Трохи видозмінена пропозиція користувача Orexanduru.
Етиловий видух
Видуховий завод
Видушні напої
Продушити скальпель
—
Wd sœho corene mogeity bouti tuoryeno ino uídui "spirtou" zu "meth-", he: "methyl", "methane" tocyto.
Питав Вас раніше, і спитаю тепер. Чому від цього коренЕ? Чому не кореня?
Коли любо, може бути й <-я>, то є поздіший твар; я пишу за давнішим и первісним тваром (є й нині в бойківських говірках, на пр.); кінець -e в родовім однини та йменовім множини є первісен у словах, що кінчать о: -ẽ (imẽ : imene, uimẽ : uimene, znamẽ : znamene), -einy ← *-ẽ/-ui (coreiny ← corẽ : corene, ẽcymeiny ← ẽcymui : ẽcymene, cameiny ← camui : camene), -i/-er- (mati, mater- : matere), та в деяких словах з -y (deny : dne, crofy : crue).
паливо й горючі бувають різні;
Ото люди й вживають своє паливо для потрібного їм отруєння
Паперова склянка, біле чорнило, чорна білизна, ігровий комп'ютер, синтетична перина, вуглевод
Паперова склянка в тих, в кого курячі мізки.
Скляний стакан — склянка
А паперовий — паперовий стаканчик
Білизна, чорнило, перина — придумали раніше, а от уже якості пізніше.
Тому й чорна білизна, синтетична перина.
А от п'янець підходить до алкоголь, або спирт тільки у вузькому значенні. В широкому значенні — якась дурня.
Все одно, що будь-який одяг називати черевиками чи шубою
Так і спирт спершу був саме етиловий, як і чорнило чорне, і білизна білою.
Це насмішка чи Ви справді не чули, як, щонайменше Образно, будь-яке взуття можуть називати черевиками, чобітьми, а одяг -- шубою, кожухом?
У широкому значенні, утім, можливо, але для широкого підходить точно.
Нерідко назва походить від першої поміченої властивості або якостей чогось першого, найпоширенішого з низки.
З чого Ви взяли таке приниження про "паперову склянку"?
Я не знаю, чи ви дуркуєте/блазнюєте, чи просто не розумієте, що пишете.
Це якесь страхіття 🤦♂️
Одягни футболку й бутси — одягни кожуха й чоботи 🧐🤦♂️
як наукове
Подвійно: і воднекис (гідроксид) вуглецю, бо в спиртах саме до вуглецю приєднується ця група, і окиснений вуглеводень
Спирти — клас органічних сполук, похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами.
Я думаю, по-кауковому цілком перердає суть
Anaxronism.
Чому чуже "анахронізм", а не "пережиток" або "старосвітчина"?
Цілком же відповідає науковим визначенням, прямо передає суть
І слово нове. Який же "анахронізм"?
Жири, білки, вуглеводи, зокрема цукор — це теж вуглеводнекис
....
БілкИ -- похідні амінокислот, мають амінну групу. Цукри -- вуглеводи. Жири -- естери гліцеролу й залишків органічних кислот. Я ж не пишу "вуллеволнекисні". У кінці написано КИС, що позначає щось окиснене. Воднекис -- гідроксил
"Жири, білки, вуглеводи, зокрема цукор — це теж вуглеводнекис"
Будь ласка. Вуглеводи мають карбонільну групу.
С3H5(COO)3-(C17H35)3. Тристеарин. Жир. Покажете гідроксильну групу тут?
<Тристеарин. Жир. Покажете гідроксильну групу тут?>
Нахіба? 🙄🧐
Я не збираюсь перекладати химичні означення. Ганьбіться самі 🤷♂️
Бо Ви сказали: "Жири, білки, вуглеводи, зокрема цукор — це теж вуглеводнекис". Покажіть, де там воднекис
нали́ганий-«п’яний; який об’ївся»
goroh.pp.ua: лига
Початкове значення дуже далеке від сучасного й дуже загальне. Просто калькувати -- дуже легкий спосіб, але далеко не завжди підходить
>Просто калькувати -- дуже легкий спосіб
Проте складніший за вигадування всяких "упереподвійників".
Знайти походження, ctrl+С, перекладач (якщо значення початкового слова не подано), ctrl+V, переклад ctrl+C, ctrl+V тут. Складніше нікуди, авжеж.
Я не знецінюю зусиль тих, хто робить таку "чорнову" часто роботу (просто перекласти початкове значення слова в чужій мові, не розуміючи або нехтуючи сучасне значення слова в нашій мові), але це далеко не завжди діє як слід.
Дурні переклади.
Слово черпане, та тільки вже усталене, має купу похідних. Не думаю, що його замінять.
Наприклад, метиловий спирт, або метанол. Його не п'ють.
Тобто спирт не завжди ≠ алкоголь
Так само: пропанол, бутанол, пентанол, гексанол, гептанол, октанол, нонанол, деканол, холестерол тощо
А от алкоголь треба перекладати.
