ЕСУМ V, 97 (річ¹): річний "конкретний; діловий".
Як варіант, і твар récy, за зразком інших невідмінюваних прикметників та прислівників на -y (licy, rõcy [prauo-rõcy, léuo-rõcy], bwsy, golofy [strém-golofy], bwcy [prauo-bwcy, léuo-bwcy], nwgy [boso-nwgy], suobwdy, wcy [bez-wcy, mgla-wcy, wcy-na-wcy], pleicy [pleicy-o-pleicy], tẽgy [ino-tẽgy], dwby [bez-dwby, ne-bez-dwby] тощо.
Ni, to e ne te.
Récyniti.
Отже друге, спасибі.
Уподоба. Є якась причина, чому ви використовуєте подобу "речен", а не "речний/річний"?
<Є якась причина, чому ви використовуєте подобу "речен", а не "речний/річний"?>
E.
1)
Tuar <récen> (← récynu, ← *rēk-yn-o-s) e celesen/gòlôven, a tuar <récynuy> (*rēk-yn-u-+-yo-s) utorinen.
2)
Slwfnikui suvédcéty dougye tuarwf bez <-uy> u rousscé, na pr. u slwfnicé Gelexwfscoho e yix ci malo.
3)
Tuaci tuari sõty dlya rousscui móuvui coristni, xirẽty bo mogui slovotuorou. Ima prõgui i imene pricmêtui i imene pwdstatui, taca pricmêtna (adjectiva) mogiõty iti i yaco pwdstatna (substantiva). O stocy, "diagonal(e)" e u ẽghelscé, némecyscé, pranecyscé, cotolanscé, portougalscé, dwnscé tocyto i pwdstatno i pricmêtno, "general" e i pwdstatno i pricmêtno, "capital" i pwdstatno i pricmêtno, "plastic" i pricmêtno i pwdstatno, u grecyscé sõty φυσική, βοτανική, μαθηματικός, ιστορικός i pricmêtna i pwdstatna, ipr. Tacui tuarui clonimo yaco imena pwdstatui (nomina substantiva). Taca ponadya, coristati iz imên pricmêtui za imena pwdstatui ne e vonsca i dlya rousscui. O stocy, slova "spalnya, coualnya, délnya, palilnya, vitalnya, molilnya, coleisnya" — imena pwdstatui — sõty peruésno imena pricmêtui: "spalnya" — cyto? ← *"spalnya cwmnata/istba" — yaca cwmnata/istba? — "spalnya". I lat. <caminata> (wdcui rous. "cwmnata") e peruésno pricmêta: yaca? — "caminata = *"cominata = zu cominom" (rwfni rous.: bòrodata, zõbata). D.-rous. imena mén: <rézana> (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѣзана) — imẽ pwdstatui, e peruésno imẽ pricmêtui — yaca?: "rézana" → cyto?: "rézana", <griuna>, wd "griva", yaca? — "griuna", → cyto? — "griuna". Pricmêta e peruésno slovo "gwfno" — *gou-yn-o *"còrwfno" ← *gou- "còrova". Rous. slovo <ceutnya> "stòrôgya, guard" e peruésno pricmêta, pac stauxi u znacyeinïé pwdstatui: yaca? — "ceutnya" → cyto? — "ceutnya". Slovo <ceutivo> e i prislovo (pricmêta sèrêdnya rodou): yaco? — "ceutivo (патетично)", i pwdstatno: cyto? — "ceutivo (Innerlichkeit; Gelexwfscuy: чути́во "Gefühl; Innerlichkeit").
Imena pricmêtui sõty peruésno i slova: "cèrêxynia", "vixynia", "cléstynia", "mwxyna", "platnia", "rwfnya", "tayna", "pèlêunia", "pẽtno", "sadno", "laznia", "matnia", "édalnia", "pralnia", "varnia", "móunya ("ванна кімната"), d.-rous. <côpyna> "méra zemyui", <strélna (http://oldrusdict.ru/dict.html#: стрѣльна), <sédalna, sédélna> (http://oldrusdict.ru/dict.html#: сѣдальна, сѣдѣльна).
Taco e, na pr., tuoryeno i slovo <matïœuf> "material" u rous. (Gelex. I, 430: ма́тїв (чол.р.) → див. мате́рия 1), → 429: мате́рия 1) Materie, Stoff (in allen Bedeutungen = "у всіх значеннях") — tuar <matïœuf> e peruésno imẽ pricmêtui mõgysca rodou, wd slova "mati" = ciy? — "matïœuf ≈ materen", pac stauxi imẽm pwdstatui.
4)
Coristaiõtyi iz toho, yé buimy pèredal, na pr., rwznui tẽmui véd, he oto: "botanika (βοτανική ← *επιστήμη βοτανική "véda builna")" — <builna/builsca> (← *"ouca/véda builna/builsca"), "physika (φυσική ← *επιστήμη φυσική "véda buitna/buitsca") — <buitna/buitsca> (← *"ouca/véda buitna/buitsca"), "economika (οικονομική ← *επιστήμη οικονομική "ouca/véda gospodarna/gospodarsca) — <gospodarna/gospodarsca> (← *"véda/ouca gospodarna/gospodarsca"), "informatica" (← *"scientia informatica") — <nazdalna/utuorilna/utuorilsca> (← *"véda/ouca nazdansca/utuorilna/utuorilsca"), inxya slova: "педаль" (← pedale/pedalis — pricmêta) — <nwgyna> (g.r.) ci <nogen> (m.r.) ci <nwgyno> (s.r.; rwfni: <rògyno> / <rògen>), "мануал" (← manuale/manualis) — <rõcyna/rõcyno/rõcen>, "номинал" (← nominale/nominalis) — <imeinno / imeinna> abo <recena / receno> (na pr., <céna recena> "номінальна вартість", ta prosto <recena> ci <receno> "номінал") ipr.
