Звідки й слово <Юнга> иде.

Споріднене ше з латинським "junior", англ. "young". Давній індоєвропейський корінь.

Яке, в сраку, збіднення? У цього слова є таке значіння, засвідчене в словницях і творах класиків. Ви хочете, щоб його вилучили через Ваші вибрики, наперекір ужиткові.

> Якась дурня

Те саме можу вписати про більшість ваших повідомлень та дорікань.

> А якщо дівчинка молодець

А до чого ту дівчина до хлопця? для дівчат окреме слово є - молодиця.

> Знову збіднення мови

Ну Я ж не змушую вас вживати слова які додаю, бо сам часто вживаю перейнятки... не збіднює нихто мову, ну годі вже.

Що вилучити? Слово "молодець" чи тяму в значенні "хлопець"?
Інколи я просто дивуюсь, як ви не бачите очевидних речей.
Так, викидати "хлопець" й ліпити сюди "молодець" — це збіднення мови. Ваші бздури все одно ніхто не підтримає.

МОЛОДЕ́ЦЬ, дця, чол.
1. Молода неодружена людина; парубок.
2. . також молодець; мн. молодці, нар.-поет. Статна здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду.
3. . у знач. присудк. сл., розм. Уживається для висловлення похвали людині за відмінну роботу або за її позитивні якості.
4. розм. Те саме, що молодчик 2.

Навіщо ще щось вигадувати?
Хлопець, хлопчик — синонім до юнак, молодець, парубок, але це нетотожні поняття.
Молодець — це парубок, але це не маленький хлопчик.
Хлопець може бути маленьким, юнаком, молодцем, парубком, а може й не бути 🤷‍♂️ тобто маленький хлопець — це ще не молодець

Та хто Я такий, щоби слово викидати? сам вживаю купу запозичень. Я просто додав переклади.

—
Знову дурня.
Грінченко:
Молоди́к, -ка́, м.
1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Чи не лучче було молодиком жити? Грин. III. 295.
2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. На молодику́. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи. Чуб. І. 92.

Але ж, наприклад, малий хлопець — це ще не молодик, бо женилка ще не виросла

А хто каже вживати се слово по відношенню до малих хлопців? самі ж маєте розуміти, де слово можна вживати, а де ни.

Значення слова
Хлопець — дитина або підліток чоловічої статі; хлопча, хлопчина.

Слово хлопець уживають не лише для дітей та підлітків, ни?

"дітина"

Цікаво. То в вашій говірці збереглося давнє "ѣ" в тому слові?

Так. Але є й речі, які мене дивують. До прикладу, "ведро" замість сподіваного "відро".

Гм. Цікаво чого так. Мені здається, шо таке ж слово чув у якомусь видиві з Волині, але не певен. Може якийсь давній непослідовний якісний перехід /ě/ в /e/, або зближення з якимось іншим словом.

Ну в Грінченка лише дитина чоловічої статі, ото й додав.

Узагалі, цікаво виходить. У моїй говірці "дітвак" значить дітину загалом, обох статей. В Онишкевича (том II, ст. 221) то є просто дитя, а в Шила (ст. 110) то є "підліток". А в СУМ-20 (https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=22732&page=774) є ще такий витяг із оповідання Наталії Кобринської "Виборець": "Якимиха ще була дітваком, як вона [Іваниха] віддавалася".

З другого боку, в Желехівського (том I, 186) "дітвак" таки значить "хлопчик" (Bübchen, Büblein; Aufschößling). Я сам зрідка чув "дітвачка" за дівчинку, тож, либонь, десь таки "дітвак" і має вужче значення "хлопчик", яке Грінченко виписав.