.). Як на мене, і "словарь" і "словник" мають означать людину, а не річ.
Гарно, погоджусь, але і тут, гадаю, мало бути "слівниця", з "і" у закритому складі. Бо "кіт", а не "кот".
а словниця хіба не ЛЕКСИКА?
Oleksa Rusyn, що за дурня, чому тоді я добре розумію це слово?
Бо ви навчились його в школі як частину офіційного москво-галицького суржика "сучукрлітмови".
...[відредаговано]... слово окремий й однокоріневі слова є загальноукраїнськими словами. ...[відредаговано]...
@"Михас Туро", @"Oleksa Rusyn", підправляємо ваші коментарі, будь ласка, не переходьте на обисті образи.
iso- | Etymology of prefix iso- by etymonline
ISO-: "equal, similar, identical; isometric," from Greek isos "equal to, the same as; equally divided; fair,… See origin and meaning of
=
/
ізо- | Етимологія префікса ізо- через етимонлайн
ISO-: «рівний, подібний, ідентичний; ізометричний», від грецького isos «рівний, такий самий, як; однаково розділений; справедливий,… Див. походження та значення
https://www.etymonline.com/word/iso-