Дякую за відповідь! Буде час, то почитаю й відповім.
5)
Oudi ta bezoudi tuari pricmêt daiõty ròzlõciti yẽ na uiznacyenui ta neuiznacyenui, hi na pr. "the" : "a(n)" u ẽghelscé, "en/et + pricmêta( + <-t> u sèrêdnyé rodé) + imẽ pwdstatui" dlya neuiznacyên pricmêt proti "den/det + pricmêta + <-e> + imẽ pwdstatui" dlya uiznacyên pricmêt u dwnscé tocyto; taca rwznica na uiznacyenui ta neuiznacyenui pricmetui e i u eugoslovẽnscax, bé i u d.-rous.
<crasen dwm> "a nice/beautiful house" : <crasnuy dwm> "the nice/beautiful house"
___
»Cèrêz sénecykui vixynêu sad
Pœuxyla Nastounya u vinograd:
Cto ge mene naide u seimy vinogradé,
Zu tuimy sẽdõ na posadé.«
Дозвольте запитати, чесно, Ви почитали?
І людина замість того, щоб розбиратися з суттю, марнуватиме час на прочитання окремих слів
Також, інші, більш (..суттєві..) дописи,
які дорівнюють і "просто і безпосередньо "
. 
напряму
Для мене є питаннє про лядське походженнє слова "певен" меншми відкрито, хоча може бути пояснено й на питомім тлї. Та се слово не може правити за поняттє "конкретен". "Певен" є скорїше "certain", "given".
спевнено.
Спевнений
говоріть більш СПЕВНО, будь-ласка
У деяких ключах.
Також, інші, більш (..суттєві..) вислови,
які дорівнюють і "просто і безпосередньо "
. напряму
Також, інші, більш (..суттєві..) прописи,
які дорівнюють "просто і безпосередньо "
. напряму
Нарочитый — конкретний, відомий, визначений.
Джерело: Срезнівський І. І. "Матеріяли для словника давньоруської мови по писенмих даних".
Також, інші, більш (..суто/суті..) речування,
які дорівнюють і "просто і безпосередньо "
. напряму
ЗМІСТОВНО - конкретно
+
..
/більш/
ЗРІСЛІШЕ -
/
Змістовніше
ЦЕ і Є КОНКРЕТНО
/
КОНКРЕТНІШЕ
(інколи повноцінно, -нніше..)
Також, інші більш (..суттєві..) речування,
які дорівнюють і "просто і безпосередньо "
. напряму
/більш/
ЗРІСЛІШЕ -
/
Змістовніше
ЦЕ і Є КОНКРЕТНО
/
КОНКРЕТНІШЕ
(інколи повноцінно, -нніше..)
_________________________
{
(Це "новотворення" Є лише "поробком" , начасі не утверджене в УКР письмо... (автор/_с(@)
}
(автор/М.С.Я._с(@)
}
============= =%== ============= ===
concrescere - рости/зрости - crescere - тобто бути змістовним, визначеним
більш спевні - більш конкретні
/
Спевно
,
речі́ння напряму
Також, інші, більш (..суттєві..) речування,
які дорівнюють і "просто і безпосередньо "
Від "щупати" ("мацати, торкати, чіпати"). Думав про "який можна відчути на дотик, помацати; якого можна торкнутися; дійсний, речовий, фізичний".
Порівняйте з англ. "tangible" (<— лат. tango "торкаю, чіпаю"), котре деколи виступає в значенні "concrete; physical; real".
Говори конкретно - як є, без зайвого та вдосталь визначено.
Відповідно до людини так само? :
Конкретний випадок - ?
Конкретна думка - ?
Конкретна людина - ?
Конкретні дії , явища , - - до всіх них можуть бути наші слова відповідно до цієї кожної конкретики. ТОБТО :
завжди/єдиновизначеного перекладу немає. І насправді, це добре.
Бо наша мова : БАГАТА
isboutél
/ɪzboˈti͡el, ɘzboˈti͡el/ — po prigòlôsné
/zboˈti͡el/ — po gòlôsné
___
← *su-botēl-o-s "con-cret-us" ← *su-botēti "con-crescere", ← ‹botéti› (*bot-ē-ti) "ròssti, tóustéti, bœilxyéti".
Зрісліше, БУДЬ-ЛАСКА.
/
__________
Також
_________
/
нарочито
1
нарочитий
,
нарочитіше
Суттєвийнапряму
/більш/
ЗРІСЛІШЕ -
/
Змістовніше
ЦЕ і Є КОНКРЕТНО
/
КОНКРЕТНІШЕ
(інколи повноцінно, -нніше..)
Так. само. як і
У конкретну - визначену дату.
зріслий.
concrescere - рости/зрости - crescere - тобто бути змістовним, визначеним.
від
О УКРАЇНСЬКОГО І — ... concrescere"; "crescere" значить рости, "concrescere" ,у подальшому визначенні - зростатися, виникати через зростання. Згідно з цим, конкретний" значить багатостороннє, складне, зрощене, сформоване.
Говори конкретно - як є, без зайвого та вдосталь визначено.
Відповідно до людини так само? :
Конкретний випадок - ?
Конкретна думка - ?
Конкретна людина - ?
Конкретні дії , явища , - - до всіх них можуть бути наші слова відповідно до цієї кожної конкретики. ТОБТО :
завжди/єдиновизначеного перекладу немає. І насправді, це добре.
Бо наша мова : БАГАТА
Суттєвий
/
"Говори суттєво"
"Відповідай суттє(во -віше) - - по суті"
_______________
Також, інші, більш суттєві речі́ння,
напряму
які дорівнюють і "просто і безпосередньо "
.