А навіщо, якщо є коротке зрозуміле — спирт 🤷♂️
А навіщо ми тоді взагалі тут?
Так, деякі відповідники довші за чужі слова. та цього не треба жахатися. Чуже? Чуже. Отже, перекладаємо. Маєте іншу думку -- на Толоці є відповідна нитка, про узвичаєні
Жаби з мишами завиброндьовані.
Наче якась азійська кухня 😆🙈
Усі складнощі почалися з того, що тут змішали "спирт" й "етанол"(етиловий спирт). І чимало цих перекладів, зокрема "вибрід", "викис", "горіль", "хміль", "хмелень" саме туди. Я пропоную розділити їх. На жаль, Карл-Франц Ян Йосиф, що додав слово, покинув нашу розробку (до речі, хтось знає, чому?). Хтось може, крім нього, управа якась, змінити слово? Тут залишаємо для "етанол"
Безплатна порада: коли думаєте про слово, думайте завжди про похідні.
Я вам навів кілька прикладів, які показують, що дурня виходить.
Підставляйте свої переклади до "метиловий спирт" чи "заспиртована жаба".
Якщо переклад буде вдалий, ви знайдете гарний відповідник 🤷♂️
Запитання: а ці "переклади" хтось буде вживати замість спирту?
Я розумію, що мета цього сайту — перекладати запозиченні слова.Але ж, може, спочатку треба подумати про життєздатність майбутніх перекладів, а вже потім створювати їх?
У декого це просто хвороба. Навіщо їм думати про життєздатність слів. Вліпив слово, і так сайдьот 🤷♂️
Ще раз переконався, що переклади дурні. Ніхто спирт міняти не буде. Ні метиловий, ні етиловий, ніякий.
Видихайте!
От алкоголь треба перекладати
"Ще раз переконався, що переклади дурні. Ніхто спирт міняти не буде."
Різкі особисті судження
На Словотвірні виклав допис. От там розкажіть, навіщо це вам 🤷♂️
Походження:
англ. spirit «дух, душа; привид; (мн.) спирт, алкоголь; (рідк.) бензин» через посередництво фр. ст. spirit, esprit виводиться як хімічний термін, вживаний алхіміками, від лат. spīritus «віяння, подих; дихання; душа, дух», похідного від spīro, spīrāre «дути, віяти; шуміти, вирувати; дихати; звучати», спорідненого з дісл. fīsa «дути», свн. visen «тс.», псл. piskati «свистати, пищати», укр. пи́скати;
алкоголь
doux
Tuoryeno rozxiryeinïem znacwf slôua <doux>, yaco i rwznui znacui ou slôua <spirit> u ẽghelscwy. Rwznui znacui sõty i u latinscoho slôua <spiritus> ( = rous. <doux>, d.-rous. <douxu, douxo>) — uídyu https://en.m.wiktionary.org/wiki/spiritus#Latin, i ou d.-rousscoho <douxu, douxo> (uídyu http://oldrusdict.ru/dict.html#: духъ "дуновение; ветер. испарение. жизненное начало. дух; бесплотное тело; душа. настроение. направление. слух", de i.o. "испарение"). Znac "испарение" i.o. godity pro tẽmõ "spirit (alcohol)"; rwfni: spirit(s) — "a VOLATILE liquid" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/spirit#English, znac 5.).
___
Wd in slwf (corœun) e tuoriti slôuo za tẽmõ "spirit (alcohol)" ne doba, imõty bo nesti u tẽmõ zaifui znacui. Daunéixe, i u inxix móufax tẽmõ siõ bé zuano wd slwf/tẽm "üino", "pïan" tocyto, na pr.: lat. <tēmētum> "tymariue pituo (yake 'tymarity' ròzoum) → pïanke pituo → spirit-alcohol" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/temetum#), <ēbriāmen> "*cymary, cymariuo (← cymariti) → spirit-alcohol" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ebriamen#Latin), gr. <οινόπνευμα> (← οινό- "üino-" + πνευμα "doux, douxya"; https://en.m.wiktionary.org/wiki/οινόπνευμα#Greek). I ne darma nicotre iz six slwf na sta tẽma "спирт, spirit", u nôuéixïõ bo dobõ e stalo yésno, cyto "спирт" e ne ino iz üina, i cyto ne fyxac "спирт" e "pïanke pituo". Tomou-to i pozdéixïe ẽ ("took-borrowed") latinscà arabskè slôuo "alcohol".
+++
Там русскій дух, там спиртом пахне 😆🙈
Ніхто так вживати не буде
Заспиртована жаба — жаба задухана чи задушена 😆🤦♂️
По-перше, калька
По-друге, "дух", як слово, так і корінь, обтяжене значеннями
В англ. так само spirit, spiritual, sprite, і це ще не обТЯЖене, у порівнянні з *тяж.
Так з англійської і калька
Запальне
Дурна калька